П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2801/21
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Дата і місце ухвалення: 26.02.2021р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
при секретарі - Рябоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРМА - ГРУП ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
24 лютого 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРМА - ГРУП ЛТД» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання
протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021р. №19532 про відповідність ТОВ «ФОРМА-ГРУП ЛТД» критеріям ризиковості платника податку, та зобов'язання Головного управління ДПС у Одеській області виключити ТОВ «ФОРМА- ГРУП ЛТД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Того ж дня ТОВ «ФОРМА- ГРУП ЛТД» подало до суду першої інстанції заяву про застосування заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення до набрання законної сили рішенням суду у цій справі дії рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021р. №195325 про відповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРМА-ГРУП ЛТД» (РНОКПП 43502822) критеріям ризиковості платника податку.
Вимоги поданої заяви товариство обґрунтовувало тим, що оскаржуване рішення відповідача від 09.02.2021р. №195325 має явно протиправний характер, оскільки не містить обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків. При цьому, спірне рішення про відповідність платника податку ТОВ «ФОРМА-ГРУП ЛТД» критеріям ризиковості платника податку є безумовною підставою для зупинення реєстрації всіх без виключення податкових накладних / розрахунків коригування, що носить для платника податків негативний характер. Зокрема, значно збільшується строк реєстрації податкових накладних, оскільки прийняття рішення від 09.02.2021р. №195325 покладає на товариство додатковий обов'язок щодо надання пояснень і копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації. Крім цього, негативні наслідки виникають також і у контрагентів ТОВ «ФОРМА-ГРУП ЛТД», оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування ними податкового кредиту.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Зупинено дію рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021р. №195325 про відповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРМА-ГРУП ЛТД» (РНОКПП 43502822) критеріям ризиковості платника податку - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 26.02.2021р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні заяви ТОВ «ФОРМА-ГРУП ЛТД» про забезпечення позову.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову судом першої інстанції не наведено мотивів, за яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування не є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів, відтак не впливає на податковий облік платника податку на додану вартість.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову судом першої інстанції не враховано, що визнання контролюючим органом на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само як і не завдає шкоди його діловій репутації, оскільки здійснення передбачених законодавством заходів контролю є нормою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1, ч.2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів задля створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача (заявника).
Колегія суддів зазначає, що вищезазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача (заявника) та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Іншими словами, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Сама лише незгода позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Підтвердження факту вчинення таких порушень чи спростування цієї обставини може бути з'ясоване виключно в процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
При цьому, колегія суддів наголошує, що заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
В той же час, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.
Предметом спору у даній адміністративній справі є оскарження ТОВ «ФОРМА-ГРУП ЛТД» рішення Комісії Головного управління ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021р. №19532 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Задовольняючи заяву товариства та зупиняючи дію спірного у справі рішення, суд першої інстанції виходив з того, що віднесення підприємства до переліку ризикових платників податків призводить до безумовного блокування в реєстрі ПН/РК, що унеможливлює подальшу господарську діяльність позивача та шкодить його діловій репутації перед контрагентами.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви ТОВ «ФОРМА-ГРУП ЛТД» про забезпечення позову виходячи з наступного.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності.
При цьому пункт 5 Порядку №1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
З вказаного слідує, що перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
Верховний Суд в постанові від 03.03.2020р. по справі №240/3665/19 вказав, що включення платника податків до переліку ризикових платників не породжує для нього правих наслідків (не звужує його права, не покладає на нього обов'язків).
Висновок суду, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджений оцінкою суду будь-яких доказів.
Так само суд першої інстанції не зазначив, на підставі яких саме доказів, наданих позивачем, він дійшов висновку, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення буде заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства.
Колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що віднесення підприємства до переліку ризикових платників податків не має своїм наслідком зупинення господарської діяльності ТОВ «ФОРМА-ГРУП ЛТД».
Посилання позивача на те, що спірне рішення порушує не тільки його права, а й права його контрагентів, оскільки у зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних останні не мають можливості формувати податковий кредит, колегія суддів вважає недоречним у даному випадку, оскільки це виходить за межі дослідження питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Колегія суддів також зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб'єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та, у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2021р. у справі №140/8878/20, від 18.02.2021р. у справі №420/7063/20 та від 12.03.2021р. у справі № 140/10203/20.
Колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено наявність необхідних підстав для забезпечення позову, а судом першої інстанції не обґрунтовано, що при невжитті відповідних заходів може істотно ускладнитись захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в даному випадку підстав для задоволення заяви ТОВ «ФОРМА-ГРУП ЛТД» про забезпечення позову.
Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, тому, на підставі ст.317 КАС України, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2021р. підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови - про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року скасувати.
Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРМА - ГРУП ЛТД» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №420/2801/21.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 21 квітня 2021 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук