П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/12983/20
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Коваль М.П., розглянувши питання про залишення без руху апеляційної скарги Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» про визнання протиправною бездіяльності та стягнення,-
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» про визнання протиправною бездіяльності та стягнення.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
За правилами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, у редакції станом на момент подання позову, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою була встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.4 ст. 6 Закону №3674-VI, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Таким чином, оскільки судом першої інстанції, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 листопада 2020 року (справа № 9901/67/20), фактично було задоволено одну пов'язану позовну вимогу немайнового характеру, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 840,80 грн. х 150% = 1261,20 грн.
Апелянтом під час звернення до суду з апеляційною скаргою, в порушення приписів ч. 5 ст. 296 КАС України, не було додано документ про сплату судового збору.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до П'ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору в повному обсязі у розмірі 1261,20 грн. за подання апеляційної скарги на рахунок № UA678999980313101206081015758, отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 37607526), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України;Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), П'ятий апеляційний адміністративний суд.
Відповідно до положень ч.3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було ухвалене 12 лютого 2021 року в порядку письмового провадження та отримане апелянтом 18 лютого 2021 року. Апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції 20 квітня 2021 року, тобто апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України.
В тексті апеляційної скарги апелянтом було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року. В обґрунтування зазначеного клопотання апелянт вказує, що представник відповідача, а саме юрисконсульт юридичної групи установи, перебував на лікарняному з 25.02.2021 по 01.03.2021 (включно). 23.03.2021 представником Відповідача на електронну адресу суду було направлено апеляційну скаргу з додатками, але ухвалою апеляційного суду від 01.04.2021 апеляційну скаргу, було повернуто скаржнику за відсутність електронного цифрового підпису на поданих документах, у зв'язку з чим скаржник просить суд враховуючи намір відповідача здійснити оскарження рішення в межах строків встановлених КАС України та враховуючи обмеження, впроваджені через карантин, відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236, визнати поважними причини пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та поновити строк на апеляційне оскарження.
Розглянувши зазначене клопотання, вважаю, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на наступне.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Так, відповідно до положень ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно положень ч.2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було ухвалене 12 лютого 2021 року в порядку письмового провадження та отримане апелянтом 18 лютого 2021 року, тобто апелянт мав право на поновлення строку апеляційного оскарження у випадку подання апеляційної скарги до 22.03.2021 року включно.
Первинна апеляційна скарга була направлена до суду апеляційної інстанції 23 березня 2021 року, тобто на наступний день після закінчення тридцятиденного строку з дня вручення апелянту повного рішення суду.
Разом з тим, суд враховує, що представник відповідача, а саме юрисконсульт юридичної групи установи, перебував на лікарняному з 25.02.2021 року по 01.03.2021 року включно, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АДН №433444.
Водночас, саме по собі перебування на амбулаторному лікуванні, враховуючи що апеляційну скаргу було подано представником суб'єкта владних повноважень, не є непереборною обставиною, яка заважала звернутись до суду із апеляційною скаргою.
Суд вважає за необхідне роз'яснити апелянту, що у даному випадку перебування представника апелянта на амбулаторному лікуванні може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження виключно у разі надання до суду доказів відсутності у штаті Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» інших осіб, уповноважених здійснювати представництво інтересів у судах. Таким доказом може зокрема бути копія штатного розпису Установи.
В подальшому, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року первинну апеляційну скаргу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» було повернуто апелянту, оскільки апеляційна скарга не була підписана ЕЦП особою, яка її подала.
При цьому, повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою скаргою.
Водночас, копія ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року була направлена на офіційну електронну адресу апелянта у той же день, проте повторно апеляційну скаргу було подано нарочно 20 квітня 2020 року, тобто більше ніж через два тижні після отримання ухвали апеляційного суду.
Крім того, згідно п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Водночас, апелянт жодним чином не обґрунтовує, що причини пропуску строку є поважними і такими, що саме зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, з огляду на те, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи як судів, так і органів державної влади.
Таким чином, доводи апелянта не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року.
Враховуючи викладене, згідно положень ст. 298 КАС України, протягом десяти днів з дня вручення ухвали апелянт має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій може вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 169, 243, 248, 296, 298, 325, 328 КАС України суддя,-
У задоволенні заяви Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» про визнання протиправною бездіяльності та стягнення - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 1261,20 грн., а також заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин такого поновлення.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору, відповідно до ст. 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику; у разі не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль