Справа № 355/1544/20 Суддя (судді) першої інстанції: Коваленко К.В.
21 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 05 березня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області, третя особа: Інспектор патрульної поліції УПП в Полтавській області Сторчак Едуард Станіславович, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області, третя особа: Інспектор патрульної поліції УПП в Полтавській області Сторчак Едуард Станіславович, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення від 10.12.2020 серії ДП18 №340036.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 05 березня 2021 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву позивача без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що останнім пропущено строк звернення до адміністративного суду без поважних на те причин.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що оскаржену ним постанову у справі про накладення адміністративного стягнення отримано 18.12.2020, а тому, вважає причини пропуску строку на оскарження поважними.
У судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від 10.12.2020.
Суд першої інстанції, застосовуючи положення ч. 3 ст. 123 КАС України та залишаючи адміністративний позов без розгляду, вказав, що позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення, яка оскаржується, згідно з ст. 286 КАС України, в 10 денний строк для оскарження вказаних постанов, з огляду на що, суд дійшов висновку, що зазначені в позовній заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду слід визнати неповажними.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Відповідно до частини другої ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. (ч. 3 ст. 122 КАС України)
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. (ч. 3 ст. 123 КАС України)
Колегія суддів враховує та підтримує висновок суду першої інстанції про встановлення законодавством 10 денного строку на оскарження постанов даної категорії спорів та необхідність їх дотримання особами, які мають намір оскаржити такі в судовому порядку.
При цьому, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Проте, для застосування наслідків пропуску строку на звернення до суду, матеріали справи повинні беззаперечно вказувати на те, що особа знала/повинна була знати про наявність такого рішення щодо неї та бути обізнаною з її змістом.
Слід звернути увагу на те, що позивач стверджує, що він дізнався про постанову про накладення адміністративного стягнення лише 18.12.2020 коли дружина отримала її копію.
У свою чергу, як зазначив сам позивач в судовому засіданні суду першої інстанції, він відмовився отримувати постанову, оскільки перебував у відрядженнях, що підтверджується Довідкою ТОВ «Альт-Автогруп» та не знав коли повернеться додому.
Факт відмови позивача отримувати постанову 10.12.2020 серії ДП18 №340036 підтверджується відомостями на самій постанові та долученим відповідачем до відзиву відеозаписом.
Таким чином, позивач знав про ухвалення постанови та про порушення свого права в день винесення даної постанови, однак позовну заяву до Баришівського районного суду Київської області особисто подано 24.12.2020, а тому, позивачем пропущено 10 денний строк на звернення до суду з даними позовними вимогами.
Інших належних обставин, що вказують на поважність причин пропуску строку на звернення до суду не вбачається.
Слід зазначити, що інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого 10 денного строку на звернення до суду, при цьому, про наявність поважності причин такого пропуску позивачем не доведено, а судом не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 05 березня 2021 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 21.04.2021.