Справа № 496/2580/20
Провадження № 2/496/431/21
16 квітня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Галич О.П.,
за участю:
секретаря - Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», місце знаходження: 03061, вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ до
відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає (зареєстрований) за адресою: АДРЕСА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за договором позики,
позивач - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив справу розглянути за його відсутності,
відповідач - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився.
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. ТОВ «ВЕЛЛФІН» (далі - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 113 475,60 грн. за договором позики № 199069 від 31 травня 2017 року та судового збору у розмірі 2102,00 грн.
2. Свої вимоги мотивує тим, що 31 травня 2017 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 199069 в електронній формі. За умовами п. 1.1. укладеного між сторонами Договору позики Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 2700, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Пунктом 1.3. Договору позики встановлено, що позика надається строком на 20 днів. Відповідно до п. 1.4. дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між Позичальником і Позикодавцем. Позивачем була перерахована сума позики в розмірі 2700, 00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3 від 18 травня 2016 року. Станом на 19 червня 2020 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 113 475, 60 грн. У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
3. Відповідач відзив на позов не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в прохальній частині позовної заяви зазначив про можливість розгляду справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2020 року цивільна справа № 496/2580/20 передано на розгляд судді Галич О.П.
6. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 28 липня 2020 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі з викликом сторін.
7. Відповідач в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
8. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 128 ЦПК України -шляхом надіслання судової повістки, в судове засідання не з'явилася без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.
9. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
10. Судом встановлено, що між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 був укладений договір позики в електронній формі № 199069 від 31 травня 2017 року, за умовами п. 1.1 Договору, останній отримав грошові кошти в розмірі 2700,00грн. зі сплатою процентів за користування грошовими коштами, в розмірі передбаченому п. 1.5. договору. Сторонами договору був визначений строк дії договору - 20 (двадцять) днів, позика має бути повернута згідно з Графіком розрахунків до 20 червня 2017 року (п.1.3 Договору). (а.с. 35-43)
11. З розрахунку, який є додатком до договору, вбачається, що сукупна вартість позики складає 3672,00 грн., з якої 2700,00 грн. сума позики за договором та 972,00 грн. - проценти. (а.с. 44)
12. Згідно довідки про заборгованість, станом на 19 червня 2020 року загальна сума заборгованості відповідача складає 113 457,60 грн., з яких: 2700 грн.- основна сума боргу, 53 265,60 - заборгованість за відсотками згідно договору та 57 510 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. (а.с. 45)
13. Предметом договору № ВП-180516-3 від 18 травня 2016 року, укладеного між ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» та ТОВ «ВЕЛЛФІН» зокрема є організація та здійснення переказу грошових коштів від Кредитної установи на банківські картки Клієнтів (для видачі кредитів або позики). (а.с. 46-50)
14. Згідно заявки, заповненої на сайті позивача, відповідачем позика оформлюється з метою споживчих витрат на суму 2700 грн. на строк 20 днів, банківський рахунок (номер банківської картки) визначено, як - « НОМЕР_1 ». (а.с. 28-34)
15. Правила надання грошових коштів у вигляді позики регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам. (а.с. 14-27)
16. Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ВЕЛЛФІН» зареєстроване 17 серпня 2015 року, як установа з надання послуг кредитування, код ЄДРПОУ: 39952398. (а.с. 10-11)
17. Згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , ТОВ «ВЕЛЛФІН» зареєстрована як фінансова установа відповідно до Розпорядження комісії від 27 жовтня 2015 року. (а.с. 12)
V. Оцінка Суду.
18. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
19. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
20. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
21. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
22. Частина перша ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків та відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
23. Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
24. Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
25. Положеннями ст. 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
26. У п.п. 5, 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
27. Згідно ст. 5 Закону України « Про електронні документи та електронний документообіг» електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
28. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
29. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
30. Також відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
31. Пункт 1.4 Договору передбачає, що цей договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.
32. В позовній заяві позивач вказує, що в порядку встановленому вказаним пунктом договору позики через оператора послуг платіжної інфраструктури WAYFORPAY на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 2700 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3 від 18.05.2016.
33. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, додатком до позову представник позивача зазначив таке повідомлення ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», проте вказав, що останнє буде направлено суду пізніше (а.с. 9). Однак, представником позивача, станом на день розгляду справи таке повідомлення до суду не надано.
34. Відсутність такого доказу вказує на недоведеність позивачем факту перерахування відповідачу грошових коштів (суми позики), а відтак і обов'язок відповідача повернути грошові кошти та сплатити проценти за їх користування на умовах, визначених договором.
35. Крім того, оглянувши договір позики № 199069 від 31 травня 2017 року, суд приходить до висновку, що відповідач не здійснював підпис договору, оскільки його копія не містить зразок електронного підпису сторін.
36. Разом з тим, доказів того, що вказаний договір є укладеним, що сторони договору ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 , досягли згоди з усіх істотних умов договору та останній прийняв пропозицію ТОВ «ВЕЛЛФІН», і отримала позику в сумі 2700,00 грн., суду не надано.
37. Окрім іншого, правила надання грошових коштів у вигляді позики додані до позову в формі скан-копії та не містять електронного підпису відповідача, з чого вбачається, що відповідач не був з ними ознайомлений.
38. Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема щодо виникнення договірних правовідносин між сторонами на підставі договору позики та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов'язань, суму боргу подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов'язок подання доказів покладається на сторони.
39. За таких підстав суд приходить до висновку, що позивач не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження того, що ним виконані умови п. 1.4 договору та кошти позичальником дійсно були отримані.
40. У разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування ст. 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Така правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2019 у справі № 524/4946/16-ц.
41. А тому, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що відповідач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» в позику кошти у сумі 2700,00 грн., а відтак що у позивача виникло право вимагати повернення таких коштів та процентів за їх користування, а тому позов задоволенню не підлягає.
42. В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
43. Суд, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини справи, належність, допустимість, достовірність кожного наданого сторонами доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в порушення вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем, не доведено належними та допустимими доказами фактів на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, а відтак, і підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості суд не вбачає, що є наслідком відмови в задоволенні позовних вимог.
44. На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог ТОВ «ВЕЛЛФІН» відмовити в зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
45. Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України слід віднести за його рахунок.
Керуючись, ст. ст. 207, 638, 639,1046,1049, 1050, ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 79, 80, 81, 84, 89, 178, 247, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, Закону України «Про електронну комерцію» Суд, -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
2. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
5. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
7. Повний текст рішення складено 16 квітня 2021 року.
Суддя О.П. Галич