Справа № 202/2494/19
Провадження № 2/202/73/