36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
30.03.2021 р. Справа № 917/34/21
м. Полтава
за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" вул. Грушевського, 1Д, м. Київ,01001; адреса для листування: а/с 1800, м.Дніпро,49027
до Дочірнього підприємства "Тандем" Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативний Кредитний центр "Експрес-кредит інформ", вул. Матросова, 4, к. 204, м. Полтава, 36000
про стягнення 44 551,70 грн.
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Сахно А.В.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Розглядається позовна заява про стягнення 44 551,70 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 11.01.2014р., в т.ч. 9 742,31 грн. - заборгованість за кредитом; 34 809,39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Ухвалою суду від 11.01.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.02.2021р. на 09-40 год.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач належним чином не виконує свого обов'язку щодо повернення кредиту та сплати інших платежів, передбачених умовами договору, що і стало приводом подачі позову до суду.
Ухвалою суду від 11.02.2021р. відкладено розгляд справи на 30.03.2021р. на 09-50 год.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвала суду від 11.02.2021р., яка направлялась відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та яка співпадає з адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній".
Згідно ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно п. п. 3-5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.
Отже, з врахуванням вищезазначеного, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно ч.2 ст. 178, ч.1 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
11.01.2014р. Дочірнім підприємством "ТАНДЕМ" Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРНАТИВНИЙ КРЕДИТНИЙ ЦЕНТР "ЕКСПРЕС-КРЕДИТ ІНФОРМ" (далі - відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява). Згідно цієї Заяви відповідач приєднався до “Умов та правил надання банківських послуг” (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті httn: //brivatbank.uа, які разом з даною заявою становлять договір банківського обслуговування (а.с.20).
Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, 11.01.2014 року між відповідачем та АТ КБ “ПРИВАТБАНК” було укладено кредитний договір № Б/Н (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Заяви та Умов.
Відповідно до Заяви відповідачу відкрито в АТ КБ “ПРИВАТБАНК” поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановлено кредитні ліміти в наступних розмірах: 10 000,00 грн. станом на 17.01.2014 р.; 9 742, 31 грн. станом на 17.04.2014 р.; 0 грн. станом на 27.08.2015 р.(а.с.31).
АТ КБ “ПРИВАТБАНК” отримано від відповідача заявку на гарантований платіж (доручення на договірне списання, а.с. 30), підписану клієнтом (відповідачем) в системі інтернт-клієнт-банк Приват 24, а саме, заявка № 2 від 17.01.2014 р. на суму 10 000,00 грн., призначення платежу: оплата за послуги по рахунку б/н від 14.01.2014 р., без ПДВ, строк зарахування коштів одержувачу (підприємець Володько І.А., рахунок НОМЕР_2 ) - 22.01.2014 р., строк повернення кредиту - 22.01.2014 р.).
Позивач зазначає, що пунктом 3.1.1.77.2. Умов передбачено, що якщо надання послуги згідно п.3.1.1.74 Умов здійснюється за рахунок кредитних коштів, Банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.2.2 Умов.
Відповідно до п. 3.2.2.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів, в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк “Приват24”), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, подані позичальником банку заявки можуть бути відкликані позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк “Приват24”).
Пунктом 3.2.2.2. Умов визначено, що термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно із ст. 212, 651 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь- якого із зобов'язань, має право змінити умови цих умов, встановивши інший термін повернення кредиту При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту. У разі не погашення клієнтом заборгованості за цими умовами у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці про платіж.
Під датою виконання платежу сторони узгодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці, у термін до 30 днів з дати виконання заявки.
За користування кредитом в період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки.
У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року - відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості, 64% річних від суми заборгованості за заявками, ініційованим з 01.02.2016 року, та 24% річних від суми заборгованості, починаючи з 01.11.2017р (незалежно від дати ініціювання заявки).
У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості, а починаючи з 01.02.2016 року - 64% річних від суми простроченою заборгованістю за заявками ініційованим з 01.02.2016 року, та 48% річних від суми простроченої заборгованості в разі виникнення простроченої заборгованості після 01.11.2017 року.
У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів, сторони на дату укладання цього договору узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті.
Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом банк розміщує для клієнта одним з таких способів; в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта - системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк “Приват24”, смс-повідомлення на останні відомі банку номери телефонів, наданих банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Узгоджений змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів.
Вказаний у пункті 3.2.2.2. строк може бути змінений згідно умов Договору.
У разі, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - клієнт доручає банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в банку, так і за рахунок невикористаних коштів по “кредитному ліміту на поточному рахунку", правовідносини за яким регулюються розділом 3.2.1. Умов.
Інші істотні умови кредитування наведено в заявці.
Відповідно до п. 3.2.2.5.2. Умов банк зобов'язується надати шляхом перерахування кредитних коштів на підставі виставлених клієнтом заявок, на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах сум, обумовленої в заяві, а також за умови виконання клієнтом зобов'язань передбачених пунктами 3.2.2,6.1., 3.2.2.6.12. цього договору.
Зобов'язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банка зі дня надання клієнтом заявок в межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п, 3.2.2.8.2. та з урахуванням п. 3.2.2.1, цього договору.
Посилаючись на ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України, позивач зазначає, що відповідно до п.3.22.6.1. Умов клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому пунктом 3.2.2.1 цього договору.
Відповідно до пунктів 3.2.2.6.2., 3.2.2.6.3. Умов на позичальника було покладено обов'язок сплатити проценти та винагороди за користування кредитом відповідно до пунктів 3.2.2.9., 3.2.2.10., а також повернути кредит у терміни, встановлені в заяві, а також згідно пунктів 3.2.2.2., 3.2.2.6.16., 3,2.2.6,17., 3.2,2.7.2. Умов.
Відповідно до п. 3.2.2.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17., 3.2.2.7.2., 3.2.2.8.1. цього договору клієнт сплачує проценти та винагороди у розмірі, зазначеному у заявці.
Відповідно до п. 3.2.2.9.2. Умов та ст. 212 ЦК України у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.2.2. 3.2.2.6.3,, 3.2.2.6.16., 3.2.2.6.17., 3.2.2.7.2., 3.2.2.8.1. цього договору, клієнт сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п.3.2.2.2.
Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.9.1., 3.2.2.9.2. Умов, здійснюється в дату сплати відсотків. Дата сплати відсотків вказана в заявці (п. 3.2.2.9.3. Умов).
Пунктом 3.2.2.9.10. Умов визначено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.
Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому- проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.2.9.11. Умов).
Позивач зазначає, що станом на 25.11.2020 року заборгованість відповідача за договором становить 97 334,56 грн., та складається з:
9 742,31 грн. - заборгованість за кредитом;
34 809,39 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на поточну та прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2 2.9.1. та 3.2.2.9.2. Умов.
52 782,86 грн. - заборгованість з пені.
Щодо нарахування пені позивач зазначає, що пунктом 3.2.2.10.1. Умов передбачено, що у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1. - 3.2.2.9.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2. цього договору, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.2.6.5.,3.2.2.9.4. - 3.2.2.9.6. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
За змістом п. 3.2.2.10.4. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.2.10.1. - 3.2.2.10.3. цього договору, здійснюється протягом 15 років зі дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане клієнтом з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст. 1049 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У пункті 3.2.2.10.7. Умов сторони узгодили, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором становлять 15 років.
Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України особа має право самостійно обрати спосіб судового захисту та визначити розмір своїх вимог.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 44 551,70 грн., з яких 9 742,31 грн. - заборгованість за кредитом та 34 809,39 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на поточну та прострочену заборгованість згідно п. 3.2.2.9.1 та 3.2.2.9.2. Умов.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, і за ним станом на 25.11.2020 р. утворилась заборгованість за кредитом на суму 9 742,31 грн. (а.с.32-33).
Доказів погашення боргу відповідачем не надано.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 742,31 грн. заборгованості за кредитом обгрунтована, підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 34 809,39 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на поточну та прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2 2.9.1. та 3.2.2.9.2. Умов, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У відповідності до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Суд звертає увагу, що в Заяві про приєднання до умов і правил надання банком послуг від 11.01.2014р. та заявці на гарантований платіж (доручення на договірне списання) від 17.01.2014р. (а.с. 20, 30) процентна ставка не зазначена.
Позивач, обґрунтовуючи права вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, посилався на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи банку, які викладені на банківському сайті: https://privatbank.ua, як невід'ємні частини договору банківського обслуговування.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів відповідач - Дочірнє підприємство "Тандем" Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативний Кредитний центр "Експрес-кредит інформ", та ознайомився і погодився з ними (Умовами), підписуючи Заяву про приєднання до умов і правил надання банком послуг від 11.01.2014р. та Заявку на гарантований платіж (доручення на договірне списання).
Також позивачем не доведено, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із веб-сайту позивача не може бути належним доказом у розумінні статей 76, 77 ГПК України, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
У даному випадку також неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (11.01.2014р.) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (04.01.2021р.). Тобто, позивач міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником.
Отже, за наведених обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правовий висновок у постанові від 03.07.2019р. у справі №342/180/17 Великою палатою Верховного Суду здійснено у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 302 ГПК України, та забезпечує формування єдиної правозастосовної практики.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення 34 809,39 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом безпідставні і задоволенню судом не підлягають.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 44 551,70 грн., з яких 9 742,31 грн. - заборгованість за кредитом та 34 809,39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в сумі 9 742,31 грн. - заборгованості за кредитом. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.
Відповідно ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79,123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тандем" Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативний Кредитний центр "Експрес-кредит інформ", вул. Матросова, 4, к. 204, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 37775006 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ,01001; адреса для листування: а/с 1800, м.Дніпро,49027, код ЄДРПОУ 143360570 - 9 742,31 грн. - заборгованості за кредитом, 2 102,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Солодюк О.В.