Справа № 826/3335/15 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.
20 квітня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Аліменка В.О.
суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , у якій просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» (далі - Уповноважена особа Фонду) про визнання договору банківського вкладу №42487 від 27.06.2014р., укладеного між нею та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», нікчемним, яке оформлене листом від 03.12.2014р. №001/536;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати їй кошти у розмірі 185500 грн за вкладом, які було внесено за вказаним вище договором банківського вкладу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20.12.2018 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 року даній справі скасовано, та направлено справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
23 грудня 2019 року до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову, з урахуванням якої позивачем викладено прохальну частину позовної заяви у наступній редакції:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» та Державної організації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб щодо не виплати позивачу гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу № 42487 від 27.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ»;
- стягнути з Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 185 500,00 грн. за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу № 42487 від 27.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Уповноваженою особою Фонду в порушення норм чинного законодавства протиправно прийнято рішення про нікчемність правочину здійсненого позивачем, та не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 27.06.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Планер» №42487.
Відповідно до умов п. 1.1 цього договору банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 185500 грн у тимчасове строкове користування на строк до 01.08.2014 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
Згідно пункту 2.3.1 Договору вкладник зобов'язується протягом трьох днів з дати укладення цього договору внести готівкою або безготівковим шляхом суму вкладу на вкладний (депозитний) рахунок.
27.06.2014 грошові кошти в сумі 185500 грн надійшли на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1 від іншої особи - ОСОБА_2 , що підтверджується платіжним дорученням №.56791.16906.341, призначення платежу «перерахування грошових коштів на депозитний договір №42487 від 27.06.2014».
14.08.2014 на підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 №491 «Про віднесення ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Банку», яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в банку Гончарова Сергія Івановича.
Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 №717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «КБ Український фінансовий світ».
На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 та призначено ОСОБА_3 . Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015.
Наказом Уповноваженої особи від 30.10.2014 №34 створено Комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів).
10.11.2014 Комісією проведено засідання щодо визнання нікчемними вкладів, оформленого відповідним протоколом та визначено нікчемними правочини згідно Додатку №1.
Під порядковим номером №60 у зазначеному Додатку №1 значиться договір банківського вкладу позивача №42487.
На засіданні Виконавчої дирекції Фонду від 18.11.2014, оформлене протоколом №237/14, вирішено погодити рішення Уповноваженої особи про тимчасове обмеження (блокування) виплати по деяким записам у базі даних про вкладників ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», що були внесені з 01.07.2014 по 16.07.2014 з метою недопущення можливого протиправного відшкодування виплат по зазначеним записам за рахунок Фонду.
На підставі зроблених Комісією висновків Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ від 18.11.2014 № 6, яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку, який додається до наказу.
Листом від 03.12.2014 №001/536 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що договір банківського вкладу між нею та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» від 27.06.2014р. №42487 та операції з внесення і перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.
Вважаючи дії відповідача (щодо не виплати позивачу гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу та необхідність стягнення з відповідача вказаної суми коштів) протиправними та такими, що порушують права позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що оскільки, вже відбулася ліквідація Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» як юридичної особи, то відсутні підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» вчинити будь-які дії.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини першої ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (надалі - Закон № 4452-VI), Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно пунктів 2, 4 частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Частиною першою ст. 26 Закону № 4452-VI, передбачено, що зокрема Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до частини другої ст. 26 Закону № 4452-VI, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частиною першою ст. 46 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.
Відповідно до частини першої ст. 37 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.
Згідно з частиною другою ст. 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до частини третьої ст. 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Статтею 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частиною першою 1 ст. 28 Закону № 4452- VI передбачено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах суми граничного розміру відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації, така сума відшкодування включається до Переліку.
До Переліку не включаються: інформація про вкладників, які отримали всю належну їм гарантовану суму відшкодування під час дії тимчасової адміністрації; інформація про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону; записи, що повернуті банку для доопрацювання як помилкові, - до усунення помилок.
Перелік та переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом, подаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом: на паперових носіях - пронумеровані, прошиті, складені в алфавітному порядку за прізвищами та засвідчені підписом уповноваженої особи Фонду і відбитком печатки банку, що ліквідується; на електронних носіях - у csv файлі.
Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.
Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Перелік вкладників» (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація надається окремими файлами залежно від її типу.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення №14 Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (з урахуванням обмежень, визначених уповноваженою особою Фонду відповідно до частини другої статті 38 Закону), за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду Переліку.
Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Загальний Реєстр» (додаток 12) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи:
1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;
3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;
4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, уповноваженою особою Фонду визнано нікчемним правочин щодо перерахування коштів на рахунок позивача з тих підстав, що під час проведення перевірки робочою комісією встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта, прізвище якого становить банківську таємницю в розумінні ст. ст. 60-62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
В свою чергу слід зазначити, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.
Зазначена правова позиція міститься також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.
Крім того, Законом № 4452-VI уповноваженій особі надано право виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пункт 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 р. № 2346-III визначає, що переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Таким чином, переказ коштів не є правочином і не може бути визнаний нікчемним у порядку ст. 38 Закону № 4452-VI.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач є вкладником в розумінні Закону № 4452-VI, а відтак має право на відшкодування коштів за його вкладом.
Доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували наявність підстав для відмови у відшкодуванні коштів за вкладом, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не надано.
Судом першої інстанції встановлено, що зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до прийняття постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року № 491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних.
Доказів того, що при укладенні договору банківського вкладу позивач отримав певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку відповідачами не надано.
Колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України", в якому Європейський суд з прав людини, зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним. Говорячи про "закон", стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на концепцію, яка вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.
В розумінні ст. 177 ЦК України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, а тому ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини та ст. 41 Конституції України є непорушними до тих пір, поки не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI Фонд гарантування завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до ЄДР запису про ліквідацію банку як юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 червня 2019 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» було подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
05 червня 2019 року Фонд гарантування повідомив про завершення виплати гарантованих сум відшкодування коштів вкладникам Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» (http://www.fg.gov.ua/not-paying/banky-likvidovani-fondom/42-ukr-fin-svit/42875-fond-harantuvannia-vkladiv-povidomliaie-pro-zavershennia-vyplat-harantovanoho-vidshkoduvannia-vkladnykam-pat-kb-ufs).
14.08.2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12661110046007762 про державну реєстрацію припинення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/42-ukr-fin-svit), що підтверджується і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Статтею 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI передбачено, що рішення про передачу майна (активів та зобов'язань) неплатоспроможного банку спеціалізованій установі приймається виконавчою дирекцією Фонду не пізніше двох місяців до завершення строку ліквідації банку. Передача майна (активів та зобов'язань) спеціалізованій установі повинна бути завершена не пізніше строку ліквідації банку.
За результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.
Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.
Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.
Не пізніше наступного робочого дня після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про ліквідацію банку Фонд оприлюднює на офіційному веб-сайті Фонду інформацію про завершення процедури ліквідації банку та припинення банку як юридичної особи.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки, до повноважень уповноваженої особи Фонду не належить включення вкладників до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. В свою чергу, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує Загальний реєстр виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою, до якого, ОСОБА_1 не було включено.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма