Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
19 квітня 2021 р. № 520/318/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (вул.Старонікольська, буд.20, секція А, м.Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 23148343) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової державної грошової допомоги до 05 травня у 2020 році у розмірі, який не відповідає статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову державну грошову допомогу до 05 травня у 2020 році відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум в розмірі 6800 грн;
- встановити порядок виконання рішення, за яким стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі 6800 грн, провести за рахунок коштів Державного бюджету України Державною казначейською службою шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_1 з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України;
- для забезпечення належного захисту прав позивача у разі необхідності вийти поза межі заявлених позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона має статус учасника бойових дій, а отже має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Водночас, всупереч рішенню Конституційного Суду України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, відповідач протиправно виплатив грошову допомогу у неповному розмірі.
Ухвалою суду від 18.01.2021 року відкрито спрощене провадження у справі за правилами ст.257-262 КАС України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року зупинено провадження по справі №520/318/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20.
Суд зауважує, що Верховний Суд в ухвалі від 23.06.2020 про відмову у відкритті провадження у зразковій справі №440/2546/20 констатував, що справи про виплату допомоги до 5 травня у 2020 році учасникам бойових дій мають ознаки типових справ, визначених ухвалою Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №440/2722/20, оскільки відповідачем у таких справах є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Згідно з вимогами ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 року поновлено провадження в адміністративній справі №520/318/21.
Представником відповідача - Управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області, надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році здійснена відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 15 червня 2017 року.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області як отримувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
У квітні 2020 року позивачу була нарахована та виплачена як учаснику бойових дій щорічна разова грошова допомога, відповідно до вимог постанови КМУ від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" у розмірі 1390,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Листом Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області від 03.12.2020 №3437 ОСОБА_1 повідомлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у 2020 році, зокрема, учасникам бойових дій розмір допомоги складає 1390,00 грн. Управління соціального захисту населення здійснює виплату на підставі списків, які надають уповноважені органи, в яких зазначені відповідні суми нарахувань. У квітні 2020 року на рахунок військової частини, де Ви отримуєте грошове забезпечення, перерахована вищевказана допомога у сумі 1390,00 грн, у зв'язку з вищевказаним управління не має підстав здійснити перерахунок вищевказаної допомоги.
Не погодившись з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон №3551-XII.
01 січня 1999 року набрав чинності Закон №367-ХІV, яким статтю 12 доповнено частиною четвертою, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону №107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону №3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №3551-XII фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі - БК України).
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію відповідних норм Закону №3551-XII про розміри разової допомоги до 5 травня у редакції Закону №367-ХІV.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові №112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-XII, особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, здійснюється у розмірі, меншому, ніж це передбачено статтями 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII .
Отже, на час виплати позивачу у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №112.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не постанову №112, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону №367-ХІV.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.01.2021 по справі №440/2722/20, яка є обов'язковою для врахування в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі №21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі №21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі №21-44а10).
Також суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v.the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви” за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
При цьому, щодо частини вимог про зобов'язання відповідача виплатити грошову допомогу в розмірі 6800,00 грн, суд зазначає, що здійснення перерахунку та обчислення сум грошової допомоги відноситься до виключних (дискреційних) повноважень відповідача, такий розрахунок відповідачем ще не проводився, у зв'язку з чим суд не може перебирати на себе повноваження Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області при здійсненні обрахунку належних позивачу сум грошової допомоги, а тому вказана частина вимог не підлягає задоволенню.
У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановивши порядок виконання рішення шляхом стягнення недоотриманої суми у розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України Державною казначейської службою через списання в безспірному порядку.
Однак, суд зазначає, що стягненню підлягають вже нараховані суми, а тому належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправними дій відповідача щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році у розмірі, який не відповідає ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту населення", відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 та зобов'язання Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки, позивач звільнений від його сплати на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", як учасник бойових дій.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році у розмірі, який не відповідає ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту населення", відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році відповідно до ч.5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Панченко