15 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 808/1070/17
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року за виключними обставинами, прийнятої у справі №808/1070/17 за результатами розгляду апеляційної скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2017 року за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, суд, -
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року зобов'язано господарський суд Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу судді у зв'язку з відставкою у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 280000 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2017 року скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 13.11.2019 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року залишено без змін.
19.05.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник) до Третього апеляційного суду подано заяву про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року за виключними обставинами. Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що рішенням Конституційного Суду від 15.04.2020 року №2-р(ІІ)/2020 року визнано неконституційним положення пп.1 п.28 розділу ІІ Закону України від 27.03.2014 року №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким, зокрема із Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виключено ст.136, що передбачала право судді, який вийшов у відставку, на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Вказане рішення Конституційного Суду України відповідно до п.1 ч.5 ст.361 КАС України є підставою для перегляду у зв'язку з виключними обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року, яким було застосовано положення пп.1 п.28 розділу ІІ Закону України від 27.03.2014 року №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».
Господарським судом Запорізької області 13.07.2020 року було подано до Третього апеляційного адміністративного суду відзив на заяву про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справі №808/1070/17, в якому суд просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Свої вимоги обґрунтував тим, що правовідносини між судом та ОСОБА_1 щодо невиплати вихідної допомоги виникли до прийняття рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 року, а тому вказане рішення Конституційного Суду України не є підставою для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року. Суд вважав, що до даних правовідносин необхідно застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача з посади судді.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 року було зупинено провадження у справі про перегляд постанови за виключними обставинами до ухвалення об'єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду рішення у справі №808/1628/18.
Встановлено, що 19.02.2021 року постановою об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду Верховного Суду прийнято постанову у справі №808/1628/18.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 року провадження у справі поновлено.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював суддею з 30.10.1999 року по 14.11.2016 року. Постановою Верховної ради України від 08.09.2016 №1515-VIII «Про звільнення суддів» ОСОБА_1 звільнено з посади судді господарського суду Запорізької області у зв'язку з поданням заяви про відставку та наказом господарського суду Запорізької області №38к від 14.11.2016 року відраховано зі складу господарського суду Запорізької області.
14.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про виплату йому вихідної допомоги судді у зв'язку із відставкою, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та листом від 14.03.2017 року № 08-13-01/743/2017 йому було відмовлено у зв'язку з тим, що згідно із Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» з 01.04.2014 року виплата вихідної допомоги не передбачена.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив з того, що пп.1 п.28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01.04.2014 року, виключено ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачала виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, судді, який вийшов у відставку. Суд зазначив, що положення ч.1 ст.143 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про виплату вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою набрали чинності після виходу ОСОБА_1 у відставку.
Встановлено, що рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 року №2-р(ІІ)/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пп.1 п.28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII. Положення пп.1 п.28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03. 2014 року №1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є установлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
При вирішенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами суд керується позицією об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2021 року у справі №808/1628/2118.
Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду Верховного Суду зазначила у постанові, що положення п.1 ч.5 ст.361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане. Не може вважатися невиконаним, в розумінні положень п.1 ч.5 ст.361 КАС України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України». Наявність Рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, крім того, на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення судом положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню.
Враховуючи вище викладене, суд вирішуючи питання про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року у справі №808/1070/17 за виключними обставинами вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 315, 316, 361, 321, 322 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року у справі №808/1070/17 за виключними обставинами - відмовити.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова