вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.04.2021м. ДніпроСправа № 904/170/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу
за позовом Запорізького обласного териториального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя
до Обласного комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ", м.Дніпро
про стягнення пені за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
Представники:
Від Позивача Дубич І.І. -представник
Від Відповідача Сидоренко О.А. -адвокат
Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення пені у розмірі 41 300 грн. за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції до Обласного комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" (далі - Відповідач).
Заявлені вимоги обґрунтовані необхідністю стягнення пені за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Витрати по сплаті судового збору Позивач просить покласти на Відповідача.
Ухвалою суду від 18.01.2021 року, суд помилково відкрив спрощене провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін.
28.01.2021 Позивач направив до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.01.2021 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 22.02.2021.
19.02.2021 відповідач надав до суду заяву в якій просив залишити позовну заяву без руху, заява обґрунтована тим, що з інформації, розміщеної 01.07.2020 на офіційній інтернет сторінці Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вбачається, що: "Працівники Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Запорізьке відділення) за їх згодою звільнені з посад в прядку переведення для подальшої роботи в Південно-Східному міжобласному територіального відділенні Антимонопольного комітету України. Виконано комплекс заходів, пов'язаних із звільненням та переведенням працівників відділення. Станом на 01.07.2020 у Запорізькому відділенні фактично відсутні працівники. Працює комісія з припинення Запорізького відділення Голова комісії Балюра Ніна Леонідівна.".
19.02.2021 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що ОКП "Фармація" оскаржувало рішення № 5-рш виключно в межах двомісячного строку, передбаченого ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Після завершення процедури судового оскарження, яке обумовлене прийняттям Верховним Судом ухвали від 02.06.2020 у справі № 908/1369/19, ОКП "Фармація" добровільно виконало рішення № 5-рш та 19.06.2020 сплатило штраф у розмірі 41 300,00 грн.
Відповідач вказує на те, що незважаючи на сплату штрафу та відмову у позові про скасування рішення № 5-рш, ОКП "Фармація" наголошує на неправомірності цього рішення та зазначає, що вимога голови Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 58-02/10-2188 від 29.10.2018, невиконання якої стало підставою для припинення рішення № 5-рш, не складена і направлена ОКП "Фармація" ні в процесі розгляду заяви чи справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, як це визначено п. 5 ч. 1 ст. 7, п. 5 ч. 1 ст. 17, ст.ст. 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та пп. 5 п. 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, ні з метою дослідження ринку, як це визначено п. 1 ч. 3. ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", пп. 1 ч. 3 п. 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001, 32-р, ні в межах інших повноважень, чітко визначених, п. 5 ч. 2 ст. 7, п. 5 ч. 1, п. 5 ч. 5 ст. 14, п. 4 ч. 2 ст. 15, п.6 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ч. 2 ст. 30 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ч. 2 ст. 13, ч. 1 ст. 15, ч. 6 ст. 16 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", пп. 4 ч. 1, пп5 ч. 2 п. 3, п. 7 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, п.п. 34, 38 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 № 182-р. Проте ці обставини були проігноровані, як адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при винесенні рішення № 5-рш, так і судами при розгляді господарської справи № 908/1369/19.
Також 19.02.2021 відповідач надав заяву в якій з метою дотримання основних засад господарського судочинства, зокрема верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, просив не допускати до участі в судових засіданнях по даній справі осіб, які, відповідно до положення ч. 4 ст. 56 ГПК України, не наділені законом або статутом, або положеннями, або трудовим договором (контрактом) правом діяти від імені позивача, а також осіб, які, відповідно до положень ст.ст. 58,60 ГПК України, не наділені статусом представника позивача - Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України і не підтвердили такий статус належними документами.
22.02.2021 в засіданні оголошено перерву до 10.03.2021.
09.03.2021 позивач надав відповідь на відзив, в якій заперечив проти відзиву на позов.
Також позивачем 09.03.2021 надано заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
.10.03.2021 в засіданні оголошено перерву до 30.03.2021.
16.03.2021 позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив:
- стягнути з обласного комунального підприємства «Фармація» (ідентифікаційний код юридичної особи 01976358; адреса: пр-т. Б. Хмельницького, буд. 171, м. Дніпро, 49057) пеню у розмірі 41 300 грн. за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 5-рш до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управлінні Державної казначейської служби України за місцем реєстрації платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів - 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106;
- стягнути з обласного комунального підприємства «Фармація» на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітета України судовий збір у розмірі 2 270,00 гривень.
19.03.2021 відповідач надав до суду заперечення, в яких зазначає, що твердження позивача про періодичне зупинення та відновлення нарахування пені в період розгляду і перегляду конкретної справи щодо оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, яке на думку позивача слідує з положень ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суперечить принципу юридичної визначеності, що є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.
30.03.2021 позивач надав до суду відповідь на заперечення, в яких заперечує на наведені доводи та обставини в наданих відповідачем запереченнях.
30.03.2021 Позивач направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалою від 30.03.2021 прийнято уточнену позову заяву до розгляду, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 07.04.2021.
Позивач у судовому засіданні 07.04.2021 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечив.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 07.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:
Предметом доказування у даній справі є встановлення факту правомірності нарахування позивачем пені за порушення відповідачем антимонопольного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2019 Адміністративною колегією Запорізької обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення, позивач) у справі № 02/05-19 прийнято рішення №5-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", згідно з яким дії Обласного комунального підприємства "Формація" (далі - відповідач), які полягають у неподанні інформації відділенню на вимогу голови від 29.10.2018 № 58-02/10-2188 у встановлений ним строк, визнано порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
За вказане порушення на відповідача накладено штраф у розмірі 41 300,00 грн.
У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Зокрема, відповідачу також роз'яснено, що відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.
Листом від 02.04.2019 № 58-02/10-953 на адресу відповідача надіслано копію рішення адміністративної колегії відділення від 27.03.2019 № 5-рш, яке отримано відповідачем 12.04.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6910703571610.
Відповідач не погодившись із зазначеним рішенням звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Адміністративної колегієї Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.03.2019 № 5-рш.
11.09.2019 Господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі № 908/1369/19, яким у задоволенні позову ОКП "Формація" до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконним та скасування рішення № 5-рш у справі № 02/05-19 відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2020 рішення у справі № 908/1369/19 від 11.09.2019 залишено без мін.
Постановою Верховного суду від 16.06.2020 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі № 908/1369/19 залишено без мін.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
19.06.2020 відповідачем сплачено штраф у розміні 41 300,00 грн., однак з порушення строків, що стало підставою для нарахування пені у сумі 41 300,00 грн.
Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.
Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб'єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.
Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 12.06.2019.
Як зазначалось вище, 11.09.2019 Господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі № 908/1369/19, яким у задоволенні позову ОКП "Формація" до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконним та скасування рішення № 5-рш у справі № 02/05-19 відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2020 рішення у справі № 908/1369/19 від 11.09.2019 залишено без мін.
Постановою Верховного суду від 16.06.2020 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі № 908/1369/19 залишено без мін.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
19.06.2020 відповідачем сплачено штраф у розміні 41 300,00 грн., з порушенням строків.
Отже позивачем нараховано пеню у сумі 78 676,50 грн. за період (з урахуванням періодів на який зупинявся строк нарахування: з 10.06.2019 до 11.09.2019 (розгляд справи № 908/1369/19 у Господарському суді Запорізької області), з 21.10.2019 до 18.02.2020 (розгляд справи № 908/1369/19 Центральним апеляційним господарським судом) та з 15.05.2020 до 16.06.2020 (розгляд справи № 908/1369/19 Верховним судом) з 11.09.2019 по 18.06.2020.
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до пункту 1 статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У відповідності до абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
З урахуванням положень абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач просить стягнути з відповідача 41 300,00 грн.
При цьому, позивачем враховано обмеження, встановлені частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного рішенням АМК, у зв'язку з чим позивач визначив розмір пені за період (з урахуванням періодів на який зупинявся строк нарахування: з 10.06.2019 до 11.09.2019 (розгляд справи № 908/1369/19 у Господарському суді Запорізької області), з 21.10.2019 до 18.02.2020 (розгляд справи № 908/1369/19 Центральним апеляційним господарським судом) та з 15.05.2020 до 16.06.2020 (розгляд справи № 908/1369/19 Верховним судом) з 11.09.2019 по 18.06.2020 в сумі 41 300,00 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд прийшов до висновку, що він здійснений вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 41 300,00 грн. підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача щодо твердження позивача про періодичне зупинення та відновлення нарахування пені в період розгляду і перегляду конкретної справи щодо оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України судом не приймаються з наступних підстав.
