вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
20 квітня 2021 року Справа №480/8499/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8499/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумський області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 79% суми грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумський області нарахувати та виплатити суму компенсації втрати частини доходів, передбачену ч.2 статті 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ч. 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтями 1 та 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області було здійснено перерахунок пенсії позивача. При цьому набутий ним її максимальний відсотковий розмір 79 %, був безпідставно зменшений до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає такими. що порушують його права. Крім того на думку позивача, оскільки ГУ ПФУ в Сумській області було порушено строки виплати належної йому пенсійної виплати, він має право на компенсацію втрати частини доходу.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу застосовано норми законодавства, чинні на момент його проведення, а саме статті 13 Закону № 2262, згідно з якою максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення. Зміни щодо визначення максимального розміру були внесені до статті 13 відповідно до Закону України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», та набрали чинності з 01.05.2014. Дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто, до події, факту, застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони стали або мали місце. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу має здійснюватися з урахуванням 70% розміру грошового забезпечення. Щодо вимоги в частині виплати компенсації втрати частини доходів, відповідач зазначив, що дані вимоги є передчасними, оскільки відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при перерахунку та виплаті пенсії буде порушене головним управлінням, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства (а.с. 27-28).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В подальшому позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву (а.с. 35-38).
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 04.02.2009 року (а.с. 9).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з 01.01.2018 року проведено перерахунок раніше призначеної пенсії. Під час даного перерахунку розмір пенсійної вплати зменшено до 70 відсотків суми грошового забезпечення, що підтверджується повідомленням про розмір пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.04.2018 року № 1382 (а.с. 10).
На звернення позивача, листом від 09.06.2020 № 1860-2013/Б-02/8-1800/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, зокрема повідомило позивача, що при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" застосовано норми законодавства, чинні на момент його проведення, а саме статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якою передбачено максимальний розмір пенсії, що не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення. Зміни щодо визначення максимального розміру були внесені до статті 13 Закону відповідно до Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” та набрали чинності з 01.05.2014. Перерахунок пенсії, її виплата здійснюються головним управлінням згідно з нормами чинного законодавства без порушення строку, а тому підстави для нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходу, відсутні (а.с. 18).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
За приписами п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
В подальшому, Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно яких цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17), а також у рішенні від 04.02.2019 року № Пз/9901/58/18 (зразкова справа № 240/5401/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.
З матеріалів справи, а саме з повідомлення про розмір пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.04.2018 року № 1382 (а.с. 10), суд вбачає, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років в розмірі 76 % відповідних сум грошового забезпечення.
Щодо відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку. а саме 79 % відповідних сум грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 04.04.2017 року по справі № 579/94/17-ц було задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , архівної довідки від 16 вересня 2013 року № 852/п, виданої Одеським територіальним архівним відділом галузевого Державного архіву Міністерства оборони України (а.с. 50-51).
На підставі вказаного рішення суду Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області було додатково зараховано до вислуги років позивача на пільгових умовах період проходження служби в Збройних Силах - 11 місяців 12 днів та складено додатковий розрахунок від 09.06.2017 року, в зв'язку з чим вислуга років позивача для призначення пенсії склала - 28 років (а.с. 11-12).
На звернення позивача, листом від 19.03.2018 № 1048/Б-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило, що на виконання рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 04.04.2017 по справі № 579/94/17-ц, ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області надіслані документи, зокрема, наказ по особовому складу від 09.06.2017 № 4 о/с, для зарахування до вислуги років на пільгових умовах періоду проходження позивачем служби у Збройних Силах. У рішенні Кролевецького районного суду Сумської області від 04.04.2017 по справі №579/94/17-ц встановлено факт належності архівної довідки від 16.09.2013 №852/п для врахування до вислуги років на пільгових умовах періоду служби у Збройних Силах, проте, зобов'язання щодо перерахунку пенсії з дорахуванням вислуги років відсутні (а.с. 47).
Суд зазначає, що відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Тобто підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може також слугувати відповідна заява пенсіонера, та додані до неї документи.
При цьому, як встановлено судом, позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив, зокрема, зарахувати до вислуги років на пільгових умовах період проходження служби у Збройних Силах. Крім того Ліквідаційною комісією УМВС України в Сумській області також до відповідача направлявся наказ від 09.06.2017 року № 4о/с, для зарахування до вислуги років позивача на пільгових умовах періоду проходження ним служби у Збройних Силах. Проте в листі від 19.03.2018 № 1048/Б-11 відсутні будь-які обгрунтування причин не зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області самостійно, на підставі наданих йому документів, до вислуги років позивача періоду служби у Збройних Силах. У відзиві на позовну заяву також відсутні дані обгрунтування.
Враховуючи той факт, що вислуга років позивача для призначення пенсії складає - 28 років, що відповідно до законодавства, чинного на момент призначення пенсії позивачу, дає право на призначення пенсії у розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим суд зазначає, що при задоволенні позовних вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії повинно передувати встановлення факту протиправності його дій чи бездіяльності.
Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру його пенсії до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумський області нарахувати та виплатити суму компенсації втрати частини доходів, передбачену ч.2 статті 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ч. 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтями 1 та 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.10.2018 по справі №162/787/16-а (провадження №К9901/33652/18).
Отже, однією з обов'язкових умов виплати компенсації є нарахування доходів та їх несвоєчасна виплата.
Суд зазначає, що станом на день розгляду справи перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 79 % грошового забезпечення з 01.01.2018 відповідачем не здійснено, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумський області нарахувати та виплатити суму компенсації втрати частини доходів, передбачену ч.2 статті 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ч. 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтями 1 та 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", є передчасними та задоволенню не підлягають.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору у розмірі 420,40 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 25.11.2020 року № 103_12 (а.с. 4).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру його пенсії до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з 01 січня 2018 року у розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек