Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 квітня 2021 р. № 520/119/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 135 від 24.06.2020 року в частині припинення (розірвання) контракту та виключення позивача зі списків особового складу частини всіх видів забезпечення позивача з військової служби за підпунктом «д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- поновити позивача на посаду командира 3-го відділення 20-го взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з прийнятим наказом відповідача про розірвання контракту від 24.06.2020 року № 135 на підставі підпункту «д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вважає своє звільнення з посади втручанням в право на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції, в порушення Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, незаконним.
По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копії ухвал про відкриття спрощеного провадження надіслані сторонам, та отримані ними.
Відповідач надано до суду відзив, в якому останній просив відмовити у задоволені позову, зазначив, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_2 НГУ від 24.06.2020 № 135 (по стройовій частині) є таким, що виданий на підставі, у межах та у спосіб, визначені законами України, а процедура звільнення позивача з військової служби за службовою невідповідністю відбулась з дотриманням порядку, встановленого чинним законодавством, що стосується порушення військової дисципліни.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 06.07.2018 року № 149 (по стройовій частині) позивач був призначений командиром 3 відділення 2 взводу охорони роти охорони, 05.07.2018 року.
ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 28.12.2017 року має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Позивач з 05.07.2018 по 02.09.2018, з 08.10.2018 по 07.04.2019, з 19.04.2019 по 31.07.2019, з 06.09.2019 по 22.12.2019, з 03.01.2020 по 25.02.2020, з 08.03.2020 по 23.05.2020, з 02.06.2020 по 24.06.2020 безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів в м. Слов'янськ Донецької області, що встановлено з довідки № 22/904 24.06.2020 року.
Згідно п. 2 витягу наказу командира військової НОМЕР_2 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (по стройовій частині) № 135 від 24.06.2020 року, припинити (розірвати) контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключити зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення: сержанта ОСОБА_1 (Г - 015706), який здав справи і обов'язки за посадою командира 3 відділення 2 взводу охорони роти охорони та звільненого відповідно до підпункту «д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби наказом командира частини по особовому складу від 24.06.2020 № 28 о/с у запас через службову невідповідність 24 червня 2020 року та для взяття на військовий облік направити до Ізюмського ОМВК Харківської області.
Прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про розірвання контракту від 24.06.2020 року № 135 на підставі підпункту «д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» і стало підставою звернення до Харківського окружного адміністративного суду.
По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 року № 876-VII, Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХII, військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
Суд наголошує, що Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 548-ХІV, затверджено - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут).
Відповідно до ч. ч. 1, 4 Статуту, цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами (ст. 9 Статуту).
Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно (ст. 11 Статуту).
Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок (ст. 13 Статуту).
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (ст. 14 Статуту).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст. 16 Статуту).
Відповідно до ст. 49 Статуту, військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України № 551-XIV від 24 березня 1999 року (далі - Дисциплінарний статут ЗС України).
Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України (ст. 1 Дисциплінарного статуту ЗС України).
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (ст. 2 Дисциплінарного статуту ЗС України).
Військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання (ст. 3 Дисциплінарного статуту ЗС України).
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби (ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту ЗС України, за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Згідно приписів ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗС України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
У відповідності ст.. 48 Дисциплінарного статуту ЗС України, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Вимогами ст. 83, ч. 1 ст. 84, ч. ч. 1, 3 ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗС України, передбачено, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Суд відмічає, що підстави, порядок проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців Національної гвардії України, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, права та обов'язки посадових осіб під час проведення службових розслідувань, визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.04.2020 року № 374, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.2020 р. за № 473/34756.
Відповідно п. 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2018 року № 188 «Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 квітня 2018 року за № 396/31848 (редакція, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно вимог Розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, службове розслідування може проводитися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки; порушення правил несення вартової або внутрішньої служб; розголошення змісту або втрати службових документів; установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, а також сексуальних домагань.
Службове розслідування може призначатися командиром (начальником) і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини військовослужбовця.
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника).
Відповідно вимог Розділу ІІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно вимог Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, Командир (начальник), який призначив службове розслідування, має право, зокрема: затверджувати висновок службового розслідування.
