П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 663/3454/20
Головуючий в 1 інстанції: Пухальський С.В.
Дата і місце ухвалення 05.02.2021р., м. Скадовськ
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
за участю секретаря - Андрушкевич М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 05 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, -
05.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Скадовського районного суду Херсонської області з позовом до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил № 0462/10200/20 від 20.10.2020 року, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 5 ст. 481 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 000 грн.
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 05 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт зазначає, що згідно ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
На думку апелянта перелік обставин непереборної сили, визначений у Правилах митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України не є вичерпним.
Апелянт вказує на те, що листами від 11.05.2020 року, від 21.05.2020 року, від 05.06.2020 року Північну та Чорноморську митниці Держмитслужби були повідомлені про перебування транспортного засобу на ремонті, неможливість прибуття до митного органу призначення та необхідність продовження перебування транспортного засобу на території України.
Позивач посилається на те, що Чорноморська митниця у порушення ч. 3 ст. 108 МК України не повідомила ні про підстави для продовження строку тимчасового ввезення, ні про підстави для відмови у продовженні такого строку, а відсутність дозволу -рішення митного органу на продовження терміну тимчасового перебування або відмову у такому продовженні не може бути поставлено у вину водія, який фізично не міг вивезти транспортний засіб.
В апеляційній скарзі позивач також вказує, що в даному випадку відсутня суб'єктивна ознака протиправного умислу або бездіяльності щодо виконання обов'язку вивезення транспортного засобу за межі України.
З огляду на зазначене апелянт вважає, що оскаржувана ним постанова про порушення митних правил № 0462/10200/20 від 20.10.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню.
У зв'язку з вказаним апелянт просить скасувати судове рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами по справі, що 25 квітня 2020 року ОСОБА_1 в зоні діяльності Північної митниці Держмитслужби було ввезено на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення строком до 20 днів транспортний засіб комерційного призначення вантажний автомобіль марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 428143.
07 червня 2020 року о 15.42 год. в зону митного контролю митного поста «Бачівськ» Північної митниці Держмитслужби, в напрямку руху виїзд з України до Російської Федерації заїхав вантажний автомобіль марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «KOGEL», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 .
Під час проведення митних формальностей на етапі перевірки поданих до митного оформлення документів, зважаючи на встановлення факту ввезення даного транспортного засобу 25.04.2020 року, посадова особа митного органу дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 481 МК Укрїни, що виразилось у перевищенні строку тимчасового ввезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більш ніж на 20 діб.
07 червня 2020 року відносно ОСОБА_1 , водія фірми «EURO ASTRAL srol.s.r.o.» складено протокол про порушення митних правил №0462/10200/20 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 481 МК України.
20 жовтня 2020 року заступником начальника Північної митниці Держмитслужби, винесено постанову в справі про порушення митних правил №0462/10200/20, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого частиною 5 статтею 481 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 000 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне:
Відповідно до приписів пункту 25 частини 1 статті 4 МК України митний режим це комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
За змістом частин 1 та 2 статті 71 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 103 МК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Частиною 1 статті 104 МК України передбачено, що митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем.
Згідно ч. 6 цієї статті, для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема, подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення; у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов'язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом.
Статтею 108 МК України передбачено, що строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.
Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
Частиною 3 цієї статті визначено, що з урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.
При цьому положеннями частини 4 статті 108 МК України передбачено, що якщо транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України: внаслідок дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; у разі зберігання таких транспортних засобів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі здійснення інших операцій з такими транспортними засобами у випадках, передбачених цим Кодексом (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дії таких обставин, зберігання, арешту (вилучення) або здійснення таких операцій.
Відповідно до ч. 5 ст. 481 МК України, перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Стаття 460 МК України передбачено особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил.
Так, згідно частини 1 цієї статті вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
В якості підстави для скасування оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил, позивач посилається на те, що ним не були порушені митні правила, оскільки несвоєчасне вивезення за межі митної території України транспортного засобу відбулось через непередбачувані обставини, а саме: поломки транспортного засобу.
Позивач посилався на те, що митні органи були повідомлені про настання вказаних обставин, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 5 ст. 481 МК України.
Так, з матеріалів справи встановлено, що 12 травня 2020 року директором ТОВ «ЛКС-Транс» спрямовано повідомлення Чорноморській митниці Держмитслужби, яким доведено до відома про перебування т/з марки «DAF» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , на території сервісної станції з 11 травня 2020 року у зв'язку із ремонтом паливної апаратури.
