ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2021Справа № 910/2244/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскор компані»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Канон»
про стягнення 520000 грн,
Без виклику представників сторін
У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскор компані» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Канон» про стягнення 520000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання природного газу №2018/012-Г від 01.11.2018, на виконання умов якого позивачем за період з листопада 2018 по квітень 2019 було сплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Канон» 2956354,40 грн в якості оплати поставленого газу проте фактично за вказаний період ним було спожито природного газу на суму 2321120,78 грн, у зв'язку з чим у нього виникла переплата у розмірі 635233,62 грн.
ТОВ «Аскор компані» звернулось до відповідача із вимогою №24/09-2019 про повернення переплати у розмірі 635233,42 грн, яку останнім було задоволено частково шляхом повернення надлишково сплачених коштів у розмірі 115233,42 грн, проте залишок надлишково сплачених позивачем коштів у розмірі 520000 грн відповідач не повернув, у зв'язку із чим, позивач просить суд стягнути вказану заборгованість з відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 01.03.2021, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 11.03.2021 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 21.03.2021. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 16.03.2021.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.02.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01021, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 12-Б.
Станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення №0105477414695 з відміткою про вручення конверту представнику відповідача 23.02.2021.
В силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Частиною 7 вказаної статті Кодексу визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскор компані» (споживач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Канон» (постачальник, відповідач) було укладено Договір про постачання природного газу №2018/012-Г відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність споживачу в 2018-2019 роках природний газ (надалі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.11.2018 по 31.12.2019 газ обсягом до 380 тис. куб. м., у тому числі по місяцях у листопаді 2018 - 30 тис. куб. м., у грудні 2018 - 60 тис. куб. м., у січні 2019 - 60 тис. куб. м., у лютому 2019 - 60 тис. куб. м., у березні 2019 - 50 тис. куб. м., у квітні 2019 - 20 тис. куб. м., у жовтні 2019 - 10 тис. куб. м., у листопаді 2019 - 30 тис. куб. м., у грудні 2019 - 100 тис. куб. м.
Згідно з п. 2.1.1. договору обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку.
У п.п. 3.1., 3.3. договору визначено, що споживач до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Приймання-передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше як +/- 5,0 (п'ять) відсотків. При необхідності відступу від середньодобової норми постачальником і споживачем установлюється нерівномірна подача газу за взаємно узгодженими графіками.
Відповідно до п. 3.4. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.
Згідно п. 3.5. договору сторонами погоджено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов'язується надати постачальнику: завірену копію акту про фактичний обсяг розподіленого/протранспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/ГТС; у разі надання технічного акту на загальний обсяг розподіленого/протранспортованого природного газу, споживач надає детальну розбивку газу за категоріями за власним підписом; підписані та скріплені печатками споживача два примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.
Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
У разі, якщо споживач не надає або несвоєчасно надає постачальнику акти приймання-передачі природного газу, обсяги фактичного використання газу встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГРС, а вартість газу розраховується постачальником відповідно до умов, зазначених у п. 5.2. даного договору, або відповідних додаткових угодах (п.п. 5.1., 6.1. даного договору).
Пунктом 4.1. договору визначено, що кількість газу, яка постачається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу.
За умовами п.п. 5.1., 5.2. договору ціна на природний газ на дату укладення договору визначається відповідно до пункту 5.2 цього договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод до договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. У разі зміни ціни постачальником, така ціна є обов'язковою для сторін даного договору. Споживач підписанням цього договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни. Ціна за газ визначається сторонами в додатковій угоді на кожний звітний період (місяць) поставки газу.
Відповідно до п. 5.4. договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Згідно з п. 6.1. договору розрахунки за природний газ здійснюється таким чином: 33% - до 10 числа місяця постачання газу; 33% - до 20 числа місяця постачання газу; 34% - до 28 числа місяця постачання газу.
Пунктом 6.2. договору оплата за природний газ проводиться споживачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника відповідно до цін, умов і порядку зарахування коштів, визначених у п.п. 5.2., 6.1. даного договору або у відповідних додаткових угодах (п. 5.1. даного договору).
З матеріалів справи вбачається, що Додатковими угодами №1 від 01.11.2018, №2 від 30.11.2018, №3 від 28.12.2019,№4 від 18.01.2019,№5 від 21.02.2019, №6 від 26.03.2019 сторони погодили відповідну ціну газу, що постачався у кожному звітному періоді (місяці) протягом дії Договору.
Відповідно до абз. 3 п. 6.3. договору кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.
Згідно п. 6.4. договору звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного газу споживачем та актів приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.
Пунктом 7.1. договору визначено, що споживач має право, зокрема, розірвати цей договір у разі вибору іншого постачальника, але не раніше, ніж в останній день розрахункового періоду, попередивши постачальника не менш, ніж за 15 діб до розірвання договору; при цьому споживач зобов'язаний виконати свої обов'язки за цим Договором в частині оформлення використаних обсягів газу та їх оплати відповідно до умов Договору.
У п. 12.1. договору визначено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання природного газу до 31.12.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Відповідно до п. 12.2. договору, якщо жодна із сторін терміном в один місяць до закінчення дії даного Договору не заявить про намір розірвати даний Договір, він вважається автоматично пролонгованим на наступні 12 місяців.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов виконання умов вищезазначеного договору відповідачем було передано позивачу природний газ на загальну суму 2321120,78 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів прийому-передачі природного газу, зокрема, №ЕК000000027 від 30.11.2018 на суму 446542,20 грн, №ЕК000000070 від 31.12.2018 на суму 594028,66 грн, №14 від 31.01.2019 на суму 592143,76 грн, №53 від 28.02.2019 на суму 413913,54 грн, №117 від 31.03.2019 на суму 252444,78 грн, №163 від 30.04.2019 на суму 22047,84 грн.
На виконання умов договору позивачем було сплачено вартість поставленого природного газу, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень, зокрема, №1981 від 08.11.2018 на суму 384001,20 грн, №20501 від 29.11.2018 на суму 711000 грн, №2074 від 06.12.2018 на суму 62541 грн, №2139 від 27.12.2018 на суму 675000 грн, №14 від 22.01.2019 на суму 618012 грн, №2297 від 28.02.2019 на суму 505800 грн, що в загальному складає 2956354,20 грн.
Листом №2009/19-СП від 20.09.2019 позивач повідомив відповідача про намір змінити постачальника та про укладення угоди про призупинення договору постачання природного газу в частині постачання природного газу, в якому ТОВ «Аскор компані» просило призупинити укладений між сторонами договір.
Листом №24/09-2019 віл 24.09.2019 позивач повідомив відповідача про необхідність повернення переплати за постачання природного газу у розмірі 635233,42 грн, у зв'язку із припинення спірного договору.
Відповідачем було частково повернуту надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 115233,42 грн.
Листами №2108/20-02 від 21.08.2020 та №2209/20-01 позивачем на адресу відповідача було направлено вимоги про повернення надмірно сплачені кошти.
02.11.2020 позивачем було направлено відповідач повідомлення про розірвання договору постачання природного газу №2018/012-Г віл 01.11.2020, в якому позивач повідомив відповідача про розірвання договору постачання природного газу №2018/012-Г від 01.11.2018 з 19.11.2020. Також, позивач зазначив про необхідність повернення відповідачем надмірно сплачених грошових коштів ТОВ «Аскор компані», які було перераховано останнім на виконання умов вищезазначеного договору на рахунок відповідача.
Вищезазначені вимоги споживача були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, враховуючи те, що договір на постачання природного газу сторонами розірваний, а наявними в матеріалах справи доказами підтверджується наявність переплати у відповідача за природний газ в розмірі 520000 грн, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскор компані» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Канон» про стягнення вказаної суми основного боргу.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем під час розгляду справи не подано заперечень щодо законності та обґрунтованості позовних вимог позивача, як і не подано жодних доказів щодо повернення позивачу надмірно сплачених коштів.
Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Канон» (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд. 57; ідентифікаційний код 39716618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскор компані» (01033, місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 36 літ. Д; ідентифікаційний код 39171589) заборгованість у розмірі 520000 (п'ятсот двадцять тисяч) грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 7800 (сім тисяч вісімсот) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 21.04.2021
Суддя Я.В. Маринченко