Справа № 711/6758/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Позарецька С.М., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
20 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.
при секретарі Хмарській К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора відділу інспекції з паркування Оболонського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Хохлова Олександра Миколайовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного інспектора відділу інспекції з паркування Оболонського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Хохлова Олександра Миколайовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (далі по тексту - відповідачі, головний інспектор Хохлов О.М., Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу КМР) в якому просив:
- визнати протиправними дії головного інспектора Хохлова О.М. щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності;
- скасувати постанову АС № 0000018299 від 07.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2021 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою АС № 0000018299 від 07.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), інспектором Хохловим О.М. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено на адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с.6). (далі по тексту - оскаржувана постанова).
Як вбачається з матеріалів справи, доказів у вигляді фотофіксації та оскаржуваної постанови, транспортний засіб MAZDA 6 SDN EAT MID XENON, номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за позивачем, розташований ближче 10 метрів від пішохідного переходу, а саме безпосередньо на пішохідному переході.
У зв'язку з вищезазначеним, ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу марки MAZDA 6 SDN EAT MID XENON, номерний знак НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідачем прийнято в межах його компетенції, кваліфікація порушення визначена вірно, санкція застосована до позивача відповідає вимогам ст. 122 КУпАП та Правилам дорожнього руху.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Як передбачено ч.1 ст. 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч.3 ст. 219 КУпАП).
Відповідно до Положення про Департамент транспортної інфраструктури Київської міської ради (КМДА) затверджено розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) 19.11.2018р. №2089 (із змінами), - Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є структурним підрозділом виконавчого органу КМР (КМДА). Пунктом 5 Положення передбачені завдання Департаменту, а п.7 - повноваження інспекторів паркування.
Функції Департаменту транспортної інфраструктури - це: участь у формуванні та реалізації у м. Києві державної політики в галузі дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; впровадження заходів щодо сприяння розвитку, вдосконаленню та організації ефективного функціонування інфраструктури дорожньо-транспортного комплексу міста, телекомунікаційних мереж та мереж зв'язку загального користування; проведення єдиної політики в питаннях розвитку підприємств дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; надання пропозицій, розробка та впровадження заходів щодо покращення інвестиційного клімату для залучення коштів у розвиток інфраструктури дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; забезпечення організації обслуговування населення підприємствами дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; розробка і забезпечення організації реалізації цільових програм; створення та експлуатація інформаційних систем та систем управління на транспорті.
Інспектори з паркування - це державні службовці, які виконують функції держави.
Інспектори з паркування мають право наклади адміністративні стягнення на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектори з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Мета роботи інспекторів з паркування: зменшення середньої тривалості стоянки автомобіля; звільнення вулиць від хаотичного паркування автомобілів (розвиток паркувального простору); зниження кількості автомобілів в центрі міста; розвиток інфраструктури пішохідних зон і велодоріжок, а також громадського транспорту; профілактична і роз'яснювальна робота з водіями транспортних засобів. Функціональні обов'язки інспекторів з паркування: інспектування вулиць на предмет виявлення порушення правил зупинки, стоянки, у тому числі неоплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування; здійснення фіксації порушень правил зупинки, стоянки, паркування, в тому числі несплату послуг паркування у режимі фотозйомки (відеозапису); встановлення особи, відповідальної за порушення правил паркування; розміщення на лобовому склі транспортного засобу повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності; винесення постанови по справам про адміністративні правопорушення за порушення стоянки та зупинки, правил паркування; внесення інформації про адміністративні правопорушення до відповідних реєстрів.
Також інспектори здійснюють фотофіксацію (відеозапис) порушень ПДР в розділі стоянки, зупинки, та притягнення до адміністративної відповідальності.
Законодавчі акти, якими керується інспектор з паркування: Конституція України; Закон України «Про державну службу»; Закон України «Про запобігання корупції»; Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; Закону України «Про місцеві державні адміністрації»; Закону України «Про звернення громадян»; Закону України «Про доступ до публічної інформації»; Закон України «Про дорожній рух»; Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Отже, головний інспектор відділу інспекції з паркування Оболонського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Хохлов О.М. наділений повноваженнями наклади адміністративні стягнення на підставі КУпАП.
По суті зафіксованого в оскаржуваній постанові правопорушення апеляційний суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 07.08.2020 року о 10 год. 14 хв., водій ОСОБА_1 розташував транспортний засіб MAZDA 6 SDN EAT MID XENON, номерний знак НОМЕР_1 , ближче 10 метрів від пішохідного переходу, а саме безпосередньо на пішохідному переході, чим порушила пункт 15.9 (г) Правил дорожнього руху.
Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, (із змінами і доповненнями) відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувались вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно пункт 15.9 (г) Правил дорожнього руху, зупинка забороняється, зокрема, на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Судом апеляційної інстанції під час дослідження матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 вищезазначені вимоги виконано не було, а тому поліцейським ДПП Засухою Ю.О. правомірно винесено оскаржувану постанову та пригнуто позивача до адміністративної відповідальності, на підставі належних доказів фотофіксації.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Правовими положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
На виконання вищезазначених правових положень, відповідачем надано докази у вигляді фотофіксації події адміністративного правопорушення, які містяться в матеріалах справи та досліджені колегією суддів апеляційної інстанції в повному обсязі (а.с.48-50).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність оскаржуваної постанови та скоєння позивачем адміністративного правопорушення, визначеного ч.3 ст. 122 КУпАП, а тому колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи щодо прийняття оскаржуваної постанови, відповідно до норм чинного законодавства.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Правовими положеннями ч. 1 ст. 272 КАС України регламентовано, що судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст рішення виготовлено 20.04.2021 року