"14" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/381/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання Потребенко О.М.
розглянувши справу № 916/381/21 в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом: акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /ЄДРПОУ 20077720, адреса - 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, e-mail: ngu@naftogaz.com/
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ОК "Житло-сервіс" /ЄДРПОУ 43517320, адреса - 65065, м. Одеса, вул. Варненська, 12-а, кв. 45, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 179 259,44 грн.
за участю представників:
від позивача: адвокат Піун С.П., довіреність № 14-336 від 22.12.2020 року;
від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
15.02.2021 року позивач акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 395/21/ до товариства з обмеженою відповідальністю ОК "Житло-сервіс" про стягнення заборгованості за договором № 7221/18-ТЕ-23 постачання природного газу від 12.10.2018 року у розмірі 234 817,33 грн. на підставі договору № 2020/7221/23 від 05.11.2020 про переведення боргу, з яких:
- 155 557,89 грн. - основний борг;
- 15 755,81 грн. - 3 % річних;
- 44 600,00 грн. - пеня;
- 18 903,63 грн. - інфляційні збитки та судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за договором № 7221/18-ТЕ-23 постачання природного газу від 12.10.2018 року.
Позов пред'явлено на ст.ст. 11, 15-16, 258, 509, 520, 526, 530, 549, 610-612, 625, 655, 712 ЦК України та ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-217, 230-231, 264-265 ГК України.
Ухвалою суду від 18.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/381/21; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
12.03.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача /вх. № 6817/21/, в якій відповідач вказує, що товариством здійснено часткове погашення боргу, а саме у розмірі 55 557,89 грн. У зв'язку із неспроможністю одночасно провести виплату всієї суми заборгованості відповідач просить розстрочити борг рівними частинами протягом 5 місяців.
Ухвалою суду від 16.03.2021 року судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначено на 14.04.2021 р. о 10:30 год.
Ухвалою суду від 14.04.2021 року закрито провадження у справі №916/381/21 в частині стягнення заборгованості у розмірі 55 557,89 грн., у зв'язку із відсутністю предмету спору; постановлено в іншій частині вимог продовжити розгляд справи № 916/381/21.
У судовому засіданні у режимі відеоконференції представник позивача підтвердила факт сплати відповідачем заборгованості у розмірі 55 557,89 грн. Також представник підтримала позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 12.10.2018 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /постачальник/ та ТОВ «СКАТ» /споживач/ укладено Договір постачання природного газу №7221/18-ТЕ-23 (далі - Договір), згідно з яким постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.
Відповідно до абз.1,2 п.6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 7.2.6 Договору передбачений обов'язок Споживача своєчасно оплачувати поставлений природний газ в розмірі та порядку, передбаченому даним Договором.
Положеннями пунктів 8.1.-8.2. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
23.10.2018 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /постачальник/ та ТОВ «СКАТ» /споживач/ укладено додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу №7221/18-ТЕ-23 від 12.10.2018 року.
31.10.2018 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /постачальник/ та ТОВ «СКАТ» /споживач/ укладено додаткову угоду № 2 до договору постачання природного газу №7221/18-ТЕ-23 від 12.10.2018 року.
05.11.2018 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /постачальник/ та ТОВ «СКАТ» /споживач/ укладено додаткову угоду № 3 до договору постачання природного газу №7221/18-ТЕ-23 від 12.10.2018 року.
11.12.2018 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /постачальник/ та ТОВ «СКАТ» /споживач/ укладено додаткову угоду № 4 до договору постачання природного газу №7221/18-ТЕ-23 від 12.10.2018 року.
20.03.2019 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /постачальник/ та ТОВ «СКАТ» /споживач/ укладено додаткову угоду № 5 до договору постачання природного газу №7221/18-ТЕ-23 від 12.10.2018 року.
29.03.2019 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /постачальник/ та ТОВ «СКАТ» /споживач/ укладено додаткову угоду № 6 до договору постачання природного газу №7221/18-ТЕ-23 від 12.10.2018 року.
Листом № 26-1746/1.17-19 від 21.02.2019 року позивач повідомив ТОВ «СКАТ», що з 01.03.2019 року застосовуються пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 1) п.п. 3.9.2 п. 3.9, абз. 5) п. 6.2, абз. 2 п.п. 2) п. 6.4 договору №7221/18-ТЕ-23 від 12.10.2018 року.
Судом досліджені надані позивачем до позовної заяви акти приймання-передачі природного газу:
- від 30.11.2018 року на суму 70 972,57 грн.;
- від 30.12.2018 року на суму 173 626,52 грн.;
- від 31.01.2019 року на суму 152 652,77 грн.;
- від 28.02.2020 року на суму 126 403,76 грн.;
- від 31.03.2020 року на суму 111 266,44 грн.
05.11.2020 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /кредитор/, ТОВ «СКАТ» /первісний боржник/ та ТОВ ОК «ЖИТЛО-СЕРВІС» /новий боржник/ укладено договір 2020/7221/23 про переведення боргу, згідно з яким за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором про постачання природного газу №7221/18-ТЕ-23 від 12.10.2018 року, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює первісного боржника у зобов'язанні.
Відповідно до п. 2.1 договору про переведення боргу, сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладання даного договору дорівнює 155 557,89 грн.
Згідно п. 3.1 договору про переведення боргу, за цим договором до нового боржника переходять обов'язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 ст. 2 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов'язань за договором, визначеним у п. 1.1 ст. 1 цього договору.
Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у розмірах, передбачених договором, визначеним в п. 1.1. ст. 1 цього договору /п. 4.1 договору про переведення боргу/.
Судом досліджено сальдо по підприємству та довідку по операціях за спірним договором про постачання природного газу.
Також судом досліджено надані відповідачем 12.03.2021 року за вх. № 6817/21 платіжні доручення /а.с. 81-82/:
- № 118 від 19.02.2021 року про сплату відповідачем на користь позивача 40 757,89 грн. з призначенням платежу: «оплата природного газу згідно договору № 2020/7221/23 від 05.11.2020р.»;
- № 102 від 01.02.2021 року про сплату відповідачем на користь позивача 14 800,00 грн. з призначенням платежу: «оплата природного газу згідно договору № 2020/7221/23 від 05.11.2020р.».
Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем частково погашена у розмірі 55 557,89 грн., що не заперечувалося позивачем.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 1 ст.202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем було передано первісному боржнику природний газ на загальну суму 155 557,89 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу.
Однак первісний боржник в порушення прийнятих на себе зобов'язань за отриманий природний газ розрахувався несвоєчасно, що підтверджується довідкою по операціях з відповідачем та не спростовано відповідачем. Разом із тим, судом встановлено, що у лютому 2021 року заборгованість відповідача перед позивачем частково погашена у розмірі 55 557,89 грн., що не заперечувалося позивачем.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п.8.2. Договору у разі невиконання Споживачем п.6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Враховуючи встановлення судом факту несвоєчасного виконання первісним боржником грошових зобов'язань, суд перевіривши розрахунок пені, сума якої становить 44 600,00 грн., вважає його вірним, зробленим відповідно до умов Договору на підставі погодженої сторонами процентної ставки, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у сумі 18 0903,63 грн. та 3% річних у сумі 15 755,81 грн., доданий позивачем до позовної заяви (а.с.9-13), суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У ході розгляду справи судом не виявлено норм права, на які посилався позивач, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, приймаючи до уваги ненадання відповідачем на виконання вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України заперечень щодо заявлених до стягнення суми, а також враховуючи часткову оплату заборгованості відповідача у період розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у повному обсязі.
Стосовно вимог позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 3 522,26 грн., що вбачається із платіжного доручення № 0000014248 від 22.01.2021 /а.с. 8/.
Господарський суд зауважує, що внаслідок закриття провадження в частині вимог ухвалою суду від 14.04.2021 року на розгляді суду залишилися позовні вимоги про стягнення 179 259,44 грн.
Згідно п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» /в редакції від 01.01.2017 року/, ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлюють у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270,00 гривень.
Таким чином належний судовий збір за майнові вимоги про стягнення 179 259,44 грн. становить 2 688,89 грн.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 688,89 грн підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 251-252 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовні вимоги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ОК "Житло-сервіс" /ЄДРПОУ 43517320, адреса - 65065, м. Одеса, вул. Варненська, 12-а, кв. 45, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /ЄДРПОУ 20077720, адреса - 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, e-mail: ngu@naftogaz.com/ заборгованість за договором за договором № 7221/18-ТЕ-23 постачання природного газу від 12.10.2018 року у розмірі 179 259,44 грн., з яких: 100 000,00 грн. основний борг; 15 755,81 грн. - 3 % річних; 44 600,00 грн. - пеня; 18 903,63 грн. - інфляційні збитки.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ОК "Житло-сервіс" /ЄДРПОУ 43517320, адреса - 65065, м. Одеса, вул. Варненська, 12-а, кв. 45, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /ЄДРПОУ 20077720, адреса - 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, e-mail: ngu@naftogaz.com/ судовий збір у розмірі 2688,89 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19 квітня 2021 р.
Суддя Н.Д. Петренко