Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 квітня 2021 р. № 520/1991/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиплати при звільненні грошової компенсації за роботу в умовах режимних обмежень за період з січня 2018 по січень 2019 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 компенсацію за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків до посадових окладів за 2018 рік у розмірі 5875,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час робити працював із секретними документами протягом усього періоду дії доступу до державної таємниці, але всупереч Закону України «Про державну таємницю» та підзаконних актів відповідачем у 2018 році не нараховувалася та не виплачувалася 15 % надбавка за роботу в умовах режимних обмежень. Також, при звільнені позивачу були виплачені не всі належні суми грошового забезпечення, а саме: надбавки за службу в умовах режимних обмежень. Такі дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права позивача.
По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.
Відповідач проти позову заперечував та надав відзив на позов. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що безумовною умовою для установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень є видання наказу керівника органу поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови їх призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад відповідного органу поліції, перебування на яких потребує оформлення та надання допуску до державної таємниці. В свою чергу, позивач у період з 27.12.2017 по 02.01.2019 неодноразово, як заступник начальника відділу поліції, виконував обов'язки начальника відділу поліції та перебуваючи на посаді керівника структурного підрозділу відокремленого органу поліції не організовував та не готував видання відповідних рапортів про встановлення поліцейським (у тому числі й собі) надбавок за роботу в умовах режимних обмежень.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, в період з 01.08.1994 року по 02.01.2019 року ОСОБА_1 проходив службу на різних посадах Органів внутрішніх справ України та Національної поліції України.
Наказом ГУНП в Харківській області від 02.01.2019 року № 1 о/с позивача було звільнено з органів Національної поліції за п. 7 ч.1. ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням), вислуга років на день звільнення в календарному обчислення складала 24 роки 05 місяців 00 днів.
З пояснень позивача вбачається, що 30.01.2019 року з ним було проведено остаточний розрахунок у сумі 71 944,13 грн, проте в подальшому з'ясовано, що під час розрахунку при звільненні позивачу не виплачена компенсація за проходження служби в умовах режимних обмежень - за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Позивач звернувся до начальника ГУНП в Харківській області із заявою від 04.11.2019 в якій просив: здійснити перерахунок нарахованої та виплаченої заробітної плати за період з дати надання допуску до державної таємниці за 2 формою, відповідно до розпорядження УСБУ в Харківській області від 09.11.2012 № 137 до дати його звільнення із займаної посади з урахуванням 15% надбавки до посадового окладу; у десятиденний термін здійснити виплату донарахованих сум; підготувати новий грошовий атестат із зазначенням суми надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та нову довідку про доходи за останні 24 місяці, що передували звільненню та направити зазначені документи до ГУ ПФУ в Харківській області; здійснити перерахунок суми одноразової грошової допомоги при звільненні.
Листом від 28.11.2019 № К-363/4, К364/5/119/01/29-2019 серед іншого повідомлено, що позивачу у серпні, вересні 2015 та з липня по грудень 2017 року була нарахована та виплачена надбавка у розмірі 10 % до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень. У подальшому, надбавка за службу в умовах режимних обмежень відповідно до законодавства не встановлювалась.
Додатково проінформовано, що відповідно до абз. 1 п. 7 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання йому допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.
В листопаді 2020 року позивач звернувся до начальника Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області, з метою отримання інформації щодо кількості створених (підготовлених) та опрацьованих ним документів зі ступенем секретності «таємно» та «цілком таємно» за 2016, 2017 та 2018 роки.
Листом від 07.12.2020 № 77/20947 за підписом начальника Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області позивача повідомлено серед іншого про те, що за період перебування на посаді заступника начальника - начальника СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області з 29.12.2017 по 02.01.2019 доступ до державної таємниці позивач мав в період з 18.01.2018 по 02.01.2019. За цей час, згідно існуючих журналів обліку, позивачем було отримано та опрацьовано 162 документи з грифами секретності «таємно» та «цілком таємно».
Позивач, вважаючи, що при звільнені йому були виплачені не всі належні суми грошового забезпечення, а саме надбавки за службу в умовах режимних обмежень, у зв'язку з чим він звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2КАС України, суд зазначає наступне.
За змістом частин 1 та 4 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові засади організації, та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ).
За правилами частини 1 статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частини 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ «Про державну таємницю» (далі - Закон № 3855-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 3855-ХІІ залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 3855-ХІІ допуск до державної таємниці із ступенями секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно» надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону № 3855-ХІІ допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов'язаних з державною таємницею. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, до державної таємниці надається розпорядженням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 3855-ХІІ переоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється: у разі закінчення терміну дії допуску до державної таємниці за необхідності подальшої роботи з секретною інформацією; у разі потреби підвищення громадянину форми допуску за необхідності роботи з секретною інформацією вищого ступеня секретності; у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов'язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону.
За приписами частини другої цієї статті скасування раніше наданого допуску до державної таємниці можливе у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, а також після припинення громадянином діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати громадянства України чи визнання його недієздатним.
Частиною п'ятою статті 26 Закону № 3855-ХІІ передбачено, що громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов'язану з державною таємницею, чи звільнено.
Відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України постановою від 15 червня 1994 року № 414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 (далі - Положення)
У пункті 1 Положення зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).
Згідно з пунктом 2 Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Відповідно до пункту 5 Положення такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
Згідно з пунктом 6 Положення персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.
Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
Умови, за яких державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації можуть отримати дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, встановлено у статті 20 Закону № 3855-ХІІ.
Надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Тобто, якщо обсяг функціональних обов'язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-ХІІ залежить від ступеня секретності.
Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов'язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.
Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов'язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов'язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв'язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.
