19.04.2021
Справа № 497/583/2021
Провадження № 6/497/20/2021
19.04.21 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.
за участю секретаря - Ковтун О.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» про заміну стягувача у виконавчому документі, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» звернулося до суду з цією заявою, та просить замінити вибулого стягувача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42563968, місце знаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, 3, оф. 3, м. Київ, 01042) у справі № 2-н-299/2008 за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 10.12.2008 року у справі №2-н/299/2008 позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено та видано наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0040/82/74739 від 16 травня 2007 року в розмірі 37 566 гривен 10 копійок.
23 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Акціонерним товариством «Оксі Банк» було укладено договір № 114/2-29 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №014/0040/82/74739 від 16 травня 2007 року перейшло до АТ «Оксі Банк».
26 грудня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В та зареєстровано в реєстрі за № 3531.
23 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «Оксі Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» було укладено договір № 114/2-29-1 про відступлення прав вимоги за яким первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Кредитним договором № 014/0040/82/74739 від 16.05.2007 року.
26 грудня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В та зареєстровано в реєстрі за №3532.
Ухвалою Болградського районного суду від 13.04.2021 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 19.04.2021 року о 14:00 годині.
У судове засіданні представник заявника не з'явився. Про час та місце судового засідання був сповіщений відповідно вимог чинного законодавства. У заяві про заміну сторони виконавчого провадження зазначив про розгляд справи за його відсутності (а.с.5).
Відповідачі (боржники) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до суду не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися згідно вимог чинного законодавства. Будь-яких, заяв, пояснень, заперечень на спростування доводів, викладених в заяві до суду не надали.
Статтею 442 ч.2 ЦПК України передбачено, що неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У зв'язку з тим, що справа розглянута у відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 ст.247 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, надані заявником докази, суд дійшов висновку про те, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно ст.442 ч.1 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Так, протягом усього розвитку цивільного процесу у справі, в тому числі процесі виконання рішення, можуть виникати обставини, за яких відбувається вибуття якоїсь із сторін. Таке вибуття буває двох видів: із можливістю правонаступництва і без такої.
Правонаступництво на стадії виконання - це перехід процесуальних прав та обов'язків у виконавчому провадженні від правопопередника (сторони, яка вибула із виконавчого провадження) до правонаступника (особи, яка замінює стягувача або боржника) в силу правонаступництва в матеріальних відносинах, які виступають предметом виконання.
Таким чином, підставою для правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво у матеріально-правових відносинах (смерть фізичної особи, яка була стороною у правовідносинах, в яких допускається правонаступництво, реорганізація юридичної особи, заміна кредитора чи боржника у зобов'язанні: уступка вимоги, перевід боргу; та інші форми переходу прав та обов'язків від однієї особи до іншої).
10.12.2008 року Болградським районним судом Одеської області було видано судовий наказ №2-н/299/2008 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0040/82/74739 від 16 травня 2007 року в розмірі 37 566 гривен 10 копійок (а.с.7).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з п.п.1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Так, 23.12.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» було укладено договір № 114/2-29 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 014/0040/82/74739 від 16.05.2007 року перейшло до АТ «Оксі Банк» (а.с.8-27).
23 грудня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» було укладено договір № 114/2-29-1 про відступлення прав вимоги за яким первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Кредитним договором № 014/0040/82/74739 від 16.05.2007 року (а.с.28-38).
Відповідно до договору, клієнт зобов'язується відступити фактору права грошової вимоги до боржника в обсязі та на умовах, що будуть існувати на момент переходу права грошової вимоги за кредитним договором до відступлення прав вимоги, включаючи право вимоги за основним зобов'язанням по погашенню кредиту, сплаті процентів користування ним, сплаті неустойки (пені, штрафу) у відповідності до умов кредитних договорів. Клієнт зобов'язується також відступити фактору майбутні вимоги за кредитним договором, що виникнуть після укладення договору.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, у відповідність до положень ч.1 ст.442 ЦПК України до ТОВ «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» перейшли всі права АТ «Райффайзен Банк Аваль» відносно права вимоги стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи наведене, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, відсутність відомостей про закриття виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що заява в частині вимог про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.
Що стосується заяви в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу, та видачі дублікату виконавчого документу.
Згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначені строки пред'явлення виконавчих документів до виконання. Зокрема, для пред'явлення до виконання виконавчих документів законом встановлений строк в три роки. Строки встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Частиною 1 Статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
За змістом ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою стороною, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення право вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень чинного ЦПК України у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
В силу ст. 129-1 Конституції України, ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у визначеному законом порядку.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 431 ЦПК).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (правова позиція ВСУ у справі N 6-608цс15) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року).
З огляду на зазначене, видача дублікату є дією адміністративних органів і суду, яка спрямована на усунення перепон у завершенні судового провадження та на виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд.
Дана позиція узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, котрий зокрема в справах «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю б як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Згідно з п. п. 5, 6, 7 Розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Згідно із п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року N 3-рп/2010 у справі N 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Суд вважає, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «УКРТЕХФІНАНС» про видачу дублікату виконавчого документа підлягає задоволенню.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України та обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).
Відповідно до норм ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Вимоги статті 433 ЦПК України передбачають поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме: у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
З відповіді Болградського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 54-45/3535 від 19.04.2021 року встановлено, що на виконанні перебувало два виконавчих провадження АСВП №11014074 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 37566,10 грн., та АСВП № 11014343 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 37566,10 грн., які були відкриті на підставі судового наказу № 2-н-299/2008 від 10.12.2008 року.
Станом на 30.04.2010 року АСВП № 11014074 та АСВП № 11014343 були завершені згідно п.2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ разом із постановами про завершення було надіслано поштою на адресу стягувача. Повторний виконавчий документ на виконання до відділу не надходив. Виконавчі провадження АСВП № 11044074 та АСВП № 11014343 після закінчення строку зберігання були знищені 01.04.2014 року.
Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що строк пред'явлення до виконання виконавчого документа цивільній справі був пропущений з незалежних від стягувача причин.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у закону комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства та громади, та те, що доказів належного виконання рішення суду відповідачем матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому вважає за можливе поновити заявнику цей строк.
Враховуючи, що строк пред'явлення виконавчих документів до виконання заявником пропущений з поважних причин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Керуючись ст.ст. 12, 80, 81, 260, 433, 434, 442, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС» про заміну стягувача у виконавчому документі, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання - задовольнити.
Замінити вибулу сторону виконавчого провадження стягувача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія УКРТЕХФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42563968, місце знаходження: вул. Іоанна Павла ІІ,3, оф. 3, м. Київ, 01042) у справі № 2-н-299/2008 за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором.
Видати дублікат судового наказу № 2-н-299/2008 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС», правонаступника АТ «Райффайзен Банк Аваль Банк», заборгованості в розмірі 37 566,10 гривень.
Поновити строк для пред'явлення для виконання судового наказу № 2-н-299/2008 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРТЕХФІНАНС», правонаступника АТ «Райффайзен Банк Аваль Банк», заборгованості в розмірі 37 566,10 гривень.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя С.В.Кодінцева