61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
20.04.2021 Справа № 905/308/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Склопластик" (ЄДРПОУ 2385585, адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд.21),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-Юг" (ЄДРПОУ 23599175, адреса: 87539, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Металургів, буд. 79)
про: стягнення 48847,94 грн., -
суддя Величко Н.В.
без виклику сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Склопластик" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-Юг" заборгованості у розмірі 48847,94 грн., з яких: сума попередньої оплати - 44088,00 грн., інфляційні збитки - 2155,90грн., пеня - 2884,44 грн., 3% річних - 719,60 грн., крім того, судові витрати за розгляд справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №S20172 від 01.07.2020 щодо невиконання обов'язку з поставки оплаченого товару.
На підтвердження позовних вимог надано суду: договір поставки №S20172 від 01.07.2020, рахунок-фактуру №№ 010720-002 від 01.07.2020, платіжне доручення № 1630 від 02.07.2020 на суму 44088,00 грн., претензію б/н, б/д щодо повернення сум попередньої оплати з доказами надсилання цінним листом з описом від 21.09.2020, правовстановлюючі документи позивача, копії яких долучено до справи.
Ухвалою суду від 22.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/308/21; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відповідачу встановлено строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позов з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача та з посиланням на діюче законодавство, включаючи контррозрахунок пред'явлених до стягнення сум та доказів направлення відзиву позивачу; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
Дана ухвала суду отримана позивачем 02.03.2020р., відповідачем - не отримана (поштове відправлення повернуто на адресу суду за закінченням терміну зберігання), у зв'язку з чим судом для відповідача розміщено повідомлення на сторінці Господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу «Судова влада України» (роздруківка оголошення міститься в матеріалах справи).
Станом на 20.04.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-Юг" відзив на позовну заяву не надійшов, заяв, клопотань тощо про намір вчинити певні процесуальні дії також не подавалось.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч.8 ст.252 ГПК України).
Частинною третьою статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 ГПК України.
Процесуальні документи суду у цій справі надіслані відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка відповідає місцезнаходженню відповідача вказаному у позовній заяві, проте повернені АТ «Укрпошта» до суду із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання». Відомостей щодо зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-Юг" суду не надано.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвала суду від 22.02.2021 про відкриття провадження у справі 905/308/21 розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними.
Отже, приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи належним чином про розгляд судової справи, слід дійти висновку, що позивач та відповідач повідомлені про розгляд справи у встановленому порядку.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд наголошує, що сторонам були забезпечені рівні можливості та права, виходячи з принципів господарського судочинства таких, як: рівність перед законом і судом, принцип диспозитивності, у відповідача було достатньо часу на формування своєї правової позиції і надання суду всіх письмових та електронних доказів, як шляхом направлення витребуваних судом документів поштою, так і шляхом направлення таких документів на електронну адресу суду. Відповідач своїм правом не скористався та у визначені судом строки не подав відзив на позов.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 ГПК України).
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сфера-Юг» як постачальником (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Склопластик» як покупцем (позивач) укладено договір поставки № S20172 від 01.07.2020 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався здійснити поставку у власність покупця паливних гранул з лушпиння соняшнику упаковані в м'які поліпропіленові контейнери «біг-бег» (товар), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку і на умовах цього договору. Кількість товару: 44,00 +/- 10% за вибором постачальника (п.1.1, п.1.2 договору).
Згідно з розділом 2 договору поставка товару здійснюється на умовах FCА («франко-перевізник») склад постачальника: м. Маріуполь, згідно ІНКОТЕРМС-2010. Термін поставки: 01.07.2020- 31.07.2020, обидві дати включно. Датою поставки та відвантаження товару є: дата отримання товару в пункті поставки згідно відмітки останнього в видатковій накладній; дата отримання товару перевізником (експедитором) в пункті поставки згідно відмітки останнього в товаротранспортній накладній / видатковій накладній. Навантаження товару в поданий покупцем автотранспортний засіб здійснюється тільки після зарахування його повної вартості на поточний рахунок постачальника.
Якість товару має відповідати 7124-2009 «Лушпиння соняшникове пресоване гранульоване. Технічні умови», при цьому мати такі показники: діаметр 8 мм, масова частка вологи не більше 12,0%, зольність не більше 3% (п.4.1 договору).
