Справа № 640/25082/20
про залишення апеляційної скарги без руху
21 квітня 2021 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кучма А.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить поновити строк звернення до суду на подання апеляційної скарги, відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі та скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 287 та 296 КАС України.
Відповідно до частини третьої ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.10.2020 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №62143433.
За правилами статті 287 КАС України дана справа відноситься до категорії справ, щодо яких передбачений особливий порядок оскарження.
Зокрема, відповідно до частини шостої цієї статті, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 25.01.2021 та отримано позивачем 24.02.2021, що підтверджується підписом представника (а.с.64 на звороті). При цьому, апеляційну скаргу позивачем подано 31.03.2021, тобто поза межами строку на оскарження рішення суду від 25.01.2021, так як останнім днем подачі апеляційної скарги на дане рішення - 06.03.2021.
Зокрема, відповідно до частини другої ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана у строк з дня вручення йому повного рішення суду.
Апелянт мав би право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо б апеляційну скаргу на рішення суду подано протягом десяти днів з дня вручення йому повного тексту судового рішення.
Однак, апелянт звертаючись з апеляційною скаргою до суду з пропуском 10-денного строку на оскарження рішення суду не наводить жодних підстав та не надає належних доказів, які підтверджували б поважність причин пропуску саме десятиденного строку для звернення до суду з апеляційною скаргою. Лише просить в апеляційній скарзі поновити строку на апеляційне оскарження та зазначає, що про тридцятиденний трок звернення до суду.
Також суд вказує, що апелянт є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому оброблення відповідного обсягу справ, велике навантаження на одну штатну одиницю, неукомплектованість штату є виключно проблемою внутрішньої організації роботи останнього та не є поважними причинами пропуску процесуального строку, оскільки не є обставинами, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До числа таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, однак наведені у клопотанні обставини не належать до таких обставин.
Крім того, посилання апелянта на запровадження карантину також не приймаються судом, як поважність пропуску строку, оскільки апелянт є суб'єктом владних повноважень діяльність якого на період дії карантинних обмежень не зупинялась.
Відтак, апелянту слід подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження в якій зазначити підстави, які б вказували на поважність причин пропуску десятиденного строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Крім того, згідно з пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011, який набрав чинності з 01.11.2011 (далі - по тексту Закону № 3674-VІ).
Відповідно до п. 2 частини третьої ст. 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у жовтні 2020 року. Водночас, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону №3674-VІ, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 2102,00*150% = 3153,00 грн.
Згідно частини першої ст. 9 Закону №3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Також, в апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, мотивуючи це тим, що апелянт є бюджетною установою, розрахункове-касове обслуговування здійснюється лише в межах відкритих асигнувань.
Клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надано доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору та не наведено обґрунтованих обставин, які відповідно до частини першої ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути підставами для відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи, що апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, то у відповідності до частини третьої ст. 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків, а саме, подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій зазначити підстави, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та документ про сплату судового збору..
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 169, 296, 287, 298 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений вище строк щодо ненадання належних підстав пропуску строку буде вирішуватись питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя А.Ю. Кучма