П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5850/18
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
ухвала суду першої інстанції прийнято у
м. Одеса, 30.12.2020 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі № 420/5850/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду письмовий звіт про виконання рішення суду від 14.04.2020 року №420/5850/18 у місячний термін з дня отримання копії ухвали.
24.12.2020 року від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов звіт про виконання рішення суду в якому повідомлено, що Головним управлінням на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 по справі № 420/5850/18 ОСОБА_1 15.05.2020 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 05.03.2019 з урахуванням виплати 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 становив 6395,40 грн. В зв'язку з тим, що 04.09.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою установлено, що виплата перерахованих пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено по 03.09.2019р.
Нарахована доплата пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 в сумі 5424,39 грн підлягала виплаті згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, якою установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
За результатами розгляду поданого звіту, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року відмовлено в прийнятті звіту ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення суду від 14.04.2020 року по справі №420/5850/18.
Накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф в розмірі 4204,00 грн.
Половину розміру суми штрафу, що становить 2102,00 грн. стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь штрафу, що становить 2102,00 грн., стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь Державного бюджету України на наступні рахунки: отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100 ("Сплата штрафу (як засобу процесуального примусу) за рішеннями про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу)".
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Головне управління ПФУ в Одеській області звернулось до суду з апеляційною скарго, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести нову ухвалу, якою прийняти звіт Головного управління ПФУ в Одеській області по справі № 420/5850/18.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що 26.12.2020р. на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2020р. по справі № 420/5850/18 відповідачем у справі було направлено звіт про виконання судового рішення з відповідними додатками. Відповідачем суду було повідомлено, що головним управлінням на підставі рішення суду від 14.04.2020р. по даній справі, яке набрало законної сили 15.05.2020р. ОСОБА_1 15.05.2020р. проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 05.03.2019р. з урахуванням виплати 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. так, розмір пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019р. становив 6395,4 грн. У зв'язку із тим, що 04.09.2019р. набрала чинності постанова КМ України від 14.08.2019р. № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установлено, що виплата перерахованих пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до01.03.2018р. здійснюється у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018р.. Перерахунок пенсії ОСОБА_2 проведено з 03.09.2019р. нарахована доплата пенсії за період з 05.03.2019р. по 03.09.2019р. в сумі 5424,39 грн. підлягає виплаті згідно з постановою КМ України від 22.08.2018р. № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду». Інформація про виконання рішення по справі № 420/5850/18 Головним управлінням внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції необґрунтовано робиться висновок, про те, що згідно поданих розрахунків Головного управління перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено з 05.03.2019 по 03.09.2019 проведено з урахуванням лише 75 відсотків суми підвищення пенсії, що також вказано у звіті про виконання судового рішення. Однак, повідомляємо, що сума підвищення обчислюється шляхом різниці нового (максимального допустимого) розміру пенсії та попереднього розміру пенсії Позивача. Оскільки постановою № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” було передбачено лише три складові грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад; оклад за військове звання та процентну надбавку за вислугу років, ІІозцвачу суми підвищення були розраховані з урахуванням складових, передбачених Постановою №103, а саме це 3633,85 грн, з них виплачується: у 2019 році щомісячно 70 % т- 2725,39 грн., в 2020 році щомісячно 100% - 3633,85 грн. таким чином, розмір пенсії зі 100% підвищення складає 6395,40 грн.. що підтверджується розрахунком доданим до звіту.
05.04.2021 року (від.№6976/21), 08.04.2021р. (вх.№6976), 12.04.2021 року (вхід.№7455/21), 15.04.2021 року (вхід.№7854/21) від позивача у справі до суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу, у яких ОСОБА_1 наголошує на необґрунтованість доводів та тверджень апелянта, просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, мотивуючи зокрема тим, що відповідно до резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2020р. по справі № 420/5850/18, відповідача було зобов'язано здійснити ОСОБА_1 з 05.03.2019 року перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 100% суми підвищення пенсії (з урахуванням раніше здійснених виплат). Тобто, цим рішенням судом встановлено про право позивача на отримання перерахунку пенсії з 05.03.2019 року у розмірі 100% без встановлення будь-яких кінцевих обмежень у часі. Однак, ГУ ПФУ в Одеській області перерахунок пенсії на виконання вказаного вище рішення було проведено лише з 05.03.2019 року по 03.09.2019 року й знову неправомірно занижено відсоток суми підвищення з 100% до 75%. Суму підвищеної пенсії було поновлено у розмірі 100% лише з 01.01.2020 року. До того ж посилання апелянта на порядок № 804 на думку позивача у справі є безпідставним, оскільки вказана постанова КМУ від 14.04.2019р. не досліджувалась судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення. Відповідач необґрунтовано застосовує до виконання судового рішення у даній справі зовсім іншого порядку, аніж передбачено було цим рішенням суду, змінивши при цьому відсоткову ставку перерахованої пенсії. Також, позивач зауважує, що норми КАС України не містять застережень щодо процесуальної можливості суду встановити судовий контроль в тому числі після ухвалення судового рішення у справі.
За ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (надалі -позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій щодо неврахування при перерахунку пенсії з 01.01.2018 року окремих видів грошового забезпечення, а саме надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 % посадового окладу та премії в розмірі 10% від посадового окладу, виплати пенсії з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії; зобов'язання провести перерахунок та виплату грошового забезпечення для призначення пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням окремих видів грошового забезпечення, а саме надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 % посадового окладу та премії в розмірі 10% від посадового окладу, а також виплату пенсії з 01.01.2018 року донарахованих сум з урахуванням 100 % суми підвищення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року позовні вимоги були задоволені частково, а саме: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 05.03.2019 року перерахунок і виплату пенсії з розрахунку 100% суми підвищення пенсії (з урахуванням раніше здійснених виплат).
