Справа № 120/6864/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
20 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо заниження грошового забезпечення позивача, встановленого на підставі довідки Вінницького ОВК ХЛ № 53421 від 22 березня 2018 року із урахуванням посадового окладу в розмірі 5360 грн. (співвідношення розміру посадового окладу до 01.01.2018 року - 1120 грн., тарифний розряд за посадою - "26");
- зобов'язати відповідача виготовити та направити нову довідку до ГУ ПФУ у Вінницькій області станом на 01.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу позивача в розмірі (співвідношення розміру посадового окладу до 01.01.2018 року - 1275 грн., тарифний розряд за посадою - "34", тарифний коефіцієнт - "3,68") обчислених з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01.01.2018 року відповідно постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року та Додатку 24 згідно наказу Міністра оборони України від 01.03.2018 року № 90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо заниження грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого на підставі довідки ХЛ № 53421 від 22.03.2018 року із урахуванням посадового окладу в розмірі 5360 грн. (співвідношення розміру посадового окладу до 01.01.2018 року - 1120 грн., тарифний розряд за посадою - "26").
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити нову довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області станом на 01.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням посадового окладу ОСОБА_1 в розмірі (співвідношення розміру посадового окладу до 01.01.2018 року - 1275 грн., тарифний розряд за посадою - "34", тарифний коефіцієнт - "3,68") згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року та Додатку 24 згідно наказу Міністра оборони України від 01.03.2018 року № 90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних сил України". В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.03.2018 року Вінницький обласний військовий комісаріат видав довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , який станом на 01.03.2018 року складав 9816,50 грн. (посадовий оклад - 5360 грн., оклад за військовим званням - 1410 грн. та надбавка за вислугу років - 3046,50грн.).
16.09.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виготовити та направити до Головного управління ПФУ у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2018 року виходячи з посадового окладу 6850 грн. (співвідношення розміру посадового окладу до 01.01.2018 - 1275 грн. тарифний розряд за посадою 34, тарифний коефіцієнт 3,68) згідно Постанови КМУ №704 та додатком №24 відповідно до наказу МОУ №90 ", для подальшого перерахунку його пенсії з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове звання, обрахованого шляхом множення 50% мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Листом № 12/66 від 11.01.2020 року відповідач повідомив, що встановлення з 01.03.2018 року тарифного розряду "26", що відповідає розміру 5360 грн., здійснено у відповідності до вимог нормативно-правових актів.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону № 2262-XII міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ч. 1 ст. 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII).
Водночас, на реалізацію ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затверджено Порядок № 45 (далі - Порядок № 45).
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Водночас, п. 1 Постанови "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 (далі - Постанова 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.
Згідно із тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, яка є Додатком 1 до Постанови № 704, тарифному розряду "34" відповідає тарифний коефіцієнт "3,68".
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України Наказом Міністерства оборони України № 90 від 01.03.2018 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України" установлено тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1 - 22 до цього наказу, а також співвідношення встановлених до 01.03.2018 окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України та осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 23, 24 до цього наказу.
Згідно Схеми співвідношення встановлених до 01.03.2018 окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України та осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, яка є Додатком № 23, № 24 до Наказу № 90 від 01.03.2018, посадовий оклад, встановлений (обчислений) до 01.03.2018 в розмірі 1275 - 1299,99 грн. відповідає тарифному розряду "34", що встановлюються з 01.03.2018 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Згідно матеріалів справи, починаючи з 01.01.2008 року позивач отримує пенсію розраховану виходячи із розміру посадового окладу - 1275 грн.
Отже, посадовий оклад встановлений позивачу до 01.01.2018 року в розмірі 1275 грн., відповідав тарифному розряду "34".
При цьому, Вінницьким ОВК в березні 2018 року виготовлено та направлено до ГУ ПФУ у Вінницької області довідку про розмір грошового забезпечення позивача ХЛ № 53421, згідно якої його посадовий оклад становить 5360 грн., що відповідає тарифному розряду "26".
Разом з цим, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що відповідно до Примітки 2 Додатку 24 до Наказу № 90 від 01.03.2018 тарифні розряди за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, визначені за цією Схемою, не можуть перевищувати відповідних тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України відповідних органів військового управління, встановлених в додатках 1 - 22 за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
13.03.2018 року Директором Департаменту фінансів Міністерства оборони України затверджено Алгоритм урахування (встановлення) розмірів окладів за відповідними або аналогічними посадами, які особи займали на дату звільнення зі служби (на дату відрядження), під час оформлення та подання військовими комісаріатами органам Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 (далі - Алгоритм).
Пунктом 5 Алгоритму визначено, що якщо назва військової частини не відповідає назві схем (додатки 1-22 до Наказу № 90, додаток 2 до вказівки 612), застосовується схема співвідношення встановлених до 01.03.2018 розмірів посадових окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України (додаток 24 до Наказу № 90, додаток 3 до вказівки 612).
Отже, в період до 01.01.2018 року позивач отримував пенсію розраховану виходячи із розміру посадового окладу - 1275 грн., при цьому, назва військової частини, із якої був звільнений позивач не відповідає жодній із схем, відображених у додатках 1-22 до Наказу № 90 від 01.03.2018 року.
Крім того, згідно роз'яснення Міністерства оборони України Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України від 03.07.2018 №322/1/2740 на запит Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо визначення статусу управління 43 ракетної армії зазначено, що у Збройних Силах України немає нормативно-правових актів, які визначають критерії, що порівнюють органи військового управління та інші нетипові штатні структури, а також посади в них. Без прямих аналогів ототожнення (взвод до взводу, рота до роти, батальйон до батальйону в межах одного роду військ (сил), виду Збройних Сил України) Головне управління не може порівнювати управління 43 ракетної армії з іншими органами військового управління.
Таким чином, слід дійти висновку, що посадовий оклад для перерахунку пенсії позивача згідно Постанови № 103 від 21.02.2018 року необхідно розраховувати виходячи із співвідношення його посадового окладу, встановленого до 01.01.2018 року, тобто 1275 грн. до відповідного тарифного розряду за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, що згідно додатку 23, 24 до Наказу № 90 від 01.03.2018 відповідає тарифному розряду "34" та розміру посадового окладу - 6484,16 грн.
Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 08.07.2020 року справа 120/403/20-а.
Що ж стосується вимоги позивача про визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на тарифний коефіцієнт "3,68", суд зазначає наступне.
Пунктом 4 Постанови № 704 (редакція від 01.01.2018 року) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому, у примітці 1 до Додатку 1 Постанови № 704 зазначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Подібне за змістом правове регулювання містить й примітка до Додатку 14 Постанови № 704.
Водночас, суд враховується, що 24.02.2018 року набула чинності Постанова "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року № 103, якою вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Із набранням чинності Постановою №103 були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704, яким викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідна положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017 року, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Суд зауважує, що під час розв'язання правової колізії між нормами п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та п.4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Таким чином, оскільки п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ є чинним та має вищу юридичну силу ніж п. 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, суд не знаходить правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
При цьому, суд зауважує, що необхідність застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, позивач обґрунтовує посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704, однак, суд вважає їх помилковими, оскільки ці примітки не містять норм права та не узгоджуються з п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774-VIII.
Суд також враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладенений у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Таким чином, вимога позивача про визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на тарифний коефіцієнт "3,68", задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо захисту порушених прав позивача, суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.