Справа № 640/13728/19 Суддя першої інстанції: Погрібніченко І.М.
21 квітня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Горяйнова А.М.,
суддів - Костюк Л.О. та Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (правонаступником якого згідно з ухвалою суду від 30 червня 2020 року є Міністерство розвитку громад та територій України) щодо визначення переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, оголошеного на виконання наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» від 31 травня 2019 року № 219К/ОС;
- зобов'язати Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України переглянути умови конкурсу та провести повторний конкурс, який оголосити не пізніше ніж протягом 10 календарних днів з дня скасування рішення конкурсної комісії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно встановив фактичні обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що Умовами проведення конкурсу, що затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 травня 2019 року № 219К/ОС було визначено дату проведення конкурсу - 19 червня 2019 року, в той час як фактично конкурс розпочався 24 червня 2019 року. Також позивач вважає, що заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляк Е.Б. не міг входити до складу конкурсної комісії, адже на нього не поширюють вимоги Закону України «Про державну службу» та трудове законодавство. Крім того ОСОБА_1 зазначає, що зміст ситуаційного завдання № 1 для зайняття вакантної посади директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України не відповідає Умовам проведення конкурсу, що затверджені наказом від 31 травня 2019 року № 219К/ОС та вимогам, що оцінювалися. Скаржник також наголошує на тому, що відповідачем не було забезпечено дотримання принципу прозорості конкурсного відбору, адже на жодному з етапів конкурсу не були доведені до відома індивідуальні результати проходження кандидатом чергового етапу конкурсу, не надано інформацію про кількість набраних балів, не розміщено загальні проміжні та загальні рейтинги всіх кандидатів, а також відмовлено у наданні матеріалів відеозапису, що вівся під час проведення конкурсу.
Міністерство розвитку громад та територій України подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Відповідач вважає, що конкурсна комісія була утворена з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу» та наголошує на тому, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не заперечувала проти легітимності складу лічильної комісії. Згідно з відзивом на апеляційну скаргу надане на розв'язання учасникам конкурсу ситуаційне завдання відповідало Умовам проведення конкурсу, що затверджені наказом від 31 травня 2019 року № 219К/ОС. Відповідач просить врахувати, що учасникам конкурсу були відомі власні результати проходження кожного етапу конкурсу, а отримання результатів інших учасників чинним законодавством не передбачено. Відповідач також стверджує, що відеофіксація конкурсного відбору не здійснювалася.
Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до суду не надходив.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року - без змін, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 травня 2019 року № 219К/ОС було оголошено конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» - директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики та затверджено Умови проведення конкурсу (далі - Умови проведення конкурсу).
До участі у конкурсі на зайняття вказаної посади були допущені ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .
Наказом від 18 червня 2019 року № 134 було затверджено склад Конкурсної комісії Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з проведення конкурсного відбору на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» та «В» (далі - Конкурсна комісія) у складі 6 осіб.
Позивача електронним листом було повідомлено про те, що вона допущена до проходження тестування, яке відбудеться 24 червня 2019 року.
Протоколом № 1 засідання Конкурсної комісії від 24 червня 2019 року підтверджується проведення тестування на знання законодавства з метою визначення рівні знань Конституції України, законодавства про державну службу, антикорупційного та іншого законодавства, за допомогою програмного забезпечення, адміністрування якого здійснюється Національним агентством з питань державної служби України та затвердження результатів кандидатів із зазначенням кількості набраних балів.
Електронним листом від 25 червня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про проходження першого етапу конкурсного відбору та запрошено до чергового етапу - розв'язання ситуаційного завдання на 04 липня 2019 року.
Згідно з Протоколом № 2 засідання Конкурсної комісії від 04 липня 2019 року конкурсною комісією було затверджено ситуаційне завдання, яке оголошено та роздано кандидатам із встановленням 40 хвилинного терміну на виконання завдання за допомогою комп'ютерної техніки. Після виконання кандидатами ситуаційного завдання було роздруковано відповіді та бланки персональних даних, складено у два конверти після чого адміністратором конкурсу конвертам присвоєно номери. Конверти із анонімними завданнями були надані членам конкурсної комісії для збереження неупередженості оцінювання ситуаційних завдань. Конкурсною комісією було перевірено ситуаційні завдання та визначено кандидатів, допущених до проходження чергового етапу конкурсу - співбесіди.
За результатами розв'язання ситуаційного завдання електронним листом від 05 липня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про допущення до чергового етапу конкурсу - співбесіди.
Відповідно до Протоколу № 3 засідання Конкурсної комісії від 09 липня 2019 року конкурсною комісією було проведено співбесіду кандидатів, за результатами якої з урахуванням результатів попередніх етапів було сформовано остаточний рейтинг кандидатів та визначено переможця конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України ОСОБА_4 , яка набрала 13 балів, другою за результатами конкурсу визначено ОСОБА_5 , яка набрала 12 балів, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зайняли четверте місце в рейтингу, отримавши по 8,75 балів.
Не погоджуючись із рішення Конкурсної комісії від 09 липня 2019 року щодо визначення переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата, ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем додержано всі вимоги Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 (далі - Порядок) під час прийняття рішення та оголошення конкурсного відбору. Конкурсна комісія наділена законодавством самостійністю у виборі ситуаційного завдання, а також способу його складання (власноруч чи за допомогою комп'ютерної техніки). Твердження позивача щодо порушення її прав через відсутній вибір ситуаційного завдання з декількох варіантів суд визнав необґрунтованим, адже законом чітко передбачено надання усім кандидатам однакового варіанту ситуаційного завдання. Суд врахував, що законодавством передбачено максимальний час на виконання одного завдання - не більше однієї години, а тому встановлення відповідачем проміжку часу - 40 хвилин для виконання ситуаційного завдання не свідчить про порушення вимог закону. Також суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що обраний відповідачем спосіб виконання ситуаційного завдання - за допомогою комп'ютерної техніки, створював незручності.
Суд встановив, що у протоколах засідання Конкурсної комісії №№ 1-3 відсутні посилання про здійснення фіксування процесу проведення конкурсу, у зв'язку з чим матеріали відеозапису не могли бути надані позивачу з огляду на їх відсутність.
Також суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про державну службу» та Порядком не передбачено обов'язку Конкурсної комісії оголошувати попередній рейтинг проходження конкурсного відбору.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Колегія суддів, здійснивши апеляційний перегляд рішення суду від 30 червня 2020 року у визначених ст. 308 КАС України межах, погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про державну службу» з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
За правилами ст. 23 вказаного Закону проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади. Суб'єкт призначення або керівник державної служби забезпечує оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження). Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює перевірку наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови на відповідність вимогам законодавства з питань державної служби і в разі відсутності зауважень узагальнює подану інформацію та не пізніше наступного робочого дня з дня їх надходження розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
В оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу зазначаються, зокрема, дата і місце проведення конкурсу.
Строк подання документів для участі в конкурсі не може становити менше 15 та більше 30 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення конкурсу. Результати конкурсу оприлюднюються не пізніше 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення такого конкурсу.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що в оголошенні про проведення конкурсу, а саме в Умовах проведення конкурсу, в якості дати проведення конкурсу було визначене 19 червня 2019 року, в той час як конкурс розпочався 24 червня 2019 року.
Колегія суддів враховує, що згідно з п. 8 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про державну службу» в оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу зазначаються дата і місце проведення конкурсу. Додатком № 1 до Порядку також передбачено зазначення в Умовах проведення конкурсу інформації про місце, час та дата початку проведення конкурсу.
Натомість положеннями п. 26 Порядку передбачено, що кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену пунктом 22 цього Порядку, проходять тестування на знання законодавства. Про дату та час, передбачений для тестування всіх кандидатів, їм повідомляється одним із доступних способів, обраних ними, зокрема у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку, не пізніше ніж за один робочий день до проходження такого тестування.
Позивач не заперечує, що про дату та час, передбачений для тестування - 24 червня 2019 року, була повідомлена належним чином.
Отже, 19 червня 2019 року є датою початку проведення конкурсу, а 24 червня 2019 року - датою проведення тестування. Кожна із зазначених дат доводиться до відома зацікавлених осіб у різний спосіб. Натомість позивачем було ототожнено дату початку проведення конкурсу із датою проведення тестування без наведення відповідного обґрунтування.
Також ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що склад конкурсної комісії, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 18 червня 2019 року № 134, є нелегітимним. Такий висновок ґрунтується на тому, що до складу конкурсної комісії були включені п'ять державних службовців та працівників Міністерства та заступник Міністра, на якого не поширюють вимоги Закону України «Про державну службу» та трудове законодавство.
Відповідно до абз.абз. 1, 2 п. 15 Порядку конкурсна комісія утворюється у складі не менше п'яти осіб. До складу конкурсної комісії можуть входити представники служби управління персоналом, юридичної служби, окремих структурних підрозділів та інші працівники державного органу, в якому проводиться конкурс.
Положеннями ч. 5 ст. 9 Закону України «Про центральні органи державної влади» дійсно передбачено, що посади першого заступника міністра та заступників міністра належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство та законодавство про державну службу.
Зазначена норма Порядку не встановлює обмежень щодо залучення до складу конкурсної комісії працівників державного органу, в якому проводиться конкурс, які обіймають політичні посади.
Додатково колегія суддів наголошує на тому, що невідповідність заявленої дати початку проведення конкурсу даті проведення тестування та нелегітимність складу конкурсної комісії не були визначені ОСОБА_1 в якості підстав позову під час розгляду справи в суді першої інстанції. Доповнення підстав позову на стадії апеляційного перегляду не узгоджується із вимогами ч. 5 ст. 308 КАС України.
Перевіряючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги про невідповідність ситуаційного завдання № 1 для зайняття вакантної посади директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - ситуаційне завдання) Умовам проведення конкурсу та вимогам, що оцінювалися, колегія суддів прийшла до таких висновків.
Відповідно до п.п. 42, 43, 44 Порядку розв'язання ситуаційних завдань проводиться кандидатами на зайняття посад категорій «А» та «Б». Розв'язання ситуаційних завдань проводиться з метою з'ясування спроможності кандидатів використовувати свої знання та досвід під час виконання посадових обов'язків шляхом оцінки відповідності професійної компетентності та професійних знань кандидата встановленим вимогам, зокрема на знання спеціального законодавства, що пов'язані із завданнями та змістом роботи державного службовця відповідно до посадової інструкції.
Ситуаційні завдання для кандидатів на зайняття посад категорії «Б» розробляються у державному органі, в якому проводиться конкурс, з урахуванням специфіки та вимог до професійної компетентності кандидата, визначених в умовах проведення конкурсу, та затверджуються рішенням конкурсної комісії.
Під час затвердження ситуаційних завдань визначаються вимоги до професійної компетентності кандидата, які будуть оцінюватись за результатами їх розв'язання.
Умовами проведення конкурсу були визначені такі вимоги до компетентності: лідерство, прийняття ефективних рішень, комунікація та взаємодія, впровадження змін, управління організацією роботи та персоналом. Також визначені компоненти, за якими оцінюється кожна з вимог.
Згідно з протоколом № 2 засідання Конкурсної комісії від 04 липня 2019 року було вирішено обрати дві вимоги до професійної компетентності кандидата, відповідно до яких повинно бути оцінено відповіді ситуаційних завдань згідно з оголошеними умовами конкурсу: «прийняття ефективних рішень», «впровадження змін».
