про відмову у забезпеченні позову
15 квітня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/3701/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
13.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, у якій наявне клопотання про забезпечення позову у справі, а саме просить:
- заборонити Головному управлінню ДПС у Полтавській області вживати дії передбачені статтею 20 Податкового кодексу України та главою 9 Податкового кодексу України, а саме вживати дії щодо: стягнення сум нарахованих штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2018 №0017195112 з розрахункових рахунків та за рахунок майна, або майнових прав позивача; опису майна позивача в податкову заставу та отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах; накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг; стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків; зобов'язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на контролюючий орган; зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків з ПДВ, шляхом виключення суми штрафних санкцій, що визначені згідно з податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2018 №0017195112 та обліковуються в ній, як податковий борг до набрання законної сили рішенням у цій справі.
В обґрунтування заяви позивач зазначає обставини справи, вважає, що бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо нездійснення перерахунку суми штрафних санкцій, застосованих до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" згідно з податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2018 №0017195112 є протиправною та посилається на вимоги статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи оцінку заяві про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до частини першої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Положеннями частини третьої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №640/9158/19, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі №826/10936/18, від 22.11.2019 у справі № 640/18007/18.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у заяві про забезпечення позову відсутні підстави, передбачені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення позову.
Крім того, заходи для забезпечення позову, які наводить позивач у заяві про забезпечення позову стосуються вирішення питання про законність та обґрунтованість позовних вимог по суті.
Водночас, суд зазначає, що питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті, їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду справи.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя Т.С. Канигіна