Ухвала від 19.04.2021 по справі 910/638/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"19" квітня 2021 р. Справа№ 910/638/20 (910/2135/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Гарник Л.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020

у справі №910/638/20 (910/2135/20) (суддя Мандичев Д.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко"

про звернення стягнення на майно

в межах справи №910/638/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака,16, ідентифікаційний номер 40904740)

до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/638/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко".

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", згідно з якою позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №151214К2 від 28.03.2014 та кредитним договором №151213К5 від 27.06.2013, що укладені в межах генеральної угоди №15106N3 від 23.02.2006, в розмірі 1351658,51 доларів США та 685953554,93 грн., звернути стягнення на майно, що є предметом застави за укладеними між сторонами 17 (сімнадцятьма) договорами застави (реквізити договорів та опис майна наведено у прохальній частині позову).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 (повний текст складено 17.12.2020) у справі №910/638/20(910/2135/20) позов задоволено частково.

В рахунок погашення перед Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованості за Кредитними договорами №151214К2 від 28.03.2014 та №151213К5 від 27.06.2013, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди №15106N3 від 23.02.2006, у розмірі 1 351 658,51 (один мільйон триста п'ятдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят вісім, 51) дол. США (еквівалентно 32 396 145,67 грн.) та 557 431 379 (п'ятсот п'ятдесят сім мільйонів чотириста тридцять одна тисяча триста сімдесят дев'ять) грн., звернено стягнення шляхом проведення прилюдних торгів на майно, що є предметом застави за укладеним між акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" визначеними договорами застави; розподілено судовий збір.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Відмовлено Приватному акціонерному товариству "Райз-Максимко" у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить:

- скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/638/20 (910/2135/20) від 02.12.2020 за позовною заявою АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Райз-Максимко" про звернення стягнення на майно;

- закрити провадження у справі № 910/638/20 (910/2135/20) від 02.12.2020 за позовною заявою АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Райз-Максимко" про звернення стягнення на майно.

Крім того апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 р. у справі №910/638/20 (910/2135/20).

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 16.04.2021 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з таких підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Північний апеляційний господарський суд зазначає, що сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (далі Закон).

Відповідно до частини 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункт 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційних скарг судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як слідує з тексту апеляційної скарги, скаржник не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині відмови у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі. При цьому в прохальній частині апеляційної скарги ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/638/20 (910/2135/201) повністю та закрити провадження у справі.

Беручи до уваги, що відмова Приватному акціонерному товариству "Райз-Максимко" у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та враховуючи, що в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить суд скасувати оскаржуване рішення повністю, за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 1 103 550 грн (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700)*150%).

Однак, скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

При цьому, до апеляційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі, яке мотивовано тим що сплата судового збору в такому розмірі є не співмірною з платіжною можливістю ТОВ "СП"Нива", яка здійснює свою господарську діяльність, зокрема, у сфері вирощування сільськогосподарських культур. На момент звернення до суду з апеляційною скаргою діє період проведення весняно-польових робіт (обробіток землі, проведення посівів тощо), враховуючи, що інформація про наявне судове рішення була неочікуваною, ТОВ "СП "Нива" не має змоги акумулювати необхідну суму вільних коштів (не задіяних у проведенні весняно-польових робіт), які б були спрямовані на сплату судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянтом не вказано також, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта господарювання, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

За таких обставин, оскільки скаржником не надано доказів в обґрунтування відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" про відстрочення йому такої сплати.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстав неподання документів, які підтверджують докази сплати судового збору у встановленому розмірі.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Оскільки апеляційна скарга залишається без руху на підставі ст. 260 ГПК України, то, відповідно, клопотання скаржника про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судом наразі не розглядається.

Керуючись статтями 164, 174, 234, 258, ч. 2 ст. 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ :

1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/638/20 (910/2135/20) залишити без руху.

3.Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України, оскаржується в порядку ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

Л.Л. Гарник