Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 квітня 2021 р. № 520/2650/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про скасування постанови,-
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ХК24477/926/НД/АВ/СП-ФС від 27.10.2020, винесену уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці у Харківській області, якою накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 80 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ненадання на письмову вимогу інспектора праці необхідної для проведення інспекційного відвідування інформації відбулось з об'єктивних причин, обумовлених несвоєчасним отриманням вимоги про надання документів. В свою чергу, це свідчить про відсутність у спірних правовідносинах обставин створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці та виключає притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу. Позивач не вчиняв дії, спрямовані на недопущення до проведення перевірки з питань додержання про працю та створенні перешкод у її проведенні.
По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним. Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов, є належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов, які визначені ч. 6 ст.162 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, інспекторами праці відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 16.09.2020 № 1465, направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 16.09.2020 № 02.04-03/2265проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 ). Місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце фактичного здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_3 .
З наданої до матеріалів справи копії акту № ХК24477/926/НД/АВ від 30.09.2020 вбачається, що інспекторами праці під час виходу 17.09.2020 за адресою здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_3 було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування, проте невідома особа чоловічої статі створила перешкоду інспекторам у доступі до приміщення.
Інспектором праці 17.09.2020 засобами поштового зв'язку на адресу позивача направлено вимогу про надання документів від 17.09.2020 № ХК24479/926/НД на 10 год. 00 хв. 21.09.2020 та направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 16.09.2020 № 02.04-03/2265, яке отримано позивачем 24.09.2020.
Інспекторами праці 30.09.2020 складено акт № ХК24477/926/НД/АВ від 30.09.2020 щодо порушень ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, а саме факту створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування.
Постановою заступника начальника ГУ Держпраці у Харківській області № ХК24477/926/НД/АВ/СП-ФС від 30.09.2020 на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 80000,00 грн, згідно акта № ХК24477/926/НД/АВ від 30.09.2020.
З наданих представником позивача пояснень вбачається, що про наявність спірної постанови позивачу стало відомо після ознайомленням з матеріалами виконавчого провадження, відкритого державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові.
Суд також зазначає, що матеріали справи не містять доказів надіслання та вручення позивачу акта № ХК24477/926/НД/АВ від 30.09.2020щодо порушень ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю та постанови № ХК24477/926/НД/АВ/СП-ФС від 27.10.2020 про накладення штрафу.
Не погоджуючись із прийнятою відповідачем постановою від ХК24477/926/НД/АВ/СП-ФС від 27.10.2020 про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти задоволення таких вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Згідно з абзацом сьомим частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП України передбачена відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до Положення про Головне управління Дежпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби з питань праці від 03.08.2018 № 84 (далі Положення) визначено, що Головне управління Держпраці у Харківській області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Управління Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також цим Положениям (пункт 2 Положення).
Згідно із підпунктом 5 пункту 4 Положення Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у том у числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Повноваження, права та обов'язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих Законами України "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" від 08.09.2004 № 1985-IV "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві" від 8 вересня 2004 року № 1986- IV.
Зазначені конвенції мають пріоритетне значення, оскільки статтею 15 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.
Відповідно до статті 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.
Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Частинами першою, четвертою, п'ятою статті 2 Закону № 877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок № 823).
Даний порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.
Згідно із підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Пунктом 8 Порядку № 823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Згідно із пунктом 14 Порядку № 823 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку № 823, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (пункт 15 Порядку № 823).
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Пунктом 10 Порядку № 509 визначено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Таким чином, аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. У разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, копія якого надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
Cпірним питанням у даній справі є наявність чи відсутність підстав для накладення на позивача штрафу.
Суд зауважує, що підставою для винесення відносно позивача постанови від 27.10.2020 № ХК24477/926/НД/АВ/СП-ФС про накладення штрафу у розмірі 80000,00 грн зазначено встановлення факту створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування на підставі акта від 30.09.2020 № ХК24477/926/НД/АВ.
Суд звертає увагу, що вимогою інспектора праці було зобов'язано позивача надати необхідні для проведення інспекційного відвідування документи у строк до 10 год. 00 хв. 21.09.2020.
В той же час, матеріалами справи підтверджено, що вимога від 17.09.2020 №ХК24479/926/НД та направлення на проведення інспекційного відвідування від 16.09.2020 № 02.4-03/2265 були направлені відповідачем на адресу позивача рекомендованим повідомленням за № 6102253191235 та отримані останнім24.09.2020.
Отже, вимога про надання документів була отримана позивачем вже після встановленого інспектором праці строку на її виконання (21.09.2020), що на думку суду виключало можливість своєчасного її виконання.
Доказів про ухиляння від одержання вимоги та направлення відповідачем не надано.
Суд зазначає, що підставою винесення спірної постанови відповідачем зазначено встановлення факту створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування.
Натомість, судом встановлено, що наказом ГУ Дежпраці у Харківській області від 16.09.2020 № 1465 та направленням на проведення інспекційного відвідування від 16.09.2020 № 02.04-03/2263 уповноважено державних інспекторів на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_3 , проте доказів ведення діяльності позивачем саме за цією адресою матеріали справи не містять.
В свою чергу, відповідно до наданого до суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.
Місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Пунктом 14 Порядку № 823 передбачено складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці, а саме: відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку, відсутність об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Натомість, відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження вчинення інспекторами праці дій про проведенню інспекційного відвідування за місцезнаходженням позивача за адресою АДРЕСА_1 .
Докази вчинення позивачем дій або допущення ним бездіяльності, які б свідчили про створення позивачем перешкод у проведенні інспекційного відвідування, відповідачем до матеріалів справи також не надано.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про безпідставність винесеної відповідачем постанови від 27.10.2020 №ХК24477/926/НД/АВ/СП-ФС.
Що стосується інших обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам позивача, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для задоволення позову в повному обсязі, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Відповідачем не було доведено правомірності своїх дій у правовідносинах, з приводу яких подано позов, а тому, вказаний позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень, сплаченого позивачем судового збору, пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ39779919) про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ХК24477/926/НД/АВ/СП-ФС від 27.10.2020, винесену уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці у Харківській області, якою накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 80 000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ39779919) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 20 квітня 2021 року.
Суддя Заічко О.В.