Справа № 620/4454/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
20 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Вівдиченко Т.Р.,
Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Сапфір-М.М.» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Фермерське господарство «Сапфір-М.М.» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: від 28.09.2020 №1972278/35274787, №1972280/35274787, №1972279/35274787, №1972281/35274787, №1972276/35274787 та №1972277/35274787;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкові накладні позивача датою їх фактичного подання, а саме: податкові накладні від 28.07.2020 №3, від 29.07.2020 №4, від 30.07.2020 №5, від 31.07.2020 №6, від 01.08.2020 №1 та від 02.08.2020 №2.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкові накладні, складені Фермерським господарством «Сапфір-М.М.», відповідають змісту здійснених операцій та укладеному договору, а відповідачу на перевірку надавався повний пакет документів, що підтверджує реальність здійснених операцій.
Водночас, оскаржувані рішення не містять конкретної інформації про причини та підстави їх прийняття, що на думку позивача, свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2020 №1972278/35274787, №1972280/35274787, №1972279/35274787, №1972281/35274787, №1972276/35274787 та №1972277/35274787.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Фермерським господарством «Сапфір-М.М.» податкові накладні від 28.07.2020 №3, від 29.07.2020 №4, від 30.07.2020 №5, від 31.07.2020 №6, від 01.08.2020 №1 та від 02.08.2020 №2 датою їх фактичного подання.
В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
На обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, так як у податкового органу була наявна інформація щодо оформлення нереальних операцій по ланцюгу руху сум ПДВ та формування схемного податкового кредиту.
З огляду на вказане, прийняття спірних рішень відбувалось на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що контролюючий орган у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію такої податкової накладної.
На думку позивача, оскільки він підтвердив факт реальності господарських операцій з контрагентами, відтак він має всі необхідні ресурси для здійснення таких операцій, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Зважаючи на вказане, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство «Сапфір-М.М.» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.05.2008 внесено відповідний запис.
Згідно реєстраційних даних, основним видом діяльності позивача є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Для здійснення своєї господарської діяльності Фермерське господарство «Сапфір-М.М.» має належну матеріально-технічну базу, та у відповідності до Звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур на 01.09.2020 Фермерське господарство «Сапфір-М.М.» було зібрано врожай ріпаку озимого в кількості 19988,34 ц.
Враховуючи наведене, з метою здійснення основної господарської діяльності, Фермерське господарство «Сапфір-М.М.» (постачальник) із ТОВ «Зерно-Агротрейд» (покупець) було укладено договір поставки зерна майбутнього врожаю від 04.05.2020 №73А/0520/01, підписаний повноваженими представниками сторін, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити контрагенту насіння ріпаку у кількості 1000 т (+/- 5% по вибору покупця), який буде вирощений та зібраний в 2020 році на земельній ділянці/ділянках сільськогосподарського призначення, право на користування/право власності на які оформлено постачальником належним чином, визначеним чинним законодавством.
Згідно пункту 1.2 вказаного Договору строк поставки загальної кількості товару по цьому договору: до 01.08.2020 включно. Поставка товару здійснюється постачальником окремими (частковими) партіями, в розмірі узгодженому сторонами у додаткових угодах до цього договору. Поставка відповідної партії товару вважається здійсненою в момент підписання між покупцем та постачальником акту приймання-передачі відповідної партії товару на умовах поставки, передбачених даним договором.
У відповідності до розділу 3 зазначеного договору попередня оплата за товар здійснюється із розрахунку одиниці виміру товару (станом на момент укладення договору), яка складає 5100 грн., в т.ч. ПДВ 850 грн. Загальна сума попередньої оплати по цьому договору складає 5100000 грн., в т.ч. ПДВ 850000 грн.
Остаточний розрахунок, в т.ч. ПДВ, визначається за формулою: СД = ((ЦІНА поставки/КУРС2 ПО/КУРС1) х КУРС2 К х N) х кількість товару, де: ПО - сума попередньої оплати за 1 т товару з ПДВ, КУРС1 - курс долару США до української гривні (офіційний курс гривні), встановлений НБУ на дату здійснення попередньої оплати та оприлюднений в мережі Інтернет на сайті http://www.bank.gov.ua, КУРС2 - курс долару США до української гривні (офіційний курс гривні), встановлений НБУ на дату здійснення поставки товару та оприлюднений в Інтернет на сайті http://www.bank.gov.ua, ЦІНА поставки ціна в гривні, що склалася на момент поставки товару на умовах, зазначених в п. 1.3 цього договору, К - коефіцієнт зменшення ціни за кожен день з дати здійснення попередньої оплати до дати здійснення поставки товару, який дорівнює ПО*15%/360, N кількість днів з дати здійснення попередньої оплати до дати здійснення поставки товару. Остаточна ціна одиниці виміру товару (відповідної партії товару) визначається в додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною цього договору. Загальна вартість договору складається з вартості окремих партій товару, зазначених у відповідних актах приймання-передачі (видаткових накладних), поставлених постачальником та прийнятих покупцем протягом строку дії цього договору.
Згідно пункту 4.1 Договору, оплата за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що вказано у цьому договорі. Попередня оплата вартості партії товару здійснюється покупцем протягом трьох банківських днів з дати отримання від постачальника рахунку-фактури.
На виконання умов договору, ТОВ «Зерно-Агротрейд» було перераховано позивачу попередню оплату за товар в розмірі 5100000 грн., відповідно до виписаного рахунку-фактури від 04.05.2020 №СФ0000035.
Надалі, відповідно до укладених із ТОВ «Зерно-Агротрейд» додаткових угод (у період з липня по серпень 2020 року, ФГ «Сапфір-М.М.» здійснило постачання контрагенту насіння ріпаку, на підтвердження чого надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, договір перевезення від 01.07.2020 №1/07 (з пакетом документів до нього).
У свою чергу, оплата за товар здійснена покупцем у повному обсязі відповідно до рахунку-фактури від 03.08.2020 №СФ-0000041, що підтверджується виписками з банку. Господарська операція з ТОВ «Зерно-Агротрейд» належним чином відображена ФГ «Сапфір-М.М.» у бухгалтерському та податковому обліку.
За наслідками проведення господарської операції з ТОВ «Зерно-Агротрейд» позивач виписав податкові накладні: від 28.07.2020 №3, від 29.07.2020 №4, від 30.07.2020 №5, від 31.07.2020 №6, від 01.08.2020 №1 та від 02.08.2020 №2 та направило їх контролюючому органу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення у вигляді електронного файлу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, позивачем від податкового органу було отримано квитанції, де зазначено, що згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Враховуючи наведене, позивачем направило до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
Однак, рішеннями Комісії регіонального рівня від 28.09.2020 №1972278/35274787, №1972280/35274787, №1972279/35274787, №1972281/35274787, №1972276/35274787 та №1972277/35274787 Фермерському господарству «Сапфір-М.М.» відмовлено в реєстрації вказаних вище податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено: «задіяний у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту».
Не погоджуючись з такими рішеннями про відмову у реєстрації розрахунку коригування відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач задіяний у розповсюдженні та використанні ймовірно схемного податкового кредиту, тому наявні підстави для визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2020 №1972278/35274787, №1972280/35274787, №1972279/35274787, №1972281/35274787, №1972276/35274787 та №1972277/35274787 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних.
Як наслідок, зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246).
У відповідності до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У відповідності до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових наклданих стала відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Так, Постановою Кабінету міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Пунктом 5 Порядку №1165 закріплено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Положеннями пунктів 10 та 11 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
При цьому, Додатком 1 Порядку №1165 визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, згідно з п.8 вказаного Додатку критерієм ризиковості платника податку є зокрема У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Однак, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що свідчить про наявність ознак задіяння позивача у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту з посиланням на відповідні документи.
Натомість вживання контролюючим органом загального посилання на п.8 критеріїв, як в даному випадку, є неконкретизованим.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування на зазначеній підставі, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які саме документи необхідно надати.
Натомість, квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування не містять переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі №826/6528/18.
У свою чергу, позивач направив контролюючому органу письмові пояснення та копії документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних з обґрунтуваннями що зумовлювало виписати та зареєструвати такі податкові накладні, а також зазначались операції, які виконувалися, тобто обставини підтвердження реальності господарської операції, за якою виписані такі податкові накладні.
У той же час, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (надалі - Порядок №520).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
У відповідності до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ озрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За приписами п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових наклданих не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, та не зазначено конкретні документи, які складені із порушенням законодавства та з порушенням яких саме законодавчих норм вони складені.
Разом з тим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, контролюючий орган повинен зазначити конкретні документи, які складені із порушенням законодавства.
На думку колегії суддів, вказане рішення, повинно були містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів.
Ненаведення мотивів прийнятих рішень не дають змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятих рішень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
Як вірно відзначено судом першої інстанції, відповідачем не надано доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак задіяння позивача у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту з посиланням на відповідні документи.
Крім того, з матеріалів справи також не вбачається жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач задіяний у розповсюдженні та використанні ймовірно схемного податкового кредиту.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2020 №1972278/35274787, №1972280/35274787, №1972279/35274787, №1972281/35274787, №1972276/35274787 та №1972277/35274787 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних.
Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У даному випадку, зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді Т.Р. Вівдиченко
І.О. Лічевецький