Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 квітня 2021 р. № 520/18971/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204850004026/01 від 05.10.2020 яким відмовлено ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити (шляхом переведення) ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на безпідставність відмови відповідача у переведенні її з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», оскільки на час звернення з відповідною заявою остання досягла відповідного віку та має необхідний стаж держслужби та страховий стаж.
По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.
Відповідач проти позову заперечував та надав відзив на позов. В обґрунтування свої доводів зазначив, що після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723вік і страховий стаж. Оскільки стаж роботи позивача на посадах віднесених до відповідних посад державної служби станом на 01.05.2016 складає 16 років 3 місяці 1 день в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889 підстави відсутні.
В запереченнях на відзив представник позивача підтримав правову позицію викладену в позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію «а віком», що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.10.2019.
Згідно із копією витягу з наказу від 24.09.2020 позивача звільнено з роботи за п. 4 ст. 36 (за ініціативи працівник у зв'зку із виходом на пенсію) та ст 38. КЗпПУ та припинено державну службу відповідно до п. 1 ст. 86 (за власним бажанням) Закону України «Про державну службу».
Позивач, 29.09.2020 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою щодо переходу з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Рішенням №204850004026/01від 05.10.2020 відповідач відмовив їй в переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
З копії рішення вбачається, що позивач разом із заявою від 29.09.2020 надала довідку про складові заробітної плати від 24.09.2020 № 26/2197 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу на посадах державної служби від 25.09.2020 № 26/2199.
Так, у спірному рішенні зазначено, що єдиною підставою для відмови у переведенні позивача на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» є відсутність необхідного стажу державної служби станом на 01.05.2016 (стаж роботи позивача на посадах віднесених до відповідних посад державної служби станом на 01.05.2016 складає 16 років 3 місяці 1 день).
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантії громадянам України права на пенсії встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII(далі по тексту - Закон №1788-XII).
Відповідно до частин 1статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІна одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії за віком.
До 1 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від10 грудня 2015 року № 889-VІІІпенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІдержавні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІу порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІдля осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІта актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІв порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІпісля 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІі Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІлише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІта мають передбачені частиною 1статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІвік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 676/4235/17, від 19.03.2019 у справі №. 357/1457/17, від 10.02.2021 у справі №825/1453/18.
Суд звертає увагу, що в даній справі відсутній спір про досягнення позивачем пенсійного віку та наявність у позивача страхового стажу, стажу державної служби на час звернення із заявою про перехід на пенсію відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Єдиним аргументом відповідача є лише зазначення у спірному рішенні про те, що стаж роботи позивача на посадах віднесених до відповідних посад державної служби станом на 01.05.2016 складає 16 років 3 місяці 1 день.
В той же час відповідач не заперечує того, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 року займала посаду державного службовця.
Також, з наданої до матеріалів справи копії трудової книжки серії НОМЕР_3 вбачається, що позивач з 01.02.2000 по 24.09.2020 працювала на посаді спеціаліста з присвоєнням рангів державного службовця в Управлінні Служби безпеки України в Харківській області.
Отже, суд критично ставиться до такого твердженні відповідача у зв'язку із тим, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби, а саме 10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, як у випадку позивача, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначають один з цих видів пенсій за її вибором.
Нормами статті 45 цього Закону визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі інформації про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших відомостей, що знаходяться на час переведення у пенсійній справі, а також додаткових документів, отриманих органами Пенсійного фонду.
Отже, оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення (переведення) на пенсію держаного службовця ОСОБА_1 досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(60 років), на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ займала посаду державної служби та мала понад 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та мала відповідний страховий стаж, з якого більше 20 років - робота на посадах державної служби, суд дійшов висновку про наявність підстав для переходу з одного виду пенсії на інший, зокрема на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу», а тому оскаржувана відмова відповідача є протиправною.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно Рішення ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З урахуванням визначеного, суд дійшов висновку, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів позивачки, необхідним є скасування рішення ГУ ПФУ у Харківській області про відмову ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» та зобов'язання призначити (шляхом переведення) ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідач як суб'єкт владних повноважень не навів переконливих доводів та не надав доказів на підтвердження правомірності своїх дій, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 263,255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204850004026/01 від 05.10.2020 яким відмовлено ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344)призначити (шляхом переведення) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 20 квітня 2021 року.
Суддя Заічко О.В.