"08" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3201/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
при секретарі судового засідання Ісак Д.П.
розглянувши матеріали справи №916/3201/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5) в особі філії “Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133);
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 124, код ЄДРПОУ 00152276);
про стягнення 53 514,20грн.,
Представники сторін:
від позивача - Никисла О.І., довіреність № б/н, дата видачі : 13.03.20;
від відповідача - Лебедєв О.І., довіреність № 95, дата видачі : 05.01.21;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення в сумі 63104,81 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 991/3 на послуги водопостачання та водовідведення від 01.11.2000 р. щодо здійснення оплати за надані послуги
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2020р. було відкрито провадження по справі №916/3201/20, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
24.12.2020р. за вх.№34574/20 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження в частині позовних вимог на суму 9 590,61грн. в зв'язку з її сплатою відповідачем.
Ухвалою суду від 13.01.2021р. провадження у справі №916/3201/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” в особі філії “Інфоксводоканал” до Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” в частині стягнення частини боргу в сумі 9 560,61грн. було закрито.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.01.2021р. справу №916/3201/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою суду від 02.03.2020р. в порядку п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
01.12.2020р. за вх.. №32132/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими безпідставними та просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.11.2000р. між Приватним акціонерним товариством “Одеський завод гумових технічних виробів” (далі - ПРАТ “ОЗГТВ”) та Комунальним підприємством “Одесводоканал” укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №991/3. Відповідно до рішення сесії Одеської міської ради №2038-XXIV від 17.12.2003р. та договору оренди цілісного майнового комплексу, КП «Одесводоканал» реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (далі - ТОВ Інфокс , Позивач). ТОВ «Інфокс» є правонаступником всіх прав та зобов'язань КП «Одесводоканал» (п. 1.5 договору оренди), що підтверджується п.1.1 його Статуту. Для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія „Інфоксводоканал”, що діє на підставі Положення про філію.
У відповідності з п.2.1 Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 до Договору ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” та ПРАТ “ОЗГТВ” зобов'язуються керуватися “Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. №190 (далі по тексту Правила №190), Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”, Законом України “Про житлово-комунальні послуги” та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку. Згідно з Правилами №190, договором ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” надавав та надає Відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків.
Відповідно п. 7.3 Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 до Договору він діє з моменту укладення до 31.12.2015р. Договір в частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на наступні 5 (п'ять) років, якщо за місяць до його припинення Сторони не дійдуть згоди внести зміни або припинити його дію. З огляду на те, що жодної домовленості між Сторонами про припинення дії Договору в обумовлені договором терміни не було, тому вказаний Договір є діючим та таким, який підлягає виконанню.
Згідно п. 1.2 Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 до Договору Виробник надає послуги з подачі питної води та прийому стічних вод на об'єкти Споживача у відповідності з дислокацією об'єктів, зазначеними у додатку № 1 до Договору.
Пункт 1.3 Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 до Договору передбачає обов'язок ПРАТ “ОЗГТВ” своєчасно сплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 до Договору встановлено, що облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах ПРАТ “ОЗГТВ”. Сплата за послуги водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”. Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому порядку.
Пунктом 3.7 Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 до Договору передбачено, що об'єм скинутих ПРАТ “ОЗГТВ” зливових стоків визначається розрахунковим методом згідно п.4.10 Правил водокористування і ДСТУ 3013-95.
Відповідно п.2.4.9 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 ПРАТ “ОЗГТВ” зобов'язується щомісячно, за встановленою формою з 19 по передостанній робочий день місяця у письмовому вигляді надавати відомості про водоспоживання своїх об'єктів. При їх ненаданні в установлений строк (але не більше 2 місяців) ТОВ "Інфокс" проводить розрахунок водоспоживання- водовідведення за середньодобовою витратою за попередні 2 розрахункові місяці.
Як вказує позивач, згідно умов Договору, Правил №190 розрахунок заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2019р. по 01.09.2020р. здійснювався ним відповідно до показників водолічильників на підставі звітів ПРАТ “ОЗГТВ” про водоспоживання за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2020р., які передавалися ним на електронну пошту ТОВ “Інфокс”, актів контрольних зйомок від 20.07.2020р. №15369, від 29.07.2020р. №15963, а також за тарифами, затвердженими Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1250 від 23.10.2018р., №283 від 04.02.2020р.
Відповідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг №1250 від 23.10.2018р. були встановлені тарифи на централізоване водопостачання - 11,82грн. за 1 м3 з ПДВ (9,85грн. за 1м3 без ПДВ); на централізоване водовідведення - 10,128грн. за 1 м3 з ПДВ (8,44грн. за 1м3 без ПДВ) .
Згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг №283 від 04.02.2020р. встановлені наступні тарифи: на централізоване водопостачання - 14,472грн. за 1 м3 з ПДВ (12,06грн. за 1м3 без ПДВ); на централізоване водовідведення - 12,252грн. за 1 м3 з ПДВ (10,21грн. за 1м3 без ПДВ).
Як зазначає позивач, згідно наданих відповідачем показників про водокористування обсяг спожитої води та обсяг скинутих в каналізацію стічних вод склав: - лютий 2019р. - 328м3, - березень 2019р. - 373м3, - квітень 2019р. - 279м3, - травень 2019р. - 258м3, - червень 2019р. - 782м3, - липень 2019р. - 724м3, - серпень 2019р. - 348м3, - вересень 2019р. - 365м3, - жовтень 2019р. - 453м3, - листопад 2019р. - 360м3, - грудень 2019р. - 443м3, - січень 2020р. - 420м3, - лютий 2020р. - 514м3, - березень 2020р. - 400м3, - квітень 2020р. - 460м3, - травень 202.0р. - 186м3, - червень 2020р. - 302м3, - липень 2020р. - 734 м3, - серпень 2020р.- 503м3.
Однак, відповідач не виконував у повному обсязі свій обов'язок щодо оплати отриманих послуг водопостачання та водовідведення, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за період з 01.02.2019р. по 01.09.2020р. у розмірі 63 104,81грн.
Також, за період з 01.02.2019р. по 01.09.2020р. відповідачу також надавалися послуги з водовідведення зливових стоків.
Відповідно до умов Договору, п. 4.10, 4.11 Правил №190 розрахунок водовідведення зливових стоків з 01.02.2019р. по 01.09.2020р. здійснений Позивачем з урахуванням щомісячних довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість опадів за період з лютого 2019р. по серпень 2020р., листа ПРАТ “ОЗГТВ” №03/01-29 від 12.02.2019р., а також за тарифами затвердженими Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1250 від 23.10.2018р., №283 від 04.02.2020р. Згідно даних, зазначених у листі ПРАТ “ОЗГТВ” №03/01-29 від 12.02.2019р. загальна площа становить 0,9926га, з них: площа забудови - 0,4367га, плаща удосконалених покриттів - 0,0120га, площа неудосконалених покриттів - 0,4959га, площа зелених насаджень - 0,0480га, система каналізації - загально сплавна.
Позивач наголошує, що розрахунок об'ємів водовідведення зливових стоків проводиться за формулою відповідно до Держстандарту 3013-95 „Гідросфера” „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств”, що затверджені Наказом Держстандарту України №58 від 23.02.1995р.
Так, за спірний період об'єми водовідведення зливових стоків складають: - лютий 2019р. - 135м3, - березень 2019р. - 59м3, - квітень 2019р. - 90м3, - травень 2019р. - 115м3, - червень 2019р. - 127мЗ, - липень 2019р. - 70м3, - серпень 2019р. - 283м3, - вересень 2019р. - 1м3, - жовтень 2019р. - 176м3, - листопад 2019р. - 360мЗ, - грудень 2019р. - 6м3, - січень 2020р.- 115м3, - лютий 2020р.- 100м3, - березень 2020р. - 61м3, - квітень 2020р. - 18м3, - травень 2020р. - 32м3, - червень 2020р. - 324м3, - липень 2020р. - 116м3, - серпень 2020р. - 61 м3.