За змістом пункту 2 Положення, компенсація надається у виді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. Зокрема, за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «цілком таємно» встановлюється п'ятнадцяти відсоткова надбавка.
Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон № 3855-ХІІ та прийняте урядом на його виконання Положення.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що положення статті 30 Закону № 3855-ХІІ, пунктів 2, 5 Положення слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена у постановах від 25.04.2018 по справі №802/74/15-а та від28.01.2021 по справі 240/229/20.
Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з'ясувати обсяг функціональних обов'язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов'язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю. Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.
Тобто, якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер і умови її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов'язані з допуском до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов'язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.
Суд зазначає, що спірним періодом за який позивачу не нараховано та не виплачено надбавку за службу в умовах режимних обмежень є 2018 рік, а тому вважає за необхідне дослідження лише відповідного періоду.
Також, суд зазначає, що відповідачем не заперечуються ті обставини, що позивач має право саме на 15 % надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за 2018 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в спірний період перебував на посаді заступника начальника - начальника СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області з 29.12.2017 по 02.01.2019.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідно до листа від 28.11.2019 № К-363/4, К364/5/119/01/29-2019наказомДергачівського ВП ГУНП в Харківській області від 18.01.2018 № 1 о/с позивачу надано доступ до інформації із ступенем секретності «Цілком таємно» та «Таємно», який припинено 04.01.2019.
Також, з наданої разом з відзивом довідки № 454/11926/04-2021 вбачається, що за період перебування на посаді заступника начальника - начальника СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області з 29.12.2017 по 02.01.2019 доступ до державної таємниці ОСОБА_1 було надано в період з 18.01.2018 по 02.01.2018 та згідно журналів обліку позивач був ознайомлений із 162 документами з грифами секретності «таємно» та «цілком таємно».
Оцінивши зібрані докази, які долучені до матеріалів справи суд встановив, що позивачу у спірний період було надано доступ до державної таємниці - для роботи з інформацією, що має ступінь секретності "таємно" та "цілком таємно" у відповідності до покладених функціональних обов'язків, а з врахуванням Положення про види, розмір і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 ступінь секретності "цілком таємно" - надбавка до посадового окладу встановлюється в розмірі 15 відсотків.
Суд зазначає, що виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу.
Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон № 3855-ХІІ та прийняте урядом на його виконання Положення № 414.
Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов'язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов'язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням № 414, про що видати відповідний розпорядчий документ.
Таким чином, факт наявності у позивача допуску до державної таємниці ("Цілком таємно"), його праця в державному органі, характер її умов та займана ним посада, яка передбачала режимні обмеження, пов'язані з доступом до державної таємниці, є підставою для призначення йому надбавки у розмірі, визначеному Положенням, з видачею відповідного розпорядчого документа.
Відповідачем не доведено, що в спірні періоди позивач не виконував роботи в умовах режимних обмежень та не мав права на надбавку за роботу з державною таємницею в розмірі 15 %.
Відповідач у відзиві, як на підставу відмови у позові, посилається лише на те, що позивач, перебуваючи на посаді керівника структурного підрозділу відокремленого органу поліції не організовував та не готував видання мотивованих рапортів за погодженням з режимно-секретним підрозділом про встановлення поліцейським (у тому числі й собі) надбавок за роботу в умовах режимних обмежень.
Проте, суд вважає такі твердження необґрунтованими з урахуванням того що, оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач мав допуск до державної таємниці, а характер його роботи (служби) передбачав роботу по забезпеченню режиму таємності, а також роботу з документами, справами, матеріальними носіями інформації, які вимагають наявність доступу до державної таємниці, а, отже, вказане є підставою для отримання позивачем надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби на вказаних посадах.
Крім того, щодо доводів відповідача, що матеріалами справи не підтверджується факт постійної праці позивача з відомостями, що становлять державну таємницю, а саме те, що позивач працював з незначною кількістю таємних документів, суд відхиляє, та зауважує, що в даному випадку поняття "постійно" не залежить від кількості виготовлених такою особою документів (значної або незначної кількості), або часу витраченого на роботу з такими документами, інформацією, а головним критерієм в даному випадку є наявність відповідного допуску до державної таємниці та практична реалізація права на такий допуск відповідно до функціональних обов'язків посадовою особою.
Обсяг функціональних обов'язків позивача, пов'язаних з доступом до державної таємниці не може виконуватися періодично та в незначній кількості. Матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач мав допуск до державної таємниці та відповідно до функціональних обов'язків виконував службові обов'язки (роботу), які передбачали наявність такого допуску, та відповідно до нього застосовувалися обмеження, які передбачені для осіб, які мають право на доступ до державної таємниці.
Відповідачем протилежного не доведено і не спростовано, наказ про надання доступу до таємниці, на момент проходження служби позивачем був чинним. Отже, надбавка до посадового окладу позивачу належить в розмірі 15 %.
Відповідач безпідставно та необґрунтовано у спірні періоди не призначив відповідним розпорядчим документом та не виплачував ОСОБА_1 надбавку до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі, визначеному законодавством.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за роботу в умовах режимних обмежень за період з січня 2018 по січень 2019 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позову в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 компенсацію за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків до посадових окладів за 2018 рік у розмірі 5875,05 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, для належного та достатнього способу відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків до посадових окладів за 2018 рік у розмірі 5875,05 грн. (враховуючи наданий позивачем розрахунок). При цьому, в задоволенні іншої частини вимог позивача належить відмовити.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Враховуючи, що відповідачем не було надано жодних доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, через що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за роботу в умовах режимних обмежень за період з січня 2018 по січень 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків до посадових окладів за 2018 рік у розмірі 5875,05 грн. (п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень 05 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 20 квітня 2021 року.
Суддя Заічко О.В.