Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 квітня 2021 р. Справа №520/1223/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши клопотання свідка ОСОБА_1 про визнання поважними причини неприбуття до суду та розгляд справи в режимі відеоконференції по справі №520/1223/21 за позовом ОСОБА_2 (код рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919, вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002) про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4091/297/НД/АВ/П/ТД-ФС від 31.01.2019.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/1223/21.
В подальшому, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження. Викликано у судове засідання в якості свідків: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ); ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ); Інспектора праці, головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість на інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Харківській області Нєгодова Сергія Станіславовича (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002).
15 квітня 2021 року свідок ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу суду клопотання, в якому просив суд визнати поважними причини неприбуття в судове засідання, що призначене на 22.04.2021 о 12 год. та провести призначене на цю дату засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Каунаського районного суду Литовської Республіки.
Дослідивши вищевказане клопотання, суддя прийшов до висновку, що зазначене клопотання необхідно повернути, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Судом встановлено, що клопотання свідка ОСОБА_1 про визнання поважними причини неприбуття до суду та розгляд справи в режимі відеоконференції надійшло на електронну пошту Харківського окружного адміністративного суду. Проте, вказане клопотання не підписано електронним цифровим підписом.
Особливості функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи встановлює Кодекс адміністративного судочинства України, зокрема, стаття 18 визначає, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частиною сьомою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відповідно до пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, на день надіслання клопотання свідка ОСОБА_1 про визнання поважними причини неприбуття до суду та розгляд справи в режимі відеоконференції Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала.
Згідно статті 5 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
При цьому, клопотання свідка ОСОБА_1 про визнання поважними причини неприбуття до суду та розгляд справи в режимі відеоконференції від 15.04.2021 не підписане за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП) заявника, а містить лише відскановану копію підпису.
Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV "Про електронний цифровий підпис" (далі - Закон № 852-IV) визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису.
Згідно статті першої Закону № 852-IV електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Отже, клопотання свідка ОСОБА_1 про визнання поважними причини неприбуття до суду та розгляд справи в режимі відеоконференції від 15.04.2021 року подана без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та не підписана електронним цифровим підписом.
Відповідно до ч. 2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не містить спеціальної норми, яка визначає порядок дій у разі невідповідності заяви про надання роз'яснень ухвали суду положенням КАС України, тому в такому випадку слід застосувати аналогію закону на підставі ч.6 ст.7 КАС України та застосовувати ст.169 КАС України.
Згідно з п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи те, що клопотання свідка ОСОБА_1 про визнання поважними причини неприбуття до суду та розгляд справи в режимі відеоконференції від 15 квітня 2021 року, по справі №520/1223/21 не підписана за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП) заявника, суд вважає, що вказане клопотання підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст. 167, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання свідка ОСОБА_1 про визнання поважними причини неприбуття до суду та розгляд справи в режимі відеоконференції по справі №520/1223/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови - повернути заявнику.
Копію даної ухвали направити заявнику та повернути заявнику заяву про надання роз'яснень ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020р. по справі №635/4776/20.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Текст ухвали складено та підписано 20.04.2021.
Суддя Ю. О. Супрун