Справа № 120/4966/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
20 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про застосування штрафу.
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що 01.09.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №198472, якою постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. Зазначає, що перевірочний автомобіль належить позивачу, однак на момент здійснення перевірки автомобіль був позичений ОСОБА_2 . Таким чином, відповідачем не вірно визначено особу перевізника, та, як наслідок в ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт суб'єктом справляння адміністративно-господарського штрафу відповідачем визначено власника автомобіля, а не автомобільного перевізника. Оскільки, позивач не є суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність у сфері автомобільного транспорту, то постанова про накладення на позивача штрафу є протиправною та необґрунтованою.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного:
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що між ОСОБА_1 (позичкодавець) та ОСОБА_2 (користувач) 20.07.2020 укладено договір позички транспортного засобу, відповідно до умов якого, серед іншого:
п. 1 позикодавець передає, а користувач приймає в тимчасове безоплатне користування строком на 1 місяць автомобіль - VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позичкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та причеп KOGEL SNCO 24 реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 (далі транспортні засоби).
п. 2 позикодавець зобов'язується в двох денний строк з моменту підписання цього договору передати транспортні засоби користувачеві.
Так, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області 26.07.2020, на пункті габаритно-вагового контролю, розташований на відрізку дороги Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський, 158 км. а/д М-21. проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки VOVLVO FH 12.460 НОМЕР_1 з причіпом KOGEL SNCO 24 НОМЕР_3 , що належить позивачу, за кермом якого перебував водій ОСОБА_2 , про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 223534 від 26.07.2020.
Цим актом встановлено порушення пункту 22.5 ПДР та вимог статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких передбачено статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній дозвіл на рух дорогами України з перевищенням вагових обмежень.
В результаті здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля марки VOVLVO FH 12.460 НОМЕР_1 з причіпом KOGEL SNCO 24 НОМЕР_3 , встановлено навантаження на осі, тонн: 1) 7,490; 2) 11,76; 3) 8,180; 4) 8,090; 5) 8,210 та зафіксовано перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів на строєну вісь, фактична маса 43,73т при допустимих 40 т, яке відображено в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 033382 від 26.07.2020.
Тому, за результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті начальником Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 198472 від 01.09.2020, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Так, відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 року (далі - Закон №2344-ІІІ).
У статті 6 Закону №2344-ІІІ зазначено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Водночас, ст. 48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, встановлені абзацом 14, 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, зокрема, за:
перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Згідно з ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 30.03.1994 №198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Як зазначено пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Отже, пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
В свою чергу п 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою КМУ від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).
Від так, пп 4 пункту 2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пунктом 3 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Також пунктами 16-18 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Так, згідно з пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Як визначено пунктом 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Як в ході проходження габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено, що фактична маса транспортного засобу склала 43,73 т. при допустимих 40 т., перевищення вагових норм на строєну вісь склало 24,48 т. - при допустимих 22 т.
В даному випадку під час здійснення вантажного перевезення було перевищено, як максимально допустиму загальну масу транспортного засобу, так і перевищено вагові параметри на строєну вісь.
Так як, навантаження на строєну вісь склало 24,48 т. при допустимому 22 т., що складає перевищення параметрів від нормативу на 11,05%, суд дійшов висновку, що відповідачем вірно визначену розмір адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.
Стосовно посилань позивача на відсутність у перевізника обов'язку отримувати дозвіл на перевезення подільного вантажу, то суд зазначає, що урахуванням ч. 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевезення такого вантажу може здійснюватися на підставі документа про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, тому доводи про те, що чинним законодавством не передбачено оформлення дозволів на перевезення подільного вантажу, є необґрунтованими та не звільняють позивача від обов'язку здійснити плату за проїзд великовагового транспортного засобу.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху визначення вантажу як подільного передбачає організацію перевезення такого вантажу з дотриманням встановлених законом вимог щодо допустимого навантаження на строєні осі - 22 т.
Суд, щодо доводів позивача про те, що під час здійснення перевезення вантажу його транспортний засіб використовувався ТОВ "Транспортні потоки", а тому він не може нести відповідальність за результати господарської діяльності останнього, зазначає наступне, за визначеннями наведеними у ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки VOLVO FH 12.460 державний номерний знак НОМЕР_4 та причепу KOGEL SNCO 24, номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу.
Зі змісту товарно-транспортної накладної №309 від 26.07.2020 року відомо, що перевезення вантажу здійснювалось належним позивачу транспортним засобом, однак, в графі: автомобільний перевізник зазначено - ТОВ "Транспортние потоки".
Також, як зазначає позивач, він як власник зазначеного транспортного засобу та причепу за договором позички від 20.07.2020 року передав їх в тимчасове безоплатне користування ОСОБА_2 , що також підтверджується актом прийому-передачі від 17.07.2020.
Тобто, під час перевезень вантажу, транспортними засобами власником яких є позивач, такі перевезення здійснювалися іншою особою.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Під час перевірки водієм транспортного засобу не було надано представнику Управління доказів позики транспортного засобу під час здійснення відповідних заходів контролю, а пред'явлено лише основні реєстраційні документи транспортного засобу, видані на ім'я ОСОБА_1 , власника транспортного засобу.
В свою чергу, ОСОБА_2 , як користувач транспортного засобу згідно договору позики, заперечень щодо визначення ОСОБА_1 суб'єктом, що перевіряється в акті №033382 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрі не висловив.
Водночас, товарно-транспортна накладна № 309 від 26.07.2020, яка, як зазначає позивач, є обов'язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, під час здійснення заходу контролю представнику Управління надана також не була, принаймні Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №033382 не містить посилань на таку ТТН, що виключало можливість останнього встановити суб'єкта, який в даному випадку виступає перевізником.
Разом з тим, позивачем не спростовується та матеріалами справи підтверджується, що зазначені документи, під час заходу контролю представнику Управління не надавалися, хоча водії повинні мати і пред'являти такі документи.
На думку суду, надання договору позики та товарно-транспортної накладної № 309 від 26.07.2020 під час розгляду справи у суді не змінює суті перевищення транспортним засобом позивача нормативно вагових параметрів, а їх надання згодом не має правових наслідків для визнання неправомірності винесення Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Враховуючи, що ОСОБА_2 не надав представнику Управління документів які містили відомості про перевізника та свідчили про позику транспортного засобу позивача, в даному випадку, саме позивач як власник транспортного засобу має нести відповідальність за перевищення нормативно вагових параметрів, оскільки саме його транспортний засіб завдає шкоди автомобільним дорогам внаслідок такого перевищення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, як така, що розглянута за правилами спрощеного провадження, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.