Вказане судове рішення набрало законної сили 07.08.2020 року
Оскільки рішення суду не було виконано, позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду письмовий звіт про виконання рішення суду від 14.04.2020 року №420/5850/18 у місячний термін з дня отримання копії ухвали.
24.12.2020 року від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов звіт про виконання рішення суду, однак оскаржуваною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020р. було відмовлено у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Одеській області.
Відмовляючи у прийнятті звіту про виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що на момент ухвалення рішення у цій справі, дії Головного управління ПФУ в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05.03.2019 року по 03.09.2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом по 01.03.2018р.є протиправними.
Також, суд першої інстанції зазначив, що саме з 05 березня 2019 року обчислення пенсії повинно відбуватись з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії.
Однак, як було встановлено судом першої інстанції, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2020р. до цього часу відповідачем виконано у повному обсязі не було.
За вказаного, суд першої інстанції вбачав підстави передбачені ст.. 382 КАС України, для накладення на керівника відповідача штрафу, за невиконання у повному обсязі судового рішення по даній адміністративній справі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Приписами ст. 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст.382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
З аналізу норм статті 382 КАС України слідує, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.
Як встановлено судовою колегією з матеріалів справи та було вказано вище, на виконання рішення у даній справі Головним управлінням ПФУ в Одеській області 24.12.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду було надано звіт про виконання рішення суду по справі № 420/5850/18.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженнями апелянта про виконання судового рішення у дані справі, оскільки як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом попередньої інстанції, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 до цього часу відповідачем у повному обсязі не виконано.
Так, абз.2 резолютивної частини рішення від 14.04.2020р. по справі №420/5850/18 вирішено було зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 05.03.2019 року перерахунок і виплату пенсії з розрахунку 100% суми підвищення пенсії (з урахуванням раніше здійснених виплат).
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції враховував наступні законодавчі приписи.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 встановлено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Фактично, як вірно зауважив суд першої інстанції, постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Правова позиція суду стосовно кола питань, які врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 103 викладена Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі № 818/1076/18.
Вимогами постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року передбачено виплату перерахованих пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01 січня 2018 року.
У відповідності до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 постановлено було перерахувати пенсії призначені згідно із Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.
Приписами п. 2 вказаної вище постанови № 103 передбачалось, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Тобто, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, нормами зазначеної вище Постанови від 21 лютого 2018 року № 103, виплата сум підвищення перерахованої пенсії, які мали бути перераховані та виплачені фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що в свою чергу порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була бути розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».
Водночас, як вбачається зі змісту наведеної вище Постанови № 103, її прийнято відповідно до ч. 4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
В той же час, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу апелянта на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» взагалі не містить посилань на виконання якої норми Закону України вона прийнята.
Разом з цим, згідно ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З наведеного слідує, що порядок Кабінет Міністрів України визначає порядок виключно «перерахунку» усіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
В свою чергу, загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, відповідно до частини 3 якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Як встановлено ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
У розумінні ст. 92 Конституції України , виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Тобто, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
З урахуванням вказаного, оскільки норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (а саме: частина 3 статті 52, частина 2 статті 55, частина 4 статті 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку положення постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року та постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 відносно саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин, не могли бути застосовані, оскільки відповідно до змісту частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України не наділений такими повноваженнями.
До того ж, апеляційний суд звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яка набрала законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи вказане, у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, відповідно до якого обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, суд приходить до висновку, що виплата позивачу пенсії у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії підлягає саме з 05 березня 2019 року.
Таким чином, колегія суддів вважає ґрунтованими висновки суду першої інстанції з приводу протиправності дій Головного управління ПФУ в Одеській області станом на момент ухвалення рішення у цій справі щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом по 01 березня 2018 року.
На підставі вищевказаного, саме з 05 березня 2019 року обчислення пенсії повинно ОСОБА_1 повинно відбуватися з урахуванням 100 % суми підвищення до пенсії.
При цьому, згідно поданих розрахунків ГУ ПФУ в Одеській області, перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено з 05.03.2019р. по 03.09.2019р. з урахуванням лише 75 відсотків суми підвищення пенсії замість 100 відсотків суми підвищення пенсії у період з 05.03.2019р. по 03.09.2019р., що в свою чергу відображено у звіті про виконання судового рішення.
Вказане, на переконання колегії суддів, відповідає висновкам суду викладеним у судовому рішенні у даній справі.
Жодних письмових пояснень щодо обґрунтувань поважності причини не виконання рішення суду по справі у повному обсязі або наявності законних підстав для його виконання саме у такому розмірі, органом ПФУ ані під час судового розгляду справи ані у ході розгляду справи апеляційним суду не надано.
Апеляційний суд поряд з викладеним враховує доводи позивача у справі, викладені у відзиві на апеляційну скаргу з приводу необґрунтованості посилань апелянта на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018р. № 649, оскільки п.п. 1,2 постанови визнані протиправними та нечинними на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019р. по справі № 640/5248/19, з урахуванням змін, внесених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020р.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування у даному випадку положень ст.. 382 КАС України.
Загалом доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення (ухвала) з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі № 420/5850/18- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено та підписано 20 квітня 2021 року.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.