21.09.2020р. позивачем було направлено на адресу відповідача досудове попередження за №67880 від 15.09.2020р. з вимогою сплатити наявну заборгованість, яке було залишено відповідачем без відповідача та задоволення.
Отже, посилаючись на вищенаведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал звернулось до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс” та ПРАТ “ОЗГТВ” виникли на підставі укладеного між ними 01.11.2000 року Договору про надання послуг водопостачання та водовідведення №991/3 та також Додаткової угоди №685/3 від 08.12.2010р. до Договору про надання послуг водопостачання та водовідведення №991/3 від 01.11.2010р.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пункт 1.3 Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 до Договору передбачає обов'язок ПРАТ “ОЗГТВ” своєчасно сплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 до Договору встановлено, що облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах ПРАТ “ОЗГТВ”. Сплата за послуги водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”. Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому порядку.
Пунктом 3.7 Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 до Договору передбачено, що об'єм скинутих ПРАТ “ОЗГТВ” зливових стоків визначається розрахунковим методом згідно п.4.10 Правил водокористування і ДСТУ 3013-95.
Відповідно п.2.4.9 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 ПРАТ “ОЗГТВ” зобов'язується щомісячно, за встановленою формою з 19 по передостанній робочий день місяця у письмовому вигляді надавати відомості про водоспоживання своїх об'єктів. При їх ненаданні в установлений строк (але не більше 2 місяців) ТОВ “Інфокс' проводить розрахунок водоспоживання- водовідведення за середньодобовою витратою за попередні 2 розрахункові місяці.
Як встановлено судом, згідно умов Договору, Правил №190 розрахунок заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2019р. по 01.09.2020р. здійснювався ним відповідно до показників водолічильників на підставі звітів ПРАТ “ОЗГТВ” про водоспоживання за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2020р., які передавалися ним на електронну пошту ТОВ “Інфокс”, актів контрольних зйомок від 20.07.2020р. №15369, від 29.07.2020р. №15963, а також за тарифами, затвердженими Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1250 від 23.10.2018р., №283 від 04.02.2020р.
З матеріалів справи вбачається, згідно наданих відповідачем показників про водокористування обсяг спожитої води та обсяг скинутих в каналізацію стічних вод склав: - лютий 2019р. - 328м3, - березень 2019р. - 373м3, - квітень 2019р. - 279м3, - травень 2019р. - 258м3, - червень 2019р. - 782м3, - липень 2019р. - 724м3, - серпень 2019р. - 348м3, - вересень 2019р. - 365м3, - жовтень 2019р. - 453м3, - листопад 2019р. - 360м3, - грудень 2019р. - 443м3, - січень 2020р. - 420м3, - лютий 2020р. - 514м3, - березень 2020р. - 400м3, - квітень 2020р. - 460м3, - травень 202.0р. - 186м3, - червень 2020р. - 302м3, - липень 2020р. - 734 м3, - серпень 2020р.- 503м3. Крім того за період з 01.02.2019р. по 01.09.2020р. відповідачу також надавалися послуги з водовідведення зливових стоків. Так, за спірний період об'єми водовідведення зливових стоків складали: - лютий 2019р. - 135м3, - березень 2019р. - 59м3, - квітень 2019р. - 90м3, - травень 2019р. - 115м3, - червень 2019р. - 127мЗ, - липень 2019р. - 70м3, - серпень 2019р. - 283м3, - вересень 2019р. - 1м3, - жовтень 2019р. - 176м3, - листопад 2019р. - 360мЗ, - грудень 2019р. - 6м3, - січень 2020р.- 115м3, - лютий 2020р.- 100м3, - березень 2020р. - 61м3, - квітень 2020р. - 18м3, - травень 2020р. - 32м3, - червень 2020р. - 324м3, - липень 2020р. - 116м3, - серпень 2020р. - 61 м3.
Однак, відповідач не виконував у повному обсязі свій обов'язок щодо оплати отриманих послуг водопостачання та водовідведення, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за період з 01.02.2019р. по 01.09.2020р. у розмірі 63 104,81грн.
Проте, під час розгляду справи в суді позивачем було подана заява про часткове закриття провадження по справі, в зв'язку з тим що відповідачем було частково сплачена заборгованість в сумі 9 590,61грн., що мало наслідком закриття провадження справі відповідно до ст. 231 ГПК України, в частині стягнення частини боргу в сумі 9 560,61грн.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Приватним акціонерним товариством “Одеський завод гумових технічних виробів” прийнятих на себе договірних зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків за період з 01.02.2019р. по 01.09.2020р. у розмірі 53 514,20 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Заперечення відповідач до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.
Так, заперечуючи проти позову відповідач вказує, що згідно Актів «Інфоксводоканалу» № 721 від 25.01.2019 року та № 1152 від 11.10.2019 року цей єдиний вихід до міської каналізації був затампонований працівниками «Інфоксводоканалу» чопом діаметром 200мм. у період часу з 25.01.2019 року по 06.06.2019 року та з 11.10.2019 року по теперішній час. Більш того в цих Актах вказуно, що «...водовідведення не надавалось...», тобто у своїх Актах позивач визнає, що в період з 25.01.2019 року по 06.06.2019 року та з 11.10.2019 року по теперішній час послуги водовідведення та зливовідведення не надавались. Вода, яка скидалися в каналізацію заводу, систематично відкачувались та використовувались для поливання зелених насаджень. Також відповідачем в табличному вигляді було наведено свій обсяги фактично наданих заводу послуг (об'єм водопостачання, об'єм, водовідведення, об'єм водовідведення зливових стоків).
Суд відповідні посилання відповідача оцінює критично, оскільки по-перше, відповідач сам визнає та зазначає у відзиві на позов, що обсяги фактично наданих заводу послуг (об'єм водопостачання, об'єм, водовідведення, об'єм водовідведення зливових стоків) від позивача за зазначений період з 01.02.2019р. по 01.09.2020р. надавалися у тих об'ємах, які вказані у звітах про водоспоживання та у місяцях - за лютий, березень, квітень, травень, жовтень, листопад, грудень 2019р. За період січень 2020 - серпень 2020р. об'єм водовідведення відповідач вказує меншим ніж об'єм, який був спожитий, проте належних та достовірних доказів, які б підтвердили саме ці об'єми стоків надано не було.
По-друге, як зазначалося вище, відповідно до п.3.7 Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 до Договору та згідно наданих звітів ПРАТ “ОЗГТВ” підтверджується як водопостачання так і водовідведення у об'ємах, які саме споживалися відповідачем.
По-третє, як актами №721 від 25.01.2019р., №5494 від 11.06.2019р., №1152 від 11.10.2019р., так і актами №458 від 31.01.2020р., №5357 від 06.02.2020р., №2455 від 29.07.2020р., листами ПРАТ “ОЗГТВ” (вхід.№2146/10-52 від 11.03.2019р., вхід.№30/10-52 від 02.01.2020р., відповідями Філії від 10.04.2019р. №1386-04/2146, від 23.01.2020р. №261-04/30 на ці листи підтверджується самовільне розтампонування відповідачем виходу його труби у міську каналізацію після його тампонування Філією “Інфоксводоканал” та здійснення ним водовідведення у повному обсязі до міської каналізації.
Крім того, Актом №721 від 25.01.2019 зафіксовано, що у зв'язку із заборгованістю за ненормативно-очищені стоки, у колодязі на водоспуску встановлений тампонаж (чоп) діаметром 200, водовідвід не здійснюється. Актом №5494 від 11.06.2019 зафіксовано, що проведені наступі роботи по демонтажу чопу діаметром 200 у зв'язку з тим, що із під чопу була тіч, перетампонування не проведено з причини, що водоспуск діаметром 200 деформований, а у бригади відсутній відповідний інструмент для обробки чопу, роботи не виконані. Актом №1152 від 11.10.2019 зафіксовано, що роботи по припиненню надання послуг водовідведення проведені, затампонований водоспуск діаметром 200, водовідвід не здійснюється. Також актом №2458 від 27.02.2019 зафіксовано, що у зв'язку із заборгованістю за скид зливових стоків, в колодязі на водоспуску діаметром 200 проведений тампонаж, водовідвід не здійснюється. Актом №3706 від 08.04.2019 зафіксовано, що при обстеженні цілісності тампонажу встановлено, що раніше установлений тампонаж демонтований, водовідвід здійснюється, повторний тампонаж не здійснений. Отже наявними до матеріалах справи Акти підтверджено, що після здійснення Філією «Інфоксводоканал» таможів водоспуску, відповідач самовільне здійснював розтампонування.
Щодо наданого відповідачем до заяви від 13.01.2021 Акту акт №1 обстеження вихідної труби від 05.01.2021 та фото, складеного ним в односторонньому порядку суд зазначає наступне.
Вказаний акт №1 від 05.01.2021 та фото не стосуються цього предмету спору, оскільки, заявлений період за який стягується заборгованість - 01.02.2020р. по 01.09.2020р. Обстеження відповідачем водоспуску 05.01.2021 проводилося без присутності представників Філії “Інфоксводоканал”. Пунктом 2.3.3, 24.6, 2.48 Додаткової угоди від 08.12.2010р. №685/3 до Договору встановлено, що Позивач перевіряє технічний стан систем водопостачання-водовідведення відповідача на предмет наявності витоків. При призупиненні (припиненні) водопостачання-водовідведення згідно п. 2.3.2 договору Відповідач відшкодовує витрати Позивача пов'язані з припиненням та відновленням послуг водопостачання-водовідведення (оплата вартості робіт по припиненню та відновленню послуг водокористування на об'єктах Відповідача здійснюється згідно калькуляції (кошторису) на проведені роботи).У випадку виконання Відповідачем робіт по призупиненню (припиненню) та відновленню водопостачання-водовідведення своїми силами або силами третіх осіб, проводити зазначені роботи необхідно у присутності представника Філії “Інфоксводоканал”.
Стосовно тверджень відповідача, що:”... вода, яка скидалася в каналізацію заводу, систематично відкачувалась та використовувались для поливання зелених насаджень... ” суд зауважу, що, по-перше, не чиста вода, а стічні води скидаються у каналізацію. По-друге, відповідачем не надано жодних належних та достовірних доказів, яким чином, за допомогою чого такі великі об'єми стічних вод “систематично відкачувались ”. По-третє, стічні води, рідкі побутові відходи, які потрапляють загалом до каналізації не можуть використовуватися для поливання зелених насаджень, оскільки це заборонено ст.ст. 51,53,55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п.6.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Інші посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи в зв'язку з чим підлягаю задоволення в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5) в особі філії “Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) до Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 124, код ЄДРПОУ 00152276) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Одеський завод гумових технічних виробів” (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 124, код ЄДРПОУ 00152276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5) в особі філії “Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) борг за послуги водопостачання та водовідведення, водовідведення зливових стоків за період з 01.02.2019р. по 01.09.2020р. в сумі 53 514 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот чотирнадцять)грн. 20коп. та судовий збір 2 102 (дві тисячі сто дві)грн.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 19 квітня 2021 р.
Суддя К.Ф. Погребна