12 травня 2020 року директором фірми «EURO ASTRAL srol.s.r.o.» (як власником вищевказаного транспортного засобу) спрямовано звернення Чорноморській митниці Держмитслужби, яким доведено до відома про перебування т/з марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на ремонті з 11 травня 2020 року на території сервісної станції фірми «ЛКС-Транс», а також висловлено у зв'язку із цим прохання продовжити термін перебування транспортного засобу на території України до закінчення ремонту (а.с. 37).
На вказане звернення Чорноморською митницею Держмитслужби за вихідним від 20 травня 2020 року надано відповідь, в якій повідомлено про необхідність дотримання норм чинного митного законодавства та зазначено, що інформацію про факт звернення внесено до програмно-інформаційного комплексу ДФС України, з метою інформування митного органу, яким здійснюється контроль за транспортним засобом.
Також в матеріалах справи наявні лист ТОВ «ЛКС-Транс» від 03.06.2020 року за вих. № 11/1, адресований Чорноморській митниці Держмитслужбі, в якому повідомлено, що сідловий тягач DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить фірмі «EURO ASTRAL srol.s.r.o.» знаходився на території сервісної станції ТОВ «ЛКС-Транс» з 11.05.2020 року по 03.06.2020 року, у зв'язку з ремонтом паливної апаратури.
В свою чергу, під час провадження у справі про порушення митних правил позивачем було надано митному органу наступні документи у підтвердження обставин, які на його думку, унеможливили виконання ним у встановлений строк зобов'язань щодо вивезення за межі митної території України спірного транспортного засобу, а саме: копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 31 від 03.06.2020 року, копію наказу-наряду від 11.05.2020 року № 000036. Також було надано копію листа ТОВ "ЛКС-Транс" від 12.05.2020 року № 16/1, яким повідомлено Чорноморську митницю Держмитслужби, що вантажний автомобіль марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходиться на території сервісної станції з 11.05.2020 року у зв'язку з ремонтом паливної системи.
Митний орган, приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, посилався на те, що надані ним документи у сукупності із встановленими обставинами справи не дозволяють зробити висновок про факт пошкодження вантажного автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, які б перебували у причинно-наслідковому зв'язку з діями ОСОБА_1 по завершенню режиму тимчасового ввезення зазначеного транспортного засобу.
В свою чергу, слід відмітити, що наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657 затверджено Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму (далі - Порядок № 657).
Розділом 8 вказаного нормативно-правового акту передбачено порядок підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.
За змістом положень вказаного розділу наведеного Порядку №657:
аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;
обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;
факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили.
Пунктами 3, 5 Розділу 8 передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.
Згідно пункту 6 Розділу 8 Порядку № 657 у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Разом із заявою подаються:
документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку;
примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд;
письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу.
Заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п'яти робочих днів з дати її подання.
За результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом.
Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого частиною п'ятою статті 481 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.
Колегія суддів вважає, що докази, надані позивачем, не є належними та допустимими підтвердженням дії обставин непереборної сили відносно даного транспортного засобу, що стали на перешкоді виконання позивачем приписів чинного законодавства.
Таким чином порушення строків ввезення на митну територію України DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 було зумовлено поломкою автомобілю, однак, надані позивачем документи не засвідчують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, з чим законодавець пов'язує обставини звільнення від відповідальності за порушення митних правил. Надані позивачем документи не містять відомостей про те, що автомобіль був не на ходу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість завершення митного оформлення транспортного засобу в режимі тимчасового ввезення шляхом його вивезення або декларування до іншого митного режиму. Довідка та документація, на яку посилається позивач не містять відомостей про те, що автомобіль був не на ходу.
Суд першої інстанції вірно встановив, що такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 05 березня 2019 року у справі №448/391/16-а, від 02 квітня 2019 року у справі №455/417/16-а, від 31 січня 2020 року у справі №489/793/17, від 18 червня 2020 року у справі №461/1873/17.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем було порушено встановлений митним органом згідно ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та в даному випадку відсутні підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності згідно ст. 460 МК України, відповідач правомірно виніс оскаржувану постанову про порушення митних правил № 0462/10200/20 від 20.10.2020 року, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 5 ст. 481 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 000 грн.
Підстав для скасування зазначеної постанови колегія суддів не вбачає.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що надаючи оцінку спірним правовідносинам суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення від 05.02.2021 року посилався на положення Митного кодексу України, які регламентують порядок застосування митного режиму "транзит", умови поміщення товарів та транспортних засобів у такий режим, строк транзитних перевезень, тоді як в даному випадку позивачем було ввезено на митну територію України транспортний засіб комерційного призначення в режимі "тимчасового ввезення", який регламентується іншими нормами Митного кодексу України.
Таким чином, при вирішенні даної справи суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що постановлене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 317, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 05 лютого 2021 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил № 0462/10200/20 від 20.10.2020 року, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 5 ст. 481 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук