Справа № 810/4811/18
20 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Кондрат Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, суддя Панова Г.В., про роз'яснення рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 20.08.2018.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року у справі №810/4811/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 з 20 серпня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законо;м на 01 січня відповідного року (5х3723,00), відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
10 січня 2019 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року у справі № 810/4811/18 набрало законної сили.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №810/4811/18 суд роз'яснив, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року у справі №810/4811/18 Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зобов'язане провести ОСОБА_1 з 20 серпня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року (5х3723,00), відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд роз'яснив, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №810/4811/18 в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалась.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі №810/4811/18 замінено божника у виконавчому листі № 810/4811/18, виданому Київським окружним адміністративним судом 12.02.2019 Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 11. м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400; код ЄДРПОУ 37892505) правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: вул. Ярославська, 40. м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ 22933548).
21 жовтня 2020 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення резолютивної частини рішення від 09 листопада 2018 року у справі № 810/4811/18.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року у справі № 810/4811/18 задоволено. Роз'яснено, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року у справі № 810/4811/18 не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210. Роз'яснено, що при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
19.04.2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ПФУ у Київській області надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з епідеміологічною ситуацією в країні, високий рівень захворюваності та перебування м. Києва та Київської області в червоній зоні.
Колегія суддів вважає зазначене клопотання безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що ГУ ПФУ у Київській області є державним органом, яке, незаважаючи на карантинні обмеження, як і суд, працює, а тому повинен забезпечити явку свого представника в судове засідання.
Окрім того, колегія судідв зазначає, що у м. Києві громадський транспорт функціонує, а тому представник пенсійного органу може безперешкодно з'явитись в судове засідання.
Доказів, які б свідчили про неможливість направити представника відповідача в судове за сідання у зв'язку з хворобою останнього чи з інших поважних причин, відповідач до суду не подав, а причини, що зазначені відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не є поважними у розумінні вимог закону.
Також колегія суддів враховує, що неявка сторін в судове засіданні в суд апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи, так як їх явка не є обов'язковою.
Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як убачається із заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року у справі № 810/4811/18, позивач просив роз'яснити чи підлягає застосуванню формула, визначена п. 9 - 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також просив роз'яснити, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що в мотивувальній частині рішення суду від 24 вересня 2018 року у справі № 810/4083/18 відображено аналіз фактичних обставин справи, оцінку доказів, зазначено підстави вирішення справи, та вказано про те, що позивач належить до числа осіб, на яких поширюється дія ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та яким, на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
У зв'язку з цим суд першої інстанції визнав можливим роз'яснити, що при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії позивачу необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати встановлено законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5 без застосування формули, зазначеної в Порядку, оскільки під час прийняття рішення у справі № 810/4811/18 судом не досліджувалось застосування такої формули.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Згідно ч. 3 вказаної статті КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
За змістом наведених норм слідує, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.
Як зазначено в п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення" в адміністративній справі, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Таким чином, суд може роз'яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Як встановлено судом першої інстанції, під час виконання судового рішення виникли розбіжності в розумінні того, чи зобов'язаний відповідач здійснювати перерахунок пенсії позивача у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня кожного наступного року та чи повинен відповідач при обчисленні розміру пенсії застосовувати формулу розрахунку, яка зазначена в п. 9-1 Порядку.
Як було встановлено судом під час прийняття рішення від 09 листопада 2018 року у справі №810/4811/18, до позивача застосовуються положення частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року встановлено, що мінімальна зарплата на 01.01.2018 року складає 3723,00 грн.
Разом з тим, при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії позивачу необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5, при цьому переглядати кожного року розмір пенсії у зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 01.07.2019 року, абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року N 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Офіційний вісник України, 2011 р., N 92, ст. 3343; 2017 р., N 94, ст. 2841), викладено в такій редакції: « 91. За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках)».
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
Судом першої інстанції було зазначено, що такий перерахунок повинен здійснюватись без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки під час прийняття рішення у справі №810/4811/18 судом не досліджувалось застосування такої формули.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно роз'яснив рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року в адміністративній справі №810/4811/18.
При цьому колегією суддів не береться до уваги посилання апелянта про те, що підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні, оскільки питання наявності права позивача на перерахунок пенсії досліджувалось під час розгляду справи по суті, та не входить до предмету розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, позаяк стосується питань уточнення та усунення незрозумілості рішення.
Окрім того, не погоджуючись з рішенням суду апелянт був наділений процесуальним правом на подання апеляційної скарги на таке рішення.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши доводи позивача, викладені у заяві, прийняв законну ухвалу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Згідно з ч. 3 ст. 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Крім того, ч. 2 ст. 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Таким чином, ч. 2 ст. 328 КАС України містить перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про роз'яснення судового рішення до такого переліку не входить, а тому не підлягає оскаженню у касаційному порядку.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 03 червня 2019 року у справі № 819/502/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 760/14027/15-а, від 16 листопада 2020 року у справі №810/4083/18.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 312, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Судя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.
Постанову виготовлено: 20 квітня 2021 року.