Накладений Відділенням на підставі Закону України «Про захист економічнії конкуренції» штраф є видом відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані Відділенням на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Положеннями статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду.
Також, у пункті 20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання застосування конкурентного законодавства» роз'яснено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі №910/4081/18.
Виходячи з аналізу частини першої та четвертої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскарження рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду та не зупиняє і не перериває визначений частиною третьою статті 56 «Про захист економічної конкуренції» двомісячний строк для сплати штрафу.
Положеннями статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням органу Комітету, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду; у свою чергу, положеннями статті 60 «Про захист економічної конкуренції» передбачено лише зупинення примусового виконання рішення органу Комітету у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, такий строк є присікальним і відновленню не підлягає, а Закон України «Про захист економічної конкуренції» не містить положень щодо переривання або зупинення його перебігу.
Така правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/408/18.
Щодо заяв відповідача про залишення позову без розгляду та не допуск представників позивача до засідань суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України утворює територіальні відділення, а в разі необхідності здійснює їх реорганізацію чи ліквідацію.
Антимонопольний комітет України і його територіальні відділі становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету.
Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення є юридичними особами, мають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку, печатки із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.
Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ч. 7 ст. 12-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
Приписами статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України" встановлені повноваження голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, до яких, зокрема, належать: звернення до суду з позовами, заяв; зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до частин першої та другої статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, при перетворення) або в результаті ліквідації; юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до частини першої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити про державну реєстрацію.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Отже, з моменту відкриття процедури з припинення всі права керівника юридичної переходять голові комісії з припинення юридичної особи.
Комісія з припинення юридичної особи здійснює свої повноваження щодо управління справами юридичної особи відповідно до прийнятого рішення про припинення та на підставі законодавчо закріплених норм.
Вимоги щодо форми, змісту позовної заяви та додатків до неї закріплені у статтях 162, 164, 172 ГПК України.
Відповідно до частини 2 статті 162 ГПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Тобто, подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через уповноважених представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
У зв'язку з припиненням Відділення з 01.06.2020, наказом Голови Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 № 37-ОД утворено комісію з припинення. Пунктом 4 вказаного наказу повноваження здійснювати управління справами Відділення, представляти інтереси Відділення у відносинах з третіми особами та виступати від імені Відділення в судах покладені на голову комісії з припинення - Балюру Ніну Леонідівну .
Позовна заява підписана головою комісії з припинення - Балюрою Ніною Леонідівною.
Позивачем на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву надано копії наказу Голови Антимонопольного комітету України від 29.05.2020 № 37-ОД, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відділення станом на 23.12.2020.
На підстав і викладеного суд дійшов висновку про те, що позовна заява подана з додержанням вимог, викладених у статтях 162, 164 ГПК України.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача пені у розмірі 41 300,00 грн.
Згідно з приписами ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Крім того, суд звертає увагу, що при виготовленні повного тексту рішення у даній справ встановлено, що при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення в тексті цього документа допущена помилка, яка була озвучена в судовому засіданні, замість слів: "Стягнути з Обласного комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України витрати по сплаті судового збору - 2 270,00 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.", вказано:
"Стягнути з Обласного комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України витрати по сплаті судового збору - 2 102,00 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.".
Помилка підлягає виправленню за ініціативою суду в порядку, передбаченому ст. 243 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Запорізького обласного териториального відділення Антимонопольного комітету України до Обласного комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" про стягнення пені за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції - задовольнити.
Стягнути з Обласного комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" (49057, м. Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 171, код ЄДРПОУ 01976358) до загального фонду Державного бюджету України (на рахунки відкриті в управлінні Державної казначейської служби України за місцем реєстрації платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів - 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106) пеню у розмірі 41 300,00 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Обласного комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" (49057, м. Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 171, код ЄДРПОУ 01976358) на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, м. Дніпро, Олександра Поля, 2, ідентифікаційний код 20306037) витрати по сплаті судового збору - 2 270,00 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.04.2021
Суддя Н.Г. Назаренко