Згідно з п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору ціна товару, що поставляється за даним договором складає 835,00 грн. за одну метричну тону, крім того ПДВ 20% - 167,00 грн. Загальна вартість товару за даним договором становить 44088,00 грн. +/- 10%, в тому числі ПДВ 20% - 7348,00 грн. Покупець здійснює розрахунки за товар в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника відповідно до рахунків, наданих постачальником. Покупець забезпечує перерахування грошових коштів за товар у розмірі 100% передоплати протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку. Датою продажу вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Покупець за цим договором зобов'язався: не пізніше, ніж за 1 (один) робочий день до моменту подачі чергового транспортного засобу під завантаження повідомити постачальника у письмовій формі за допомогою засобів електронного зв'язку державні номери транспортних засобів, що плануються під навантаження товару (обов'язкові дані: державний номер тягача/причепа, ПІБ водія, орієнтовний час прибуття, за вибором - тел.номер водія). Цим самим покупець підтверджує, що вся інформація (у тому числі без обмеження: списки автотранспортних засобів, копії довіреностей, видаткових накладних, інших документів), що передається з адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 і одержувана постачальником від відправника з зазначеним адресом, є офіційною інформацією покупця, за достовірність і своєчасність якої покупець несе повну юридичну і матеріальну відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України. При цьому, покупець підтверджує відсутність будь-яких претензій за достовірність інформації до постачальника у разі отримання останнім такої інформації з вищевказаної електронної адреси. Усі втрати / збитки, пов'язані з некоректністю та/або недостовірністю такої інформації несе покупець (п.3.2.3 договору); прийняти товар та організувати вивіз товару зі складу постачальника протягом зазначеного в п.2.2 договору терміну поставки (п.3.2.4 договору); протягом трьох днів з моменту отримання повідомлення про готовність товару під завантаження надати справні транспортні засоби, які знаходяться в належному технічному стані, відповідають технічним, санітарним та екологічним вимогам для транспортних засобів для такого виду вантажу (п.3.2.5 договору); дотримуватись на території постачальника та забезпечити дотримання з боку свої працівників / залучених покупцем для виконання зобов'язань за договором третіх осіб/їх працівників, правил пожежної, промислової безпеки та охорони праці, правил дорожнього руху та встановленого на території постачальника маршруту пересування, правил контрольно-пропускного та внутріоб'єктового режимів, що діють на території постачальника, в тому числі зазначених в Пам'ятках для водіїв (п.3.2.7 договору).
У пункті 6.1 договору сторони обумовили, що постачальник має право призупинити (відмовитися) від подальшої поставки товару, якщо покупець порушує договірні зобов'язання з вивезення товару або його оплати.
За прострочення термінів вивезення покупцем оплаченого товару зі складу постачальника покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно вивезеного товару, а також відшкодовує всі понесені постачальником збитки та витрати, пов'язані із несвоєчасним вивезенням товару (п.6.2 договору).
За прострочення поставки товару з вини постачальника, за умови, що покупець своєчасно та в належному стані подав транспорт під завантаження, вчасно сплатив 100% передоплати, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення, від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення (п.6.3 договору).
Покупець несе повну матеріальну відповідальність перед постачальником за дії/бездіяльність осіб та організацій (у тому числі транспортні компанії), залучених ним для виконання своїх зобов'язань за даним договором, як за свої власні (п.6.9 договору).
У разі прибуття під завантаження транспортних засобів у стані що не відповідає технічним, санітарним, екологічним та іншим вимогам, даний автомобіль не приймається під завантаження та покупець повинен відшкодувати постачальнику всі пов'язані із цим збитки (п.6.10 договору).
Згідно з п.п. 7.1, 7.2, 7.3 договору жодна із сторін не відповідає за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у разі настання таких подій як повінь, пожежа, землетрус чи інших стихійних лих, а також воєнних дій, озброєних конфліктів, масових заворушень, заколотів, державних заборонних актів чи інших обставин, якщо ці обставини настали після підписання сторонами даного договору і не залежать від їх волі. Якщо яка-небудь із обставин форс-мажору перешкоджає виконанню однією із сторін своїх зобов'язань в період дії договору, то даний договір може бути продовжений на строк протягом якого діє така обставина. Сторона, для якої виконання зобов'язань згідно договору стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, повинна негайно письмово повідомити іншу сторону про їх виникнення, про початок, можливий період дії і очікуваний час припинення цих обставин. Інформація про дію форс-мажору повинна бути підтверджена не пізніше ніж через 10 днів після їх початку Торгово-промисловою палатою України. Відсутність письмового повідомлення, підтвердження з боку ТПП, а також несвоєчасне сповіщення про настання обставин форс-мажору чи надання підтвердження позбавляє відповідну сторону права посилатись на ці обставини в якості невиконання зобов'язань по договору.
У пункті 8.3 договору сторони обмовили, що право вимоги штрафних санкцій за даним договором виникає з дати виставлення претензії.
Всі зміни і доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі, та є дійсними за умови їх підписання уповноваженими особами обох сторін та скріплення печатками сторін і є невід'ємною частиною цього договору (п.9.2 договору).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до 31.07.2020р. (п.9.3 договору).
У п.9.9 договору сторони визначили, що документи надані факсимільним зв'язком мають силу оригіналів до обміну оригіналами документів та встановили наступні офіційні електронні адреси для обміну документами, листування та інше: постачальник - office@sferajug.com; покупець - stekloplastik.brd@gmail.com
Договір поставки № S20172 від 01.07.2020 підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений їх печатками.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб'єктів. У зв'язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 204 Цивільного кодексу України визначає презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним договору № S20172 від 01.07.2020 повністю чи частково.
Отже, суд виходить з принципу правомірності цього правочину.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріали справи свідчать, що на виконання п.п. 5.2, 5.3 договору поставки № S20172 від 01.07.2020 позивач за платіжним дорученням № 1630 від 02.07.2020 сплатив відповідачу згідно рахунку-фактури № 010720-002 від 01.07.2020 вартість товару у сумі 44088,00 грн. з ПДВ.
Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні і позивачем не подавались докази повідомлення постачальника у письмовій формі за допомогою засобів електронного зв'язку державних номерів транспортних засобів, що плануються під навантаження товару, що передається з адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 і є офіційною інформацією покупця, згідно з п.3.2.3 договору.
Також відсутні докази отримання від постачальника повідомлення про готовність товару під завантаження та організації покупцем вивозу товару зі складу постачальника протягом зазначеного в п.2.2 договору терміну поставки, як це обумовлено сторонами у п.3.2.4, п.3.2.5 договору.
Докази внесення змін до договору поставки № S20172 від 01.07.2020 чи настання обставин форс-мажору відсутні в матеріалах справи і сторонами не подавались.
Даний договір діяв до 31.07.2021 і припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який такий договір укладався. Доказів протилежного сторонами також не подавалось.
Матеріали справи містять претензію Товариства з обмеженою відповідальністю «Склопластик» б/н, б/д, надіслану відповідачу з описом вкладення 21.09.2020, щодо повернення попередньої оплати у розмірі 44088,00 грн., а також про сплату нарахованої на підставі п.6.3 договору № S20172 від 01.07.2020 пені у розмірі 448,11 грн. (за період з 01.08.2020 по 31.08.2020) у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Сфера-Юг» обов'язку із поставки товару, або передати вже оплачений товар - паливні гранули з лушпиння соняшнику упаковані в м'які поліпропіленові контейнери «біг-бег» у кількості 44 одиниці.
Докази реагування відповідачем на дану претензію в матеріалах справи відсутні.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №S20172 від 01.07.2020 щодо невиконання обов'язку з поставки оплаченого товару та просить стягнути з нього суму попередньої оплати у розмірі 44088,00 грн., пеню нараховану на підставі п.6.3 договору за період з 01.08.2020 по 15.02.2021 у розмірі 2884,44 грн., а також нараховані на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні збитки за період з серпня 2020 по січень 2021 року у розмірі 2155,90грн. та 3% річних за період з 01.08.2020 по 15.02.2021 у розмірі 719,60 грн.
У силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
З огляду на матеріали справи суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Так, у силу положення статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частинами першою та другою статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Суд враховує, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Тобто правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням.
З припиненням дії договору поставки така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими постачальником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов'язання було припинено відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.
За відсутності доказів поставки товару позивачу та у зв'язку із закінченням строку дії договору поставки №S20172 від 01.07.2020, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 1630 від 02.07.2020 згідно рахунку-фактури № 010720-002 від 01.07.2020 вартість товару у сумі 44088,00 грн. з ПДВ має бути повернена відповідачем, оскільки підстава, на якій така вартість товару набута, відпала.
Оскільки відповідач не надав суду доказів повернення цієї суми позивачу, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати 44088,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені.
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу положень ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У пункті 6.3 договору сторони встановили, що за прострочення поставки товару з вини постачальника, за умови, що покупець своєчасно та в належному стані подав транспорт під завантаження, вчасно сплатив 100% передоплати, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення, від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення.
Між тим, як вже встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази того, що покупець своєчасно та в належному стані подав транспорт під завантаження.
За таких обставин, позивачем не доведено належними доказами підстав для застосування до відповідача пені, встановленої п.6.3 договору, оскільки умови договору ставлять у залежність порядок поставки не тільки від факту отримання постачальником попередньої оплати товару від покупця, а і від подачі транспортного засобу під завантаження покупцем.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача в цій частині такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача розрахованих 3% річних та інфляційних.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд враховує, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Оскільки строк договору поставки закінчився 31.07.2020, тому починаючи з 01.08.2020 сплачена позивачем за платіжним дорученням № 1630 від 02.07.2020 сума втратила ознаки авансу та стала майном (грошовими коштами), підстави для набуття якої у постачальника відпали.
Відповідно, починаючи з 01.08.2020 у позивача виникло право вимагати у відповідача сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.
Розрахунок інфляційних збитків за період з серпня 2020 по січень 2021 року у розмірі 2155,90грн. та 3% річних за період з 01.08.2020 по 15.02.2021 у розмірі 719,60 грн. від суми боргу (попередньої оплати 44088,00 грн.), поданий позивачем, судом перевірено та встановлено, що вказаний розрахунок є арифметично та методологічно вірним, а вимоги є такими, що підлягають задоволенню у пред'явленому до стягнення розмірі.
Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов'язок позивачем виконаний не у повному обсязі, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, що зумовлює часткове задоволення позовних вимог.
На підставі ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-Юг" (ЄДРПОУ 23599175, адреса: 87539, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Металургів, буд. 79) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Склопластик" (ЄДРПОУ 2385585, адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд.21) суму основного боргу у розмірі 44088,00 грн., інфляційні збитки у розмірі 2155,90грн., 3% річних - 719,60 грн., що разом складає 46963,50 грн., крім того, відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи у сумі 2182,43 грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 20.04.2021р.
Суддя Н.В. Величко