Справа № 580/4721/20 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко
21 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 27.03.2003 по 05.08.2008;
- зобов'язати відповідача провести та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 27.03.2003 по 05.08.2008.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 р. закрито провадження у справі № 580/4721/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.03.2021.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з наступного.
Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за минулі періоди працівнику органів внутрішніх справ має здійснюватись тим органом внутрішніх справ, в якому у відповідний період особа проходила службу.
Судом першої інстанції було досліджено, що позивач був звільнений зі служби з посади заступника командира 2-го взводу 2-ї роти спеціального батальйону судової міліції "Грифон" при УМВС в званні лейтенанта міліції. СБСМ "Грифон" УМВС України в Черкаській області був окремою самостійною юридичною особою, з власними рахунками та бухгалтерією і самостійно проводив фінансово-господарську діяльність, у тому числі самостійно здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення. СБСМ "Грифон" УМВС України в Черкаській області був 09.12.2016 припинений без правонаступництва.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області надало до суду копію Положення про спеціальний батальйон судової міліції «Грифон» при УМВС України в Черкаській області, затвердженого наказом УМВС України в Черкаській області № 34 від 12.01.2008 (далі - Положення) та копію штатного розпису спеціального окремого батальйону судової міліції «Грифон» станом на 05.08.2008.
Згідно пункту 1.2 Положення, Спеціальний батальйон судової міліції «Грифон» створюється як самостійний структурний підрозділ при УМВС та підпорядковується безпосередньо заступнику начальнику-начальнику міліції громадської безпеки УМВС в Черкаській області.
Згідно пункту 1.3 Положення, спеціальний батальйон судової міліції «Грифон» є юридичною особою, має рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України в своїм найменуванням.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що спеціальний батальйон судової міліції «Грифон» є окремою юридичною особою, із власним штатом працівників, нараховував та виплачував працівникам заробітну плату. Враховуючи, що позивач проходив службу в спеціальному батальйоні судової міліції «Грифон», позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення мають бути заявлені саме до Спеціального батальйону судової міліції «Грифон», а не до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.
09.12.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 10261200000009309 про державну реєстрацію припинення спеціального батальйону судової міліції «Грифон» УМВС України в Черкаській області як юридичної особи.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі у разі припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З урахуванням того, що спеціальний батальйон судової міліції «Грифон» УМВС України в Черкаській області є ліквідованим, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі, на підставі п. п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. (ч. 1 ст. 5 КАС України)
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч. 2 ст. 5 КАС України)
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. (ч. ч. 3-5 ст. 48 КАС України)
Слід врахувати, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову є саме обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві заявляв вимоги саме до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (ЄДРПОУ 08592537), яке, станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали, як юридичну особу, не припинено.
Закриття провадження у справі, на підставі положень п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України, за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, у зв'язку з ліквідацією спеціального батальйону судової міліції «Грифон» УМВС України в Черкаській області є помилковим та не узгоджується з нормами процесуального права, адже вказаний підрозділ не є стороною у даній справі і вимоги до останнього не заявлялись у позовній заяві. Таким чином, суд першої інстанції, мав здійснити розгляд даного спору по суті, встановивши суб'єктний склад учасників справи, предмет позову та обґрунтованість/необґрунтованість позовних вимог та прийняти рішення у справі.
Закриття провадження у даній справі за наведених вище обставин, на підставі положень п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України, на думку колегії суддів, є помилковим.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження у справі за наведених в оскаржуваній ухвалі доводів, що, в свою чергу, позбавляє суд апеляційної інстанції можливості погодитись із застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права.
Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а тому, ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі необхідно скасувати, а справу направити до для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 250, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 р. - скасувати.
Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко