Справа № 184/320/21
Номер провадження 2/184/286/21
20 квітня 2021 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
розглянувши в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», -
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , які чинить ОСОБА_3 шляхом визнання його таким, що втратив право користування вказаною житловою квартирою. Посилається на те, що відповідач позивачу ОСОБА_1 на праві особистої власності належить квартира АДРЕСА_1 . Позивачка з моменту придбання квартири зареєструвала свого сина - відповідача по справі, який після повноліття, після 2006 року став проживати окремо, створивши свою сім'ю та періодично лише провідував матір за місцем її проживання. В січні 2008 року ОСОБА_3 повернув позивачу комплект ключів від квартири, забрав свої особисті речі, покинув квартиру, пообіцявши в короткий час знятись з реєстрації. Як до 2018 року, так і по теперішній час відповідач значиться зареєстрованим у квартирі, але ніяких заходів з оплати комунальних платежів та утримання квартири не приймає, так як в цьому жилі він не потребує. На початку лютого 2021 року позивач з метою продажу квартири знялась з реєстрації, однак продати квартиру не має можливості, так як покупець не бажає купити квартиру, в якій зареєстрований відповідач. Тому представник позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав. Разом з тим, на адресу суду органом зв'язку повернутий конверт з повідомленням та довідкою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Окрім цього, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача, з огляду на що відповідач, відповідно до п.11 ст.128 ЦПК України вважається таким, що отримав судову повістку.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення за наступних підстав.
Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеним законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтями 47, 48 Конституції України закріплено право громадян на житло, як найважливішою ланкою соціально-економічного права.
Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, згідно договору купівлі-продажу квартири від 15.02.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Орджонікідзевського міського нотаріального округу Дніпропетровської області (зареєстровано в реєстрі за №835), квартира АДРЕСА_1 належить позивачу ОСОБА_1 на праві особистої власності (а.с.11).
Згідно довідки Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області №179 від 04.02.2021р., за адресою - АДРЕСА_2 зареєстрований: ОСОБА_3 (а.с.13).
Згідно акту МКП «Житлкомсервіс» від 13.02.2021 року, по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 не проживає з 2018 року і по теперішній час (а.с.12).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Так, статтею 379 ЦК України зазначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Згідно до ч.2 ст.327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України «При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців».
Відповідно до ст.72 Житлового кодексу України «Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку».
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Як випливає із зазначеної норми закону, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно при позбавлення права власності на житлове приміщення, позбавленні права користування житловим приміщенням, визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні фізичної особи померлою.
З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.11.2016р. у справі №6-709цс16, в якій Суд прийшов до висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-якій час.
Як зазначає у своєму позові представник позивача, відповідача ОСОБА_3 необхідно визнати таким, що втратив право користування житловою квартирою для зняття з реєстраційного обліку в квартирі, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , які чинить ОСОБА_3 шляхом визнання його таким, що втратив право користування вказаною житловою квартирою.
Таким чином, з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги позивача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є обґрунтованими, підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 76, 81, 263, 265, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням» - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , які чинить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом визнання його таким, що втратив право користування вказаною житловою квартирою.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.04.2021 року.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш