Справа № 120/5840/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.А.
Суддя-доповідач - Франовська К.С.
15 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради з наступними вимогами :
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до рішення №10 міської комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб, які захищали незалежність суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, осіб, які брали участь у Революції Гідності, а також членів їх сімей, та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення;
- стягнути з Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (спеціальний рахунок № НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення в розмірі 1 103459,28 грн. відповідно до рішення №10 міської комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, осіб, які брали участь у Революції Гідності, а також членів їх сімей, та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення;
- стягнути 15 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 27.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 17 листопада 2020 року здійснено перехід від спрощеного провадження до загального позовного.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року ОСОБА_1 у позові відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для вирішення спору, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції зроблено безпідставний висновок про те, що згідно наданої відповідачем копії протоколу комісії регіонального рівня від 07 жовтня 2019 позивача вилучено із списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки вказані обставини встановлені судом і не підлягають доказуванню. Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року, яке залишено без змін Сьомим апеляційним адміністративним судом від 24 червня 2020 року визнано протиправним та скасовано рішення Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, осіб, які брали участь у Революції Гідності, а також членів їх сімей, та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Виконкому Вінницької міської ради, оформлене протоколом засідання №3 від 14.11.2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи з числа учасників бойових дій на території інших держав.
Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до п.28 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, затвердженого постановою КМУ №214 від 28.03.2018 року, орган соціального захисту населення після отримання від заявника реквізитів його спеціального рахунка перераховує на нього кошти грошової компенсації в сумі, визначеній у відповідному рішенні комісії, про що повідомляє заявника, не пізніше, ніж через три робочі дні з дати переказу коштів грошової компенсації на його спеціальний рахунок. Тобто, зазначає скаржник, ним було дотримано всі вимоги Порядку, однак відповідач не вчиняє жодних дій щодо виплати належної йому компенсації.
Щодо висновку суду про передчасність позовних вимог до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про стягнення коштів, скаржник вважає його помилковим, оскільки встановлено, що відповідно до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, станом на 21.02.2020 року, він є другим у черзі, проте комісія виплачує компенсацію ОСОБА_2 (третій за чергою), тобто порушує Порядок №214.
Безпідставним вважає скаржник посилання суду першої інстанції про виплату коштів лише у разі виділення субвенції з Державного бюджету, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У відзиві на апеляційну скаргу, Департамент соціальної політики Вінницької міської ради вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги і просить її відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі №120/3823/19-а, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення виконавчого комітету Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Виконавчого комітету Вінницької міської ради, оформлене протоколом засідання № 3 від 14.11.2019, про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, як особі з інвалідності внаслідок війни ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав. Зобов'язано Комісію щодо розгляду заяв деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Виконавчого комітету Вінницької міської ради призначити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення, як особі з інвалідності внаслідок війни ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав.
На виконання вказаного рішення, рішенням Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, осіб, які брали участь у Революції Гідності, а також членів їх сімей, та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - Комісія), ОСОБА_1 призначено грошову компенсацію, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, що виконувала обов'язки військової служби в Демократичній республіці Афганістан, в сумі 1070521,52 грн.
01.07.2020 позивачем відкрито у Філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» рахунок для зарахування грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення. Вказаний рахунок надано до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради.
04.08.2020 позивач звернувся із заявою до відповідача щодо виплати йому грошової компенсації в сумі 1070521,52 грн. відповідно до рішення комісії.
12.08.2020 Департамент соціальної політики Вінницької міської ради листом №К-08-65379/8-04-32 повідомив позивачу, що виплата грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення буде здійснена при надходженні субвенції з державного бюджету.
В подальшому, рішенням Комісії, яке затверджене протоколом №10 від 15.09.2020, у зв'язку зі змінами опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла (наказ Міністерства розвитку громад на території України від 26.06.2020 №151), проведено перерахунок розміру грошової компенсації позивача та визначено її в сумі 1103459,28 грн., відповідно до пункту 19 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою КМУ від 28.03.2018 №214 (далі - Порядок виплати грошової компенсації).
Відтак, позивач вважаючи бездіяльність Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо не виплати йому грошової компенсації за належні до отримання жилі приміщення відповідно до рішення комісії протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що Департаментом соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації, на виконання пункту 5 Порядку та умов надання субвенції, була сформована та подана до Міністерства у справах ветеранів України потреба в коштах для надання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, по категорії особи з інвалідністю внаслідок війни II групи, - 4 сім'ї, в тому числі на ОСОБА_1 (згідно додатку 3 до протоколу №1 засідання обласної комісії з питань розподілу коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам між районними та міськими бюджетами для виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій громадян, а також членів їх сімей, а.с. 14-24).
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано вимоги зазначеної Постанови № 214 щодо надання інформації щодо потреби в наданні грошової компенсації, яка подається до Мінветеранів.
Щодо вимоги позивача про стягнення з Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на користь позивача грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у розмірі 1103459,28 грн., суд зазначив, що по-перше розподіл відповідних коштів здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України та по-друге, отримані субвенції повинні розподілятися в порядку черговості взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії одержувача грошової компенсації, як це передбачено Постановою КМУ від 28.03.2018 № 214.
Отже, вказав суд, грошова компенсація позивачу буде перерахована в порядку черговості та при надходженні субвенції з державного бюджету.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі по тексту - Закон № 3551) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551, учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
Відповідно до пункту другого частини 1статті 6 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Пунктом сьомим частини 2 статті 7 Закону № 3551-ХІІ передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах.
Статтею 48-1 Житлового кодексу УРСР встановлено, що порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності. Розподіл додаткових дотацій між місцевими бюджетами здійснюється на підставі критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України, статті 48-1 Житлового кодексу Української РСР Кабінет Міністрів України прийнято Постанову № 214 від 28.03.2018 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено:
- Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей,
- Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей.
Таким чином, вказаний порядок визначає механізм надання грошової допомоги з державного бюджету місцевим бюджетам.
Слід зауважити, що Порядком та умовами надання субвенцій визначено виключно правила взаємодії суб'єктів владних повноважень з питань виділення та отримання субвенції з державного бюджету до відповідного місцевого бюджету субвенції на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, а порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення. Жодних правил та обмежень для осіб, які мають право на отримання відповідних грошових компенсацій, вказані норми не містять.
Саме положеннями Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214 визначено критерії розповсюдження вказаного порядку на певних осіб, до яких законодавцем віднесено і позивача, врегульовано умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (п.1 Порядку).
Пунктами 2 - 3 Порядку надання субвенції встановлено, що головним розпорядником субвенції та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінветеранів.
Розпорядниками субвенції є:
структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення);
структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах рад (крім м. Києва), об'єднаної територіальної громади, створеної згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, та визнаної Кабінетом Міністрів України спроможною в установленому законом порядку (далі - місцеві органи соціального захисту населення).
Згідно з пунктами 4 - 6 Порядку надання субвенції, субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, що відповідають установленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об'єкти житлового будівництва відповідно до Законів України "Про інвестиційну діяльність" та "Про кооперацію" шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які потребують поліпшення житлових умов, перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР та включені до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (для осіб з інвалідністю).
Розподіл коштів субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі поданої до Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення інформації станом на 1 березня поточного року за формою згідно з додатком.
Регіональні органи соціального захисту населення здійснюють розподіл субвенції між місцевими органами соціального захисту населення відповідно до потреби у наданні грошової компенсації, інформація щодо якої складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації та подана станом на 1 березня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і дати включення до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (для осіб з інвалідністю), та категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли.
Таким чином, зазначеним порядком встановлено механізм надання субвенцій та етапи розподілу субвенцій.
При розподілі субвенції регіональними органами соціального захисту населення враховується обов'язкова виплата грошової компенсації на одного одержувача у повному обсязі, визначеному пунктом 20 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 214.
Судом у цій справі встановлено, що Департаментом соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації, на виконання пункту 5 Порядку та умов надання субвенції, була сформована та подана до Міністерства у справах ветеранів України потреба в коштах для надання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, по категорії особи з інвалідністю внаслідок війни II групи, - 4 сім'ї, в тому числі на ОСОБА_1 (згідно додатку 3 до протоколу №1 засідання обласної комісії з питань розподілу коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам між районними та міськими бюджетами для виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій громадян, а також членів їх сімей, а.с. 14-24).
Отже, відповідачем дотримано вимоги Постанови № 214 щодо надання інформації щодо потреби в наданні грошової компенсації, яка подається до Мінветеранів.
Аналіз Порядку та умов надання субвенцій, Порядку виплати грошової компенсації дає підстави для висновку, що виплата компенсації конкретній особі можлива після прийняття рішення регіонального органу соціального захисту населення відповідно до потреби у наданні грошової компенсації, інформація щодо якої складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації та подана станом на 1 березня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і дати включення до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням наведених положень законодавства, суд першої інстанції зробив законний і обґрунтований висновок про те, що компенсація виплачується в порядку черговості взяття на квартирний облік лише за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації, обсяг яких залежить від бюджетних коштів на відповідну бюджетну програму. Оскільки виплати грошової компенсації проводяться в порядку черговості взяття на квартирний облік, позивач отримає грошову компенсацію після отримання зазначеної компенсації особами, які взяті на облік раніше ніж позивач. Виплата грошових коштів не в порядку черговості, може порушити права, свободи та інтереси інших осіб, які перебувають на обліку попереду позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 грудня 2020 року у справі № 200/5680/19.
Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 квітня 2021 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.