В межах виконання ситуаційного завдання кандидатам на посаду директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропонувалося представити аналіз існуючої ситуації щодо: ведення та забезпечення моніторингу якості питної води і технічного стану об'єктів централізованого питного водопостачання та водовідведення; задоволення потреб населення у питній воді шляхом пріоритетного розвитку систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, створення резервних систем питного водопостачання; забезпечення дотримання вимог ЄС під час здійснення очистки міських стічних вод. Визначити проблеми, пов'язані з: встановленням, обслуговуванням та зміною вузлів комерційного обліку питної води; фінансуванням витрат на оснащення будівель вузлами комерційного обліку та їх відшкодуванням. Надати пропозиції стосовно подальших дій Міністерства щодо вдосконалення порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення; встановлення граничного рівня вартості інвестицій, які можуть залучатися за інвестиційними: програмами, що включаються при розрахунку економічно обґрунтованих витрат, та граничного терміну дії інвестиційних програм; контролю за реалізацією інвестиційних програм у сфері централізованого постачання та водовідведення.
ОСОБА_1 наполягає на тому, що питання щодо проблем розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання і водовідведення та щодо опису бачення перспектив на майбутнє з цього питання, не відноситься до компетенції Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики та до компетенції директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики, і не передбачено ні Положенням про Департамент, ні посадовими інструкціями директора Департаменту. Таке питання відноситься до компетенції Департаменту економіки систем життєзабезпечення та не повинно було включатися до змісту ситуаційного завдання № 1.
Також позивач вважає, що конкурсною комісією було оцінено кандидатів на спроможність «прийняття ефективних рішень» и «впровадження змін», що було неможливо зробити за підсумками розв'язання ситуаційного завдання № 1.
Колегія суддів враховує, що ситуаційні завдання розробляються з урахуванням специфіки та вимог до професійної компетентності кандидата, визначених в умовах проведення конкурсу, а їх затвердження належить до компетенції конкурсної комісії.
Як раніше зазначалося, конкурсна комісія обрала дві вимоги до професійної компетентності кандидата, відповідно до яких буде оцінювати відповіді, а саме - «прийняття ефективних рішень» та «впровадження змін».
Згідно з Умовами проведення конкурсу відповідність кандидата вимозі щодо вміння приймати ефективні рішення підлягає оцінюванню за такими компонентами: вміння вирішувати комплексі завдання, ефективно використовувати ресурси (у тому числі фінансові і матеріальні), аналіз державної політики та планування заходів її реалізації, вміння працювати з великим масивом інформації, вміння працювати при багатозадачності, встановлення цілей, пріоритетів та орієнтирів.
У свою чергу відповідність кандидата вимозі щодо вміння впроваджувати зміни підлягає оцінюванню за такими компонентами: реалізація плану змін, здатність підтримувати зміни та працювати з реакцією на них, оцінка ефективності здійснених змін.
Колегія суддів враховує, що реалізація інвестиційних програм у сфері централізованого постачання та водовідведення було лише одним з аспектів ситуаційного завдання, поставленого на вирішення учасникам конкурсу.
Наявність такої складової у ситуаційному завданні узгоджується із цілями, які стояли перед конкурсною комісією - перевірити вміння кандидатів вирішувати комплексі завдання, ефективно використовувати ресурси (у тому числі фінансові і матеріальні).
Та обставина, що у складі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України діє Департамент економіки систем життєзабезпечення не свідчить про невиправдане або таке, що прямо суперечить Умовам проведення конкурсу включення до ситуаційного завдання питань, пов'язаних із реалізацією інвестиційних програм. Як раніше зазначалося, кандидатам на посаду директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики було запропоновано зробити аналіз існуючої ситуації у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, визначити проблеми та надати пропозиції стосовно подальших дій Міністерства.
Посилаючись на те, що ситуаційне завдання не у повній мірі було пов'язане з напрямами роботи Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики, ОСОБА_1 навела доводи, які не є у достатній мірі обґрунтованими і такими, що можуть поставити під сумнів результати конкурсу та слугувати підставою для скасування рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу.
Перевіряючи обґрунтованість доводів скаржника про порушення принципів прозорості та відкритості проведення конкурсу з огляду на те, що відповідач не надав матеріалів відеофіксації та інформації про результати проходження кожного з етапів конкурсу усіма кандидатами, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до п.п. 23-25 Порядку під час проведення конкурсу на зайняття посад категорій «Б» і «В» за рішенням конкурсної комісії може здійснюватися відео- або аудіофіксація, якщо інше не передбачено законом. Про здійснення фіксації процедури проведення конкурсу за допомогою технічних засобів адміністратор оголошує перед початком відповідного етапу конкурсу. У разі здійснення аудіо- або відеофіксації аудіо- та відеозаписи зберігаються у державному органі, в якому проводився конкурс, протягом п'яти років.
ОСОБА_1 стверджує, що адміністратор повідомляв про здійснення відеозапису етапів конкурсу. У свою чергу відповідач зазначає, що відео- або аудіо фіксація процедури проведення конкурсу за допомогою технічних засобів не здійснювалася.
Колегія суддів враховує, що проведення відео- або аудіо фіксація всіх етапів проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» не є обов'язковим, а рішення щодо потреби у використанні відповідних технічних засобів приймається конкурсною комісією.
Всі етапи проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а також прийняті Конкурсною комісією рішення були зафіксовані в протоколах № 1 від 24 червня 2019 року, № 2 від 04 липня 2019 року та № 3 від 09 липня 2019 року. У вказаних протоколах відображений також зміст оголошень, зроблених адміністратором для учасників конкурсу.
Разом з тим, у вказаних протоколах відсутні посилання на те, що Конкурсною комісією приймалося рішення про проведення відеофіксації процедури проведення конкурсу або про здійснення відповідного оголошення адміністратором.
За таких обставин посилання позивача на відмову відповідача надати відеозапис як на доказ порушення принципу прозорості та відкритості проведення конкурсу є необґрунтованими.
Щодо ознайомлення позивача з результатами проведення кожного з етапів конкурсу колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 3 п. 39 Порядку з інформацією про результати тестування та кількість отриманих балів кандидати ознайомлюються під час підписання відповідного звіту.
Відповідач стверджує, а позивач не заперечує, що після закінчення проведення тестування адміністратором було сформовано звіт про результати тестування, який підписано кандидатом і членами конкурсної комісії та додано до відомості про результати тестування, як це передбачено п. 34 Порядку.
Отже, ОСОБА_1 була ознайомлена з інформацією про результати тестування та кількість отриманих нею балів у спосіб, що визначений п. 39 Порядку.
Згідно з абз.абз. 2, 3 п. 49 Порядку результати розв'язання ситуаційного завдання відображаються у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії та повідомляються кандидатам. Про результати розв'язання ситуаційних завдань та допущення/недопущення до наступного етапу конкурсу спеціальний структурний підрозділ НАДС або служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, повідомляє кандидатам в порядку, передбаченому абзацом п'ятим пункту 17 цього Порядку.
Як раніше зазначалося, за результатами розв'язання ситуаційного завдання електронним листом від 05 липня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про допущення до чергового етапу конкурсу - співбесіди.
Відповідно до абз.абз. 3, 4 Порядку результати проведення співбесіди відображаються у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії та повідомляються кандидатам.
Про результати проведення співбесіди спеціальний структурний підрозділ НАДС або служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, повідомляє кандидатам одним із доступних способів, обраних ними, зокрема у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку.
Електронним листом від 12 липня 2019 року позивача було повідомлено про те, що за результатами проведення співбесіди вона набрала 8,75 бала та є четвертим за рейтингом кандидатом.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про результати проходження нею кожного з етапів конкурсу.
Натомість повідомлення кандидату інформації про результати кожного етапу конкурсу іншими учасниками відбору Порядком не передбачено. Положеннями п.п. 49, 53 Порядку, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, також не передбачено вчинення таких дій відповідачем.
Також колегія суддів враховує, що у п. 58 Порядку додатково наголошено на тому, що кандидат може ознайомитися саме із своїми результатами оцінювання за письмовим зверненням до Комісії або конкурсної комісії.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не було допущено порушень під час повідомлення ОСОБА_1 про результати проведення конкурсу.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 30 червня 2020 року, та не можуть бути підставами для його скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач А.М. Горяйнов
Судді Л.О. Костюк
Є.В. Чаку