Справа № 320/4818/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Леонтович А.М.
20 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - Боровик Ольги Олегівни про забезпечення позову у справі № 320/4818/19 за розглядом апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - Боровик Ольги Олегівни на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
У вересні 2019 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Київській області (далі - відповідач), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ558/1432/АВ/П/Т2/ФС-232 від 26.03.2019.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив про те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку, що особи, які перебували на об'єкті перевірки ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) мали трудові відносини зі ним, як фізичною особою-підприємцем. Вказує, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підписували документи надані відповідачем під психологічним тиском та за відсутності юридичних знань.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року відкрито та пизначено розгляд апеляційної скарги у відкритому судовому засіданні на 17 червня 2021 року об 09 год. 30 хв.
13 квітня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду представником ОСОБА_1 - Боровик Ольгою Олегівною подано заяву про забезпечення позову у справі № 320/4818/19.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що Головним управлінням Держпраці в Київській області на підставі акту інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 №КВ558/1432/АВ від 01.03.2019 винесено 26.03.2019 постанову про накладення штрафу №КВ558/1432/АВ/П/Т2/ФС-232 за порушення вимог ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, у розмірі 375 570, 00 грн.
На виконанні Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває виконавче провадження №59501945 щодо стягнення із ОСОБА_1 штрафу у сумі 375 570, 00 грн. на підставі постанови ГУ Держпраці у Київській області №КВ558/1432/АВ/П/Т2/ФС-232 від 26.03.2019 року яка оскаржується у справі №320/4818/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення у Шостому апеляційному адміністративному суді.
Зазначає, що так як, вищевказана постанова ГУ Держпраці у Київській області від 26 березня 2019 року оскаржується позивачем в судовому порядку, а отже невжиття заходів забезпечення позову об'єктивно ускладнить або унеможливить повернення сторін у первісний стан та може призвести до істотного порушення майнових прав позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи позивача, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини третьої даної статті ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Положеннями частини 1 статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В силу частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Відповідно до абзацу 2 пункту 17 Постанови Пленуму ВАС України № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Окрім зазначеного, колегія суддів зазначає, що для застосування заходів забезпечення позову необхідним є встановлення судом обставин, які б свідчили саме про вжиття уповноваженим суб'єктом заходів стягнення, проте із долучених до матеріалів справи документів та наданих представниками сторін в судовому засіданні пояснень не вбачається наявність таких.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач у заяві про забезпечення позову вказує, що на виконанні Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває виконавче провадження №59501945 щодо стягнення із ОСОБА_1 штрафу у сумі 375 570, 00 грн. на підставі постанови ГУ Держпраці у Київській області №КВ558/1432/АВ/П/Т2/ФС-232 від 26.03.2019 року яка оскаржується у справі №320/4818/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення у Шостому апеляційному адміністративному суді.
Відтак, вважає вищевказана постанова ГУ Держпраці у Київській області від 26 березня 2019 року оскаржується позивачем в судовому порядку, а отже невжиття заходів забезпечення позову об'єктивно ускладнить або унеможливить повернення сторін у первісний стан та може призвести до істотного порушення майнових прав позивача.
Перевіривши доводи заявника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в межах спірних правовідносин є недоцільним, оскільки фактично Головне територіальне управління юстиції у Київській області не є стороною у справі та подана заява подана без неналежного обґрунтування підстав та обставин, які б слугували забезпеченню позову щодо порушення прав та обов'язків позивача у справі.
Таким чином, розглянувши заяву про забезпечення позову, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.
Отже, позивач не надав доказів, що невжиття заходів забезпечення позову об'єктивно ускладнить або унеможливить повернення сторін у первісний стан та може призвести до істотного порушення майнових прав позивача.
Наведені позивачем обґрунтування на даний час є лише припущеннями про можливе порушення його прав чи інтересів у майбутньому та не свідчать про існування обставин, за яких є неможливим чи ускладненим поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Разом з тим, зі змісту наявних в матеріалах справи доказів не вбачається обґрунтованого припущення, що у разі не вжиття заходів по забезпеченню позову, діями та рішеннями відповідача до ухвалення рішення по справі може бути заподіяна шкода правам та інтересам позивача, а також те, що є ознаки очевидної протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача.
На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено існування обставин, визначених у ст. 150 КАС України для забезпечення позову.
З огляду на зазначене, заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Боровик Ольги Олегівни про забезпечення позову у справі № 320/4818/19 за розглядом апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - Боровик Ольги Олегівни на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль