вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" березня 2021 р. Справа№ 50/790-43/173
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Полякова Б.М.
Верховця А.А.
за участюсекретаря судового засідання Ковган О.І.
за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 30.03.2021
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "СБЕРБАНК"
на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 18.11.2020
у справі№50/790-43/173
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Уліс Сістемс"
доЗакритого акціонерного товариства "Планета-буд"
пробанкрутство
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2009 порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Планета-буд", яке постановою від 11.02.2014 визнано банкрутом.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2015 призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018, зокрема, задоволено заяву ліквідатора боржника арбітражного керуючого Звєздічева М.О. про дострокове припинення його повноважень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 (суддя Мандичев Д.В.) заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про об'єднання скарг на дії ліквідатора Звездічева М.О. задоволено частково.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 (суддя Омельченко Л.В.) заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про об'єднання скарг на дії ліквідатора банкрута Звездічева М.О. в одне провадження задоволено; справу № 50/790-43/173 в частині розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на дії ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" передано на розгляд судді Івченку А.М.
Оскарженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020, зокрема, у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" від 18.01.2018 та деталізованої скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" від 05.03.2018 відмовлено.
В апеляційній скарзі та письмових поясненнях Акціонерне товариство «Сбербанк» вважає, що ліквідатором Звєздічевим М.О. (ліквідатором банкрута) безпідставно та умисно не вжито заходів по отриманню та аналізу первинної документації, до стягнення дебіторської заборгованості; не вчинено дій для з'ясування причин відсутності документів та пошуку і витребування цих документів. Доказів наявності щомісячних звітів ліквідатора банкрута і вручення їх усім членам комітету кредиторів матеріали справи не містять.
Посилання ліквідатора банкрута на неможливість пред'явлення виконавчого документу до виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів для сплати судового збору є необґрунтованими. Усвідомлюючи, що відсутність роботи по аналізу руху коштів зі сторони ліквідатора банкрута є очевидною, господарський суд першої інстанції залишив це поза увагою, чим допустив відмову в праві на справедливий суд.
Ліквідатор банкрута не звертався до суду чи правоохоронних органів з причини непередачі йому документації підприємства, чим допустив повну імітацію своєї роботи, замість реальних дій в якості ліквідатора, що унеможливило аналіз фінансового становища банкрута та звернення до суду про стягнення шкоди з субсидіарно зобов'язаних осіб.
Ухвалою суду від 14.09.2017 ліквідатора банкрута було зобов'язано вжити заходів, спрямованих на повернення майна, яке знаходиться у третіх осіб та є предметом іпотеки, однак воно повернуто не було, а вказана ухвала суду виконана не була.
Згідно висновків апелянта, бездіяльність ліквідатора банкрута продовж значного часу, правова невизначеність стосовно всіх питань, що виникають в процедурі, обумовлена зловмисними намірами ліквідатора банкрута, який не дивлячись на свою бездіяльність нараховує собі винагороду упродовж багатьох років повної бездіяльності.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020 апеляційну скаргу АТ "СБЕРБАНК" передано колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 задоволено заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. та Сотнікова С.В. про самовідвід у справі №50/790-43/173. Матеріали справи передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2020 апеляційну скаргу АТ "СБЕРБАНК" передано колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Отрюха Б.В., Грека Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 року апеляційну скаргу АТ "СБЕРБАНК" залишено без руху та надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
31.12.2020 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 року від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані докази надсилання копії апеляційної скарги товариству з обмеженою відповідальністю «Уліс Сістемс».
У зв'язку з перебуванням суддів Грека Б.М. та Отрюха Б.В. у відпустці, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Полякова Б.М., Пантелієнка В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "СБЕРБАНК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 по справі №50/790-43/173, справу призначено до розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Копитової О.С. у відпустці, справу №50/790-43/173 передано колегії суддів у складі: головуючого судді - Грека Б.М., суддів: Полякова Б.М., Отрюха Б.В.
У зв'язку з відпусткою судді Отрюха Б.В., відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 22.02.2021 для розгляду справи №50/790-43/173 визначено колегію суддів у складі: Грек Б.М. (головуючий, суддя-доповідач), судді: Поляков Б.М., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 задоволено заяву судді Пантелієнка В.О. про самовідвід від розгляду справи №50/790-43/173 на підставі ч.3 ст. 36 ГПК України. Матеріали справи №50/790-43/173 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 22.02.2021 для розгляду справи №50/790-43/173 визначено колегію суддів у складі: Грек Б.М. (головуючий, суддя-доповідач), судді: Поляков Б.М., Верховець А.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 справу №50/790-43/173 прийнято до провадження визначеною колегією.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 50/790-43/173 відкладено на 16 год. 00 хв. 16.03.2021.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (0411633816913), поштове відправлення із вказаною ухвалою було вручено Звєздічеву М.О. 12.03.2021.
До Північного апеляційного господарського суду 16.03.2021 надійшло клопотання представника Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження строку розгляду апеляційної скарги.
В судове засідання 16.03.2021 представники сторін не з'явились.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 розгляд справи №50/790-43/173 відкладено на 30.03.2021.
Як вбачається з інформації з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта», поштове відправлення (0411634146547) з зазначеною ухвалою було вручено Звєздічеву М.О. 29.03.2021.
Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій ухвали суду, натомість в судове засідання з'явився лише представник апелянта.
Судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є.
В судовому засіданні апелянт висловив свої міркування з приводу обставин справи та повністю підтвердив свої доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях.
Крім того, в судовому засіданні апелянтом було подано заяву про залишення без розгляду вимог апеляційної скарги щодо винесення окремих ухвал стосовно арбітражного керуючого Звєздічева М.О. та судді Господарського суду міста Києва Івченка І.М.
Колегія суддів заслухавши доводи апелянта, розглянувши зазначену заяву в сукупності з матеріалами справи дійшла висновків про наявність правових підстав для її задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У справі яка розглядається господарським судом першої інстанції встановлено, що за ЗАТ «Планета-Буд» (боржником) на праві власності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно було зареєстровано нерухоме майно, а саме квартири за наступними адресами: м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 5, кв. 137; м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 8, кв. 295; м. Київ, вул. Декабристів, буд. 8, кв. 177; м. Київ, проспект Миколи Бажана, буд. 7а, кв. 200; м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 9є, кв. 75; м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 17, кв. 71; м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6д, кв. 94; м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6д, кв. 96; м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 7, кв. 86. Ці квартири перебували в іпотеці забезпеченого кредитора - ПАТ «Український комунальний Банк».
В подальшому, під час ліквідаційної процедури, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лукасевич Лесею Миколаївною в період часу з 08.02.2016 по 12.02.2016 року внесено записи про реєстрацію всіх дев'яти квартир за адресами: 1. м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 5, кв. 137; 2. м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 8, кв. 295; 3. м. Київ, вул. Декабристів, буд. 8, кв. 177; 4. м. Київ, проспект Миколи Бажана, буд. 7а, кв. 200; 5. м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 9є, кв. 75; 6. м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 17, кв. 71; 7. м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6д, кв. 94; 8. м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6д, кв. 96; 9. м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 7, кв. 86, за новим власником: Товариством з обмеженою відповідальністю «БОНУМ ПРОГРЕСУМ». Підставою виникнення права власності по всім квартирам зазначено свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
За результатами розгляду заяв про скасування рішення про державну реєстрацію прав за рішенням суду, державними реєстраторами скасовано записи про право власності ТОВ «Бонум прогресум» на вищезазначені квартири, а отже повернуто записи про право власності банкрута в попередній стан.
Втім, зі скаргами на дії ліквідатора Звєздічева М.О. звернулося АТ «Сбербанк», яке у скарзі та в деталізованій скарзі просить суд: усунути арбітражного керуючого Звєздічева М.О. від виконання обов'язків ліквідатора боржника та призначити іншого ліквідатора; винести і направити до Міністерства юстиції України окрему ухвалу щодо арбітражного керуючого Звєздічева М.О. щодо обставин виконання ним своїх обов'язків ліквідатора на предмет вжиття заходів реагування.
В поданих письмових поясненнях скаржник просить суд визнати неправомірними дії та бездіяльність арбітражного керуючого Звєздічева М.О. при виконанні обов'язків ліквідатора в даній справі, усунути арбітражного керуючого Звєздічева М.О. від виконання обов'язків та призначити іншого ліквідатора та винести і направити Міністерства юстиції України окремої ухвали щодо арбітражного керуючого Звєздічева М.О. щодо обставин виконання ним своїх обов'язків ліквідатора на предмет вжиття заходів реагування.
Натомість, господарський суд першої інстанції дійшов висновків, що бездіяльність, на яку посилається у скарзі скаржник, не доведена та спростовується матеріалами справи, оскільки, арбітражним керуючим Звєздічевим М.О. було здійснено ряд необхідних заходів щодо повернення майна банкрута, які підтверджуються матеріалами справи. Місцевим господарським судом зауважено, що докази вжиття заходів спрямованих на повернення вказаного майна банкрута, за час здійснення повноважень арбітражного керуючого Звєздічева М.О., знаходяться у матеріалах справи, зобов'язання арбітражного керуючого Звєздічева М.О. вжити заходів, спрямованих на повернення майна банкрута, не є доцільним станом на 18.11.2020, оскільки, повноваження ліквідатора банкрута здійснює арбітражний керуючий Гусар І.О.
Стосовно скарг АТ «Сбербанк» господарський суд першої інстанції висловив думку, що питання усунення арбітражного керуючого Звєздічева М.О. від виконання обов'язків ліквідатора боржника та призначення іншого ліквідатора, винесення і направлення до Міністерства юстиції України окремої ухвали щодо арбітражного керуючого Звєздічева М.О. щодо обставин виконання ним своїх обов'язків ліквідатора на предмет вжиття заходів реагування вже розглянуті ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2018, постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 50/790-43/173 та не є предметом нового розгляду, скарги задоволенню не підлягають, оскільки, прохальні частини скарги та деталізованої скарги не містять інших прохань, скаржник не просить суд визнати дії неправомірними та визнати бездіяльність ліквідатора банкрута.
На підставі вищевикладеного, скарга та деталізована скарга Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають. Хоча ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Звєздічевим М.О., при виконанні повноважень у цій справі, було допущено порушення «розумних строків», однак, скаржники не просять суд визнати дії неправомірними та визнати бездіяльність арбітражного керуючого Звєздічева М.О., на підставі чого, подані скарги не підлягають задоволенню.
Натомість, на думку колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, з наведеними висновками місцевого господарського суду погодитись не можна як з такими, що є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Звертаючись із скаргами на дії арбітражного керуючого Звєздічева М.О., АТ "Сбербанк" зазначив про те, що протиправна бездіяльність ліквідатора Звєздічева М.О. призвела до здійснення ліквідаційної процедури ЗАТ "Планета-Буд" поза межами "розумних строків" та за умов невиконання ліквідатором обов'язку щодо звітування про виконану роботу перед комітетом кредиторів в силу вимог частини 9 статті 41 Закону про банкрутство; кредитори зауважили на завантаженості арбітражного керуючого Звєздічева М.О. в інших справах про банкрутство, що має наслідком затягування ним ліквідації ЗАТ "Планета-Буд" в процедурі банкрутства та нарахування ним впродовж тривалого часу з червня 2015 року грошової винагороди арбітражного керуючого за відсутності реально проведеної ним роботи та приховування від кредиторів обставин, що впливають на його роботу як ліквідатора банкрута.
Колегія суддів враховує, що спірні правовідносини виникли за чинності норм Закону про банкрутство до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства; з введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ, Закон про банкрутство втратив чинність, а дія норм Кодексу розповсюджується у тому числі на правовідносини, які виникли в межах справи про банкрутство.
З системного аналізу встановлених обставин справи та доводів скаржників у їх сукупності вбачається, що розглядаючи скарги АТ «Сбербанк» на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Звєздічева М.О., місцевий господарський суд зазначив про відсутність в діях ліквідатора Звєздічева М.О. порушення вимог законодавства про банкрутство щодо порядку проведення ліквідаційної процедури банкрута, проте суд виходив з формальної оцінки дій арбітражного керуючого Звєздічева М.О. щодо ліквідації ЗАТ "Планета-Буд" з посиланням на обставини вжиття ним всіх необхідних заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, на виконання вимог закону про обов'язки ліквідатора в ліквідаційній процедурі.
В порушення приписів процесуального закону, місцевий суд розглянув скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора ЗАТ "Планета-Буд" Звєздічева М.О. лише в частині доводів кредиторів щодо неповноти вжитих ліквідатором заходів з пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, та прийняв рішення про відмову у задоволенні зазначених скарг з посиланням на невстановлення порушень вимог Закону про банкрутство арбітражним керуючим Звєздічевим М.О. при виконанні обов'язків ліквідатора ЗАТ "Планета-Буд".
Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі) (висновок про застосування норми права, який викладений в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14).
Відповідно до приписів ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Апеляційний суд зазначає, що через арбітражного керуючого здійснюються правовідносини між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство.
Арбітражний керуючий повинен діяти сумлінно та неупереджено та його дії насамперед повинні бути направлені на наповнення ліквідаційної маси боржника, збереження його майна та на те, щоб вимоги кредиторів були задоволені якщо не в повній, то хоча б в якомога більшій частині.
При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов'язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника, її оцінку, продаж тощо.
З цим цілком кореспондуються приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Згідно із ч. 2 даної статті ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.
При цьому, встановлено, що ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
В оскаржуваній ухвалі відсутні відомості про вжиття ліквідатором банкрута вказаних дій.
Відповідно до змісту наведеної вище норми, у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута, однак ані оскаржувана ухвала, ані матеріали справи не містять відомостей про здійснення такого пошуку.
Представник АТ «Сбербанк» в апеляційній скарзі, письмових поясненнях та в судовому засіданні послався на те, що ліквідатором банкрута безпідставно та умисно не вжито жодних заходів по отриманню та аналізу первинної документації, вжиття заходів до стягнення дебіторської заборгованості, зокрема - ліквідатор банкрута не вчинив будь-яких дій для з'ясування часу виникнення дебіторської заборгованості, для з'ясування причин відсутності документів, для пошуку і витребування цих документів, притягнення винних за їх втрату осіб до відповідальності, не проведено аналізу руху коштів на рахунках боржника, не проведено закриття рахунків - і використовувався лише один рахунок боржника, що свідчить про неналежне виконання ліквідатором банкрута своїх обов'язків.
Обов'язок щомісячного надання звіту та його змісту установлено законом і не пов'язується із тим, чи вимагає його член комітету кредиторів, втім доказів наявності щомісячних звітів ліквідатора банкрута і вручення їх усім членам комітету кредиторів матеріали справи не містять, а ліквідатор обов'язок щомісячного звітування систематично, упродовж усього строку виконання обов'язків ліквідатора ігнорував.
Так, ліквідатор боржника подавав лише окремі звіти (за 35 місяців виконання своїх обов'язків замість 35 звітів надав кредитору - АТ «Сбербанк» - лише 6, при цьому робив це без надання підтверджуючих фактичне виконання робіт документів і іншим членам комітету кредиторів звітів не надавав взагалі; не звітував перед комітетом кредиторів упродовж кількох років; приховував або ж спотворював від комітету кредиторів інформацію про ліквідаційну процедуру.
У поточному звіті від 13.02.2018 ліквідатор боржника зазначив, що в ході процедури, у 2015 році, йому стало відомо про будівництво багатоповерхового будинку, яке здійснював боржник в м. Бровари, щодо чого ним було зроблено відповідний запит, і на цьому робота ліквідатора Звєздічева М.О. з виявлення і реалізації цього активу припинилась.
Ліквідатор не з'являвся для ідентифікації у ПАТ «Кредит Європа Банк», ПАТ «Універсал Банк», ПАТ АКБ «Траст Капітал», ПАТ «Правекс Банк» тощо, а наслідки розгляду руху коштів та їх залишків в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не вказано взагалі.
Ліквідатором боржника не з'ясовувалась кількість рахунків боржника на дату порушення справи про банкрутство, не проводилось дослідження руху коштів на рахунках боржника, на предмет перерахування коштів безпосередньо перед порушенням справи про банкрутство та після порушення справи про банкрутство та введення мораторію упродовж майже чотирьох років.
Ліквідатором боржника не зазначено, коли він робив (вчинював) запити та дії, відтак практично неможливо з'ясувати, коли ним проводились хоч якісь дії.
Представник АТ «Сбербанк» просив врахувати безпідставні, на його думку, звернення ліквідатора боржника до суду в рамках даної справи з позовними вимогами та подальше оскарження (безрезультатне) законних ухвал по даній справі.
Ліквідатор боржника роботу по стягненню заборгованості з солідарно зобов'язаних осіб не проводив, роботи по притягненню посадових осіб боржника, винних в банкрутстві підприємства, не заявляв.
Доводи АТ "Сбербанк" про порушення ліквідатором Звєздічевим М.О. законодавчо встановлених строків проведення процедури ліквідації ЗАТ "Планета-Буд", незвітування перед комітетом кредиторів про виконану ним роботу та нарахування ліквідатором грошової винагороди за відсутності доказів реально проведеної ним роботи в ліквідаційній процедурі ЗАТ "Планета-Буд" не були спростовані судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали про відмову у задоволенні скарг кредиторів на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Звєздічева М.О., що не узгоджується з вимогами статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судом рішення у справі за умов повноти з'ясування обставин справи та надання їм належної правової оцінки.
Приписами частин 1, 2, 5 статті 236 та пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України законодавцем визначено вимоги до судового рішення, яке повинно ґрунтуватися за засадах верховенства права, бути законним, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, та обґрунтованим - ухваленим на підставі повно, всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У контексті реалізації права на справедливий суд, яке гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ), на господарський суд покладено обов'язок забезпечити однаковий підхід до заслуховування учасників судового процесу та викласти мотиви свого рішення з урахуванням доводів сторін та їх належної правової оцінки, так як принцип справедливості, що закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, неведений учасником справи (пункт 13 рішення ЄСПЛ у справі "Петриченко проти України" від 12.07.2016).
Отже, прийняття місцевим господарським судом оскарженої ухвали без надання належної правової оцінки усім доводам АТ "Сбербанк", викладеним у скаргах, та без належного обґрунтування судового рішення не узгоджується з усталеною практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції ЄСПЛ та не забезпечило права кредиторів на доступ до суду в повному обсязі відповідно до заявлених ним вимог та доводів, викладених у поданих скаргах на дії (бездіяльність) ліквідатора Звєздічева М.О.
В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
Неповнота з'ясування місцевим господарським судом обставин справи при розгляді вимог скарг АТ "Сбербанк" на дії ліквідатора ЗАТ "Планета-Буд" Звєздічева М.О. за результатами розгляду таких скарг, та з порушенням принципів диспозитивності та пропорційності у господарському судочинстві (статті 14, 15 ГПК України), свідчить про суперечність ухвали від 18.11.2020 у справі №50/790-43/173 загальноприйнятим стандартам правосуддя, згідно з якими правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться (рішення ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984), а обґрунтоване рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення ЄСПЛ у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001).
Отже, оскаржена ухвала господарського суду першої інстанції по суті вимог скарг АТ "Сбербанк" на дії ліквідатора ЗАТ "Планета-Буд" Звєздічева М.О. є такою, що не відповідає вимогам законодавства про банкрутство та загальним вимогам до судового рішення.
Враховуючи наведені вище обставини Північний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими доводи, які викладені у апеляційній скарзі.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Вказані вимоги судом попередньої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не було дотримано.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Колегією суддів було роз'яснено скаржнику правові наслідки залишення без розгляду вимог апеляційної скарги щодо винесення окремих ухвал стосовно арбітражного керуючого Звєздічева М.О. та судді Господарського суду міста Києва Івченка І.М., і скаржник підтримав свою заяву.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, нормами Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» - задовольнити.
Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 в частині відмови в задоволенні заяви ПАТ «Сбербанк» на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
Задовольнити заяву ПАТ «Сбербанк» та визнати неправомірними дії та бездіяльність арбітражного керуючого Звєздічева М.О. при виконанні обов'язків ліквідатора в даній справі.
Вимоги по винесенню окремої ухвали щодо арбітражного керуючого Звєздічева М.О. залишити без розгляду.
Вимоги щодо надсилання заяви до Вищої ради правосуддя щодо судді Господарського суду міста Києва Івченка А.М. залишити без розгляду.
Матеріали справи №50/790-43/173 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді Б.М. Поляков
А.А. Верховець
Повний текст складено 02.04.2021