Як встановлено матеріалами справи та підтверджується письмовими доказами, відповідачем призначались та проводились службові розслідування, за результатами яких складено та затверджено висновки від 25.03.2020 року, 21.05.2020 року, 02.06.2020 року, 15.06.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Дисциплінарного статуту ЗС України, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Відтак, наказом командира частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 31.03.2020 № 267 за результатами службового розслідування по факту порушення порядку звернення за медичною допомогою на позивача накладено дисциплінарне стягнення «догана».
Крім того, наказом командира частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 21.05.2020 № 425 за результатом службового розслідування по факту відсутності на службі 19.05.2020 понад 3-х годин без поважних причин на позивача накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».
Також, наказом командира частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 04.06.2020 № 471 за результатом службового розслідування по факту перебування на території військової частини 20.05.2020 в стані алкогольного сп'яніння на позивача накладено дисциплінарне стягнення «пониження у військовому званні на одну ступень».
Крім того, наказом командира частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 19.06.2020 № 527 за результатом службового розслідування по факту не виходу на службу 21.05.2020, 22.05.2020 без поважних причин на позивача накладено дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність».
Також, постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25.05.2020 року по справі № 243/4576/20 визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 172-20 ч. 3 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності - штрафу на користь держави у розмірі 3655 грн. 00 коп.
Згідно ст. 88 Дисциплінарного статуту ЗС України, військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Суд зазначає, що протягом розгляду справи, сторонами не надано належних та допустимих доказів оскарження та/або скасування постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25.05.2020 року по справі № 243/4576/20, наказів командира частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 31.03.2020 № 267, від 21.05.2020 № 425, від 04.06.2020 № 471, від 19.06.2020 № 527, на підставі яких на позивача накладено дисциплінарні стягнення до прийняття відповідачем оскаржуваного наказу.
Водночас, суд зауважує, що позивач не виправив своєї поведінки, що супроводжувалось наступним накладенням на позивача дисциплінарних стягнень та притягнення до адміністративної відповідальності за військове адміністративне правопорушення і в подальшому прийнятті оскаржуваного наказу.
При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача, на пункти 97, 98 Дисциплінарного статуту ЗС України, медичну документацію, звернення представника позивача до відповідача з адвокатським запитом, як на докази необізнаності накладення на нього дисциплінарних стягнень до прийняття оскаржуваного наказу, оскільки з матеріалів службового розслідування, а саме з службової картки та обхідного листа ОСОБА_1 вбачається, що позивач під підпис ознайомлений про накладені відносно нього дисциплінарні стягнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 2232-ХII, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, зокрема: 2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації); д) через службову невідповідність.
Так, наказом командира частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по особовому складу) від 24.06.2020 № 28 відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» прийнято рішення припинити (розірвати) контракт та звільнити з військової служби у запас Збройних Сил України позивача за підпунктом «д» пункту 2 частини 5 (через службову невідповідність).
Наказом командира частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 24.06.2020 № 135 з позивачем припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Згідно вимог пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, (надалі положення), встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев'ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністром оборони України.
Відповідно п.п. 1, 4 Розділу 11 Інструкції з організації обліку особового складу Національної гвардії України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.01.2017 № 73, накази по особовому складу є основними документами, які визначають службове становище офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу. Вони видаються посадовими особами, яким Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 (далі - Положення), і наказами командувача Національної гвардії України надано право присвоєння військових звань, призначення на посади, укладення і продовження строку контракту, звільнення з військової служби.
Якщо на військовослужбовців накладено дисциплінарні стягнення «пониження в посаді», «пониження військового звання на один ступінь», «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» або «позбавлення військового звання» не наказами по особовому складу, примірники цих наказів (або витягів із них) надсилаються до кадрових органів, у яких ведеться персональний облік військовослужбовців, зазначених у наказі, для запису в їхні облікові документи. Реалізація накладених на військовослужбовців дисциплінарних стягнень «пониження в посаді», «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» та позбавлення військового звання здійснюється наказами по особовому складу.
Таким чином, доводи позивача про те, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 135 від 24.06.2020 року в частині припинення (розірвання) контракту та виключення позивача зі списків особового складу частини всіх видів забезпечення позивача з військової служби за підпунктом «д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» незаконний, суперечить нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню, є необґрунтованими.
В ході розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено правомірність оскаржуваного рішення відповідача.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, відповідачем прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке узгоджуються з вимогами підпункту «д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений відповідно до п. 1, 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а доказів понесення інших витрат ним суду не надано.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 20 квітня 2020 року.
Суддя Заічко О.В.