Справа № 161/5785/21
Провадження № 3/161/2438/21
м.Луцьк 19 квітня 2021 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , працюючого інженером у ТОВ «Транс Імперія»,
за ст.124 КУпАП, -
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення від 25 березня 2021 року серії ДПР18 №385891, ОСОБА_1 25 березня 2021 року о 12 год. 20 хв. по вул. Рівненській у с. Струмівка Луцького району Волинської області, керуючи автомобілем Volkswagen Bora, НОМЕР_1 , на території стоянки, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним, виїжджаючи на дорогу, яка розділяє місця для парковки, не надав переваги автомобілю Toyota Camry, НОМЕР_2 , в результаті чого відбулося зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення пунктів 2.3 «б», 10.1, 10.2 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення у суді ОСОБА_1 не прибув, але подав на адресу суду клопотання про передачу справу за підсудністю до Рівненського міського суду Рівненської області.
Суддя відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки згідно положень ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Підстав для застосування правил альтернативної підсудності, які передбачені ч.2 ст.276 КУпАП, суддя не вбачає, оскільки правопорушення сталося в межах територіальної юрисдикції Луцького міськрайонного суду Волинської області, і тут проживає потерпіла. Тому, для оперативного, повного та всебічного розгляду справи слід здійснювати її розгляд саме в Луцькому міськрайонному суді Волинської області.
Доводи ОСОБА_1 про віддаленість місця проживання та неможливість прибути у м. Луцьк у зв'язку з цим, суддя вважає надуманим, оскільки відстань між м. Луцьком та м. Рівним не є значно віддаленою, жодних карантинних обмежень на право пересування особистим транспортом не має, тобто ОСОБА_1 здатен прибути у м. Луцьк.
Суддя зауважує, що наразі закінчився п'ятнадцятиденний строк для розгляду справи про адміністративне правопорушення, який передбачений ч.1 ст.277 КУпАП. Зважаючи на те, шо ОСОБА_1 знає про суть інкримінованого йому правопорушення, отримує повістки про явку до суду, які ігнорує, враховуючи безпідставність його клопотань про передачу справи до іншого суду, а також те, що в матеріалах справи є всі необхідні дані для об'єктивного, повного та всебічного розгляду справи, зокрема як письмові пояснення ОСОБА_1 , так і іншого учасника ДТП, відеозапис події, суддя вважає за можливим продовжувати розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
В судове засідання прибула потерпіла ОСОБА_2 та її представник адвокат Войдюк Р.В., які наполягали на винуватості ОСОБА_1 у ДТП з посиланням на доданий ними відеозапис події.
На думку судді, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується:
1) протоколом про адміністративне правопорушення;
2) рапортом оперативного чергового;
3) схемою місця ДТП;
4) письмовими та усними поясненнями ОСОБА_2 ;
5) фототаблицями з місця ДТП;
6) відеозаписом з місця ДТП.
Суддя відхиляє доводи ОСОБА_1 (які викладені ним у письмових поясненнях, доданих до протоколу) про те, що саме водій Toyota Camry, НОМЕР_2 , не надав йому переваги у русі за правилом «перешкода справа», оскільки згідно п.10.2 ПДР, виїжджаючи на дорогу з місць стоянки та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
В розумінні п.1.10 ПДР, проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
З наданого відео видно, що потерпіла ОСОБА_2 рухалася по проїзній частині, яка розділяє два різні стоянкові майданчики, має відповідну горизонтальну дорожню розмітку та смуги для руху в обох напрямках. ОСОБА_1 виїжджав зі стоянкового майданчику на проїзну частину та всупереч положенням п.10.2 не надав перевагу у русі ОСОБА_2 .
Посилання ОСОБА_1 на правила «перешкоди справа», які визначені п.10.11 ПДР, є помилковим, адже вони застосовуються у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами. В даному випадку черговість руху обох водіїв була чітко обумовлена положеннями п.10.2 ПДР, і ОСОБА_1 , виїжджаючи з місця стоянки, повинен був надати перевагу у русі ОСОБА_2 , яка вже виїхала з місця стоянки та рухалася по проїзній частині - дорозі, яка розділяє різні стоянкові майданчики.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що своїми діями, ОСОБА_1 вчинив порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
При накладенні стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень на транспорті, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, суддя не знаходить.
Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк