Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 квітня 2021 р. № 520/2213/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ" (вул. Валерія Лобановського, буд.6-А, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69006) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул.Космічна, буд.21, 8-9 пов., м.Харків, 61145), третя особа - Державний кадастровий реєстратор відділу у м.Харкові Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області Плужник Олена Борисівна (вул.Квітки-Основ'яненка, буд.7, 4 поверх, м.Харків, 61003) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області під час ведення та адміністрування Державного земельного кадастру щодо невикористання з 26 серпня 2015 року до 03 грудня 2020 року коду КВЦПЗ "11.02." відносно земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138500:13:002:003;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо незастосування з 26 серпня 2015 року до 03 грудня 2020 року значення коефіцієнту Кф=1,2 при визначенні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138500:13:002:0031;
- визнати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відносно земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138500:13:002:0031, сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області з 01 січня 2017 року до 03 грудня 2020 року без застосування значення коефіцієнту Кф=1,2 такими, що не підлягають використанню для визначення бази оподаткування для плати за землю;
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ" (код ЄДРПОУ 32040840) у розмірі 6810 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що з 15.02.2011 року для визначення цільового призначення земельних ділянок використовується Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548. У порушення даного наказу відповідач до 03 грудня 2020 року не використовував код КВЦПЗ "11.02." відносно земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138500:13:002:0031 під час ведення Державного земельного кадастру, а отже, як наслідок, не застосовував коефіцієнт Кф, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, що відповідає значенню коду КВЦПЗ "11.02.", при визначенні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Така бездіяльність призвела до визначення відповідачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки у невірному розмірі, оскільки у період з 01 січня 2017 року до 03 грудня 2020 року у формулі розрахунку застосовувалося таке числове значення коефіцієнту Кф, як відносно земельної ділянки, у відомостях Державного земельного кадастру якої відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель. Рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року по справі №520/782/19 та від 19 лютого 2020 року по справі №520/12414/19 підтверджено, що код УКЦВЗ "1.10.5" земельної ділянки по вул. Хабарова, 2, м. Харків відповідає коду КВЦПЗ "11.02" - "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості". Технічна зміна коду УКЦВЗ "1.10.5" на код КВЦПЗ "11.02" не є зміною цільового призначення земельної ділянки, а тому не потребує розробки проекту землеустрою щодо її відведення. Таким чином, застосування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.05.2017, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 376/0/45-19 від 13.02.2019 для визначення бази оподаткування для плати за землю є протиправним, оскільки визначення нормативної грошової оцінки відбувалося із порушенням норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що 14 грудня 2012 року на земельну ділянку по вул. Хабарова, 2 у місті Харкові із кадастровим номером 6310138500:13:002:0031 відкрито Поземельну книгу. Згідно із вказаною Поземельною книгою цільове призначення цієї земельної ділянки було 1.10.5 - Підприємств іншої промисловості. Наказом Держкомзему від 23.07.2010 року за № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель. Відповідно до п. 1.2 Класифікації видів цільового призначення земель передбачається, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. Таким чином, згідно із вказаним наказом Держкомзему чітко визначено облік земельних ділянок за цільовим призначенням саме в Державному земельному кадастрі.
Позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій підтримало вимоги та доводи заявленого позову.
Третя особа, Державний кадастровий реєстратор відділу у м.Харкові Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області Плужник Олена Борисівна своїм правом на подання письмових пояснень не скористався.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ" є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Хабарова, буд.2, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26.08.2015 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №42808442 від 26.08.2015.
Під вищевказаним об'єктом нерухомого майна розташована земельна ділянка (кадастровий номер 6310138500:13:002:0031) площею 1,4889 га, з цільовим призначенням: експлуатація та обслуговування нежитлових будівель (виробничі та складські будівлі).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року по справі №520/12414/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ" (вул. Валерія Лобановського, будинок 6-А, м. Запоріжжя, 69006) до Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Плужник Олени Борисівни (вул. Квітки-Основ'яненка, 7, 4 поверх, м. Харків, 61003), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вулиця Космічна, 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145), третя особа Харківська міська рада (майдан Конституції, будинок 7, місто Харків, 61003) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Державного кадастрового реєстратора Плужник О.Б. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № РВ-6302211002019 від 25 вересня 2019 року.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Державного кадастрового реєстратора Відділу у місті Харкові внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 6310138500:13:002:0031 (місце розташування: Харківська область, м. Харків, Немишлянський район, вул. Хабарова, 2), а саме: змінити значення коду УКЦВЗ "1.10.5" на код КВЦПЗ "11.02".
Вищевказане рішення набрало законної сили 12.10.2020.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначив у позові позивач 03 грудня 2020 року в рамках виконавчого провадження ВП №63654997 вище вказане рішення суду виконане, відповідні зміни внесені до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку по вул. Хабарова. 2, м. Харків.
У зв'язку із чим в грудні 2020 року позивачем отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформований 09.12.2020 року.
Вищевказаний витяг позивачем направлено до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради для здійснення розрахунку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.
Однак, протягом 2018-2020 років договір оренди на земельну ділянку між Харківською міською радою та ТОВ "МД ІСТЕЙТ" залишається не укладеним, а отже відсутня підстава для нарахування орендної плати за земельну ділянку.
В січні 2021 року до господарського суду Харківської області звернувся керівник Харківської місцевої прокуратури № 3 із позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ "МД ІСТЕЙТ" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 2057666.87 грн. у вигляді несплаченої за період з 01.04.2018 року по 31.12.2019 року орендної плати за земельну ділянку по вул. Хабарова. 2. м. Харків.
Позивачем в подальшому з'ясовано, що у розрахунку орендної плати прокуратурою використаний розмір нормативної грошової оцінки, визначений на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №376/0/45-19, сформованого 13.02.2019 року Відділом у м. Харкові Головного управління Держтеокадастру у Харківській області.
За даними витягу у рядку "Категорія земель" зазначено "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення", в рядку "Цільове призначення" - "У відомостях ДЗК відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель", а в рядку "Коефіцієнт Кф" - значення "3". Нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена у розмірі 67930914 грн.
Таким чином, на думку позивача, Відділом у м. Харкові Головного управління Держтеокадастру у Харківській області допущено протиправну бездіяльність у відношенні ТОВ "МД ІСТЕЙТ" щодо невикористання під час ведення Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Судом під час розгляду справи встановлено, що 14.12.2012 року на земельну ділянку по вул. Хабарова, 2 у місті Харкові із кадастровим номером 6310138500:13:002:0031 відкрито Поземельну книгу.
Згідно із вказаною Поземельною книгою цільове призначення цієї земельної ділянки вказано 1.10.5 - Підприємств іншої промисловості.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року №3613-VI, Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Згідно частини 5 статті 5 Закону України "Про державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України №3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Частиною 4 статті 9 вказаного Закону України №3613-VI передбачено, що Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення) (частини шість та вісім статті 9 Закону № 3613-VI).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 24 Закону №3613-VI, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України №3613-VI державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 №1051 затвердженого Порядок ведення Державного земельного кадастру.
Згідно із п. 200 Порядку ведення державного земельного кадастру, що адмініструванням Державного земельного кадастру є:
1) здійснення заходів щодо створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру;
2) технічне і технологічне забезпечення Державного земельного кадастру;
3) збереження та захист відомостей Державного земельного кадастру.
Пункт 201 цього Порядку закріплює, що адміністрування Державного земельного кадастру здійснюється його адміністратором на підставі договорів, укладених з Держгеокадастром на проведення робіт та надання послуг, пов'язаних з адмініструванням Державного земельного кадастру, відповідно до пункту 200 цього Порядку.
Згідно із пунктом 4 порядку ведення Державного земельного кадастру передбачається, що функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінекономіки державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.
Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 27.12.2012 №685 визначено, що функції адміністратора Державного земельного кадастру виконувало Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру".
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28 січня 2016 року №36 визначено, що функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру".
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем недопущено протиправної бездіяльності у відношенні позивача, оскільки веденням та адмініструванням Державного земельного кадастру займається Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру".
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року за № 486 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Частиною 3 розділу II Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів встановлюється, що нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1.
Визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів: Цн = ((В*Нп)/Нк)*Кф*Км,
де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);
В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях);
Нп - норма прибутку (6%);
Нк - норма капіталізації (3%);
Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;
Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Відповідно до ч. 5 розділу II Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів встановлюється, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).
Наказом Держкомзему від 23.07.2010 року за №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.
Відповідно до п. 1.2 Класифікації видів цільового призначення земель передбачається, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.
Тобто, вищевказаним Наказом Держкомзему чітко визначено облік земельних ділянок за цільовим призначенням саме в Державному земельному кадастрі.
Як вже було зазначено раніше 14.12.2012 року на земельну ділянку по вул. Хабарова, 2 у місті Харкові із кадастровим номером 6310138500:13:002:0031 було відкрито Поземельну книгу.
Згідно із вказаною Поземельною книгою цільове призначення цієї земельної ділянки було 1.10.5 - Підприємств іншої промисловості.
Код цільового призначення цієї земельної ділянки, а саме 1.10.5 було відсутнє в Класифікації видів цільового призначення земель.
Відповідно до приміток до додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який був затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року за № 486 встановлюється, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем при визначенні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Хабарова, 2 у м. Харкові із кадастровим номером 6310138500:13:002:0031 діяло в межах норм діючого законодавства.
Поряд із цим, суд вказує, що відповідно до ч.7 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачається, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Разом з тим, завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого розгляду адміністративних справ.
Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Також, чинним законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень (ведення та адміністрування Державного земельного кадастру) державним кадастровим реєстратором, і суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття таких рішень. Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо визнання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відносно земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138500:13:002:0031, сформованих Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області з 01 січня 2017 року до 03 грудня 2020 року без застосування значення коефіцієнту Кф=1,2 такими, що не підлягають використанню для визначення бази оподаткування для плати за землю, суд виходить з наступного.
Дослідивши спірні витяги, суд доходить висновку, що позивач фактично оскаржує їх зміст, в той час як оформлення таких витягів та їх змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача
Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме, витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, входить до компетенції Держгеокадастру.
Таким чином, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що спірні витяги не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носять інформаційний характер, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині вимог.
Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 12 листопада 2018 року по справі №814/789/17.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ" (вул. Валерія Лобановського, буд.6-А, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69006) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул.Космічна, буд.21, 8-9 пов., м.Харків, 61145), третя особа - Державний кадастровий реєстратор відділу у м.Харкові Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області Плужник Олена Борисівна (вул.Квітки-Основ'яненка, буд.7, 4 поверх, м.Харків, 61003) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.