15 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/9678/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року (суддя Калашник Ю.В., м. Запоріжжя, повний текст ухвали виготовлений 27.01.2021 року) у справі № 280/9678/20 за позовом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, -
29.12.2020 року Головне управління Національної поліції в Запорізькій області (далі по тексту - позивач або ГУНП) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) якого не закінчився у сумі 197,60 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2021 року позовну заяву повернуто.
З ухвалою суду першої інстанції не погодилось Головне управління Національної поліції в Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтував тим, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважав, що відповідно до абз.2 ч.2 ст.122 КАС України встановлюється тримісячний строк звернення з даним позовом, який є загальним для позовів суб'єкта владних повноважень, а не місяць, як вважав суд першої інстанції, посилаючись на ч.5 ст.122 КАС України, який регулює строки звернення до суду з позовами, пов'язаними з прийняттям громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Апелянт вказував, що питання супроводження процесу обліку, розрахунку однострою і заборгованості відбувається відповідно до методичних рекомендацій Національної поліції від 25.03.2020 року №3820/01/31-2020 щодо відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, в яких зазначено, що у разі непогашення особою, яку звільнено зі служби в поліції з дати звільнення вартості предметів однострою, підрозділ забезпечення інформує підрозділ правового забезпечення для здійснення претензійно-позовної роботи, Національною поліцією України, розроблено порядок, за яким у місячний строк після звільнення необхідні документи подаються до підрозділу правового забезпечення для звернення до суду, а тому, строк який застосовується до таких відносин вже не є місячним. Питань реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, з моменту прийняття її на відповідну посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби - на такі спори розповсюджує свою дію п. 5 ст. 122 КАС України, проте, у даному випадку ГУНП звернулось за захистом своїх майнових прав, тобто стягнення заборгованості з особи відповідача, який на момент подачі позовної заяви до суду не проходить службу в органі поліції. Апелянт вказував, що ним до позовної заяви було долучено клопотання про поновлення строків, з підстав визначених ч. 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України, а саме «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261,295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину». Деякі працівники ГУНП перебування на самоізоляції та на лікуванні від коронавірусної інфекції СОVID-19, що вплинуло на строки підготовки процесуальних документів. Заявник апеляційної скарги вказував, що у повторній заяві до суду першої інстанції про поновлення строків, було наголошувало на підстави неможливості звернутись до суду з даним позовом, у зв'язку з тим, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було прийнято 14.11.2019 року № 294- IX, тобто до набрання чинності наказу МВС України від 24.12.2019 № 1100. ГУНП в Запорізькій області є органом державної влади, який фінансується за рахунок асигнувань з Державного бюджету України, межі видатків, які визначаються у проекті бюджету на наступний фінансовий рік, в Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» не було закладено видатки на сплату судового збору у справах про відшкодування вартості предметів однострою, строк експлуатації яких не закінчився, як наслідок у ГУНП була відсутня можливість для звернення до суду. Апелянт вказував, що він є суб'єктом владних повноважень та не намагався отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, а навпаки намагався уникнути порушень своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, документи який підтверджує сплату судового збору при подані позовної заяви, відсутність коштів для сплати судового збору є поважною причиною порушення строку подання позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказував, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення позову без руху, не надано докази поважності пропуску строку подання позову. Суд першої інстанції вказував, що позивач, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, відсутність видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії. Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору. Суд першої інстанції вказував, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Підстави наведені позивачем у клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, подана позивачем заява про поновлення строків не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Матеріалами справи встановлено, що 06.10.2020 року начальником Головного управління Національної поліції в Запорізькій області видано наказ № 1478, яким затверджено суми вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, що підлягають відшкодуванню у зв'язку із звільнення поліцейських зі служби, зокрема старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в розмірі 197,60 грн. Наказом зобов'язано забезпечити видачу під розписку поліцейському, що звільняється, належним чином завіреної його копії та довідки про отримані предмети однострою особистого користування, роз'яснено поліцейському, який звільняється про необхідність відшкодування суми не пізніше одного дня після його звільнення.
Згідно довідки № 121 про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складеної 01.10.2020 року, ОСОБА_1 на день звільнення мав відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився 197,60 грн.
Наказом № 419 о/с від 08.10.2020 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 08.10.2020 року.
Отже, як було вказано вище Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області роз'яснено, що суми повинні бути відшкодовані не пізніше одного дня після звільнення. Враховуючи звільнення 08.10.2020 року, терміном для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування є не пізніше 09.10.2020 року. З 10.10.2020 року у Головного управління Національної поліції в Запорізькій області виникає право для примусового стягнення суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування з ОСОБА_1 .
Встановлено, що Головне управління Національної поліції в Запорізькій області звернулось до суду з позовом про відшкодування ОСОБА_1 вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) якого не закінчився у сумі 197,60 грн. 29.12.2020 року.
У позовні заяві ГУНП вказувало, що строк звернення до суду є порушеним з огляду на карантинні заходи запроваджені в Україні через короновірусну хворобу.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 року позовну заяву ГУНП залишено без руху, зобов'язано усунути недоліки позову шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із обґрунтованим поясненням щодо причин пропуску строку звернення до суду та доказів на його обґрунтування та доказів сплати судового збору (оригіналу) у розмірі 2102,00 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку. Суд, залишаючи позов без руху вказував, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, позивач до суду з даним позовом звернувся шляхом подання до канцелярії суду 29 грудня 2020 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, який встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України. Роз'яснено, що у разі не усунення недоліків, суд повертає позовну заяву. Звернуто увагу позивача, що до позовної заяви не долучено доказ сплати судового збору.
27.01.2021 року позивачем надано до суду першої інстанції заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказано, що пропуск строку зумовлено відсутністю коштів для сплати судового збору, та долучено платіжне доручення на суму 2102,00 грн. як доказ сплати судового збору при поданні позовної заяви.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2021 року позовну заяву повернуто з підстави визнання неповажними причини пропуску строку подання позову.
Згідно п. 10 розділу V Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України12.09.2017 року № 772, у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2019 року № 1100 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав: за власним бажанням. Керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видає наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Поліцейському видається під розписку належно завірена копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ( абз.1 ч.2 ст.122 КАС України). Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про повернення позовної заяви, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 17.09.2020 року у справі № 160/10857/19 Верховний Суду вказував, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відшкодування фактичних витрат, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду. Проходження служби в Національній поліції України є проходження публічної служби, визначення якої надано п.17 ч.1 ст.4 КАС України, а саме публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військово служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади АРК, органах місцевого самоврядування.
Головне управління Національної поліції в Запорізькій області у заяві про поновлення строку подання позову та у апеляційні скарзі вказує, що пропуск строку зумовлено через запроваджений в Україні карантин та карантинні заходи вплинули на роботу ГУ НП, також вказує на відсутність коштів для сплати судового збору.
Згідно п. 3 розділу VI КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 258, 261, 295, 298, 304, 309, 329, 332, 338, 342, 363, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суб'єкти звернення до суду звісно мають право на поновлення строку подання позовної заяви, однак у разі подання відповідної заяви та у разі надання доказів неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк через впровадження карантину. ГУ НП не надало докази, як карантинні заходи, запровадженні в України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вплинули на можливість та строки підготовки позовної заяви, сплати судового збору перед поданням позову, не вказано які непереборні обставини через запровадження карантинних заходів завадили сплатити судовий збір у межах відведеного строку.
11.03.2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на підставі якої з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року запровадив на території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», запроваджено адаптивний карантин на території України, відповідно до якого регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньо обласному та міжнародному сполученні, а також перевезення пасажирів метрополітенами відновлено.
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України щодо обмежувальних заходів встановлено, що заборони встановлені з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 не поширювалися на роботу органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Державний орган, у тому числі ГУ НП не може вказувати підставу для поновлення позову, карантинні заходи, адже зупинення роботи через адаптивний карантин чи інші заходи, запроваджені з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, не вплинули на діяльність державних органів. Подібної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема в ухвалі від 12.03.2021 року у справі № 280/5045/19.
Також відсутність коштів для сплати судового збору не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на подання позову у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення строку.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, місцевого бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Передбачено, що позивач може розраховувати на поновлення пропущеного строку у разі коли позов подано з порушенням строку, у цьому випадку має бути подана заява разом з доказами.
У рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В ухвалі від 18.09.2020 року у справі № 11-119сап20 Велика Палата Верховного Суду вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно частин 1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Судом першої інстанції правомірно повернуто позовну заяву у зв'язку з ненаданням доказів поважності пропуску строку подання позову та визнання підстав для поновлення строку, що вказані ГУ НП, неповажними.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержання норм процесуального права.
Керуючись статями 122-123, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 280/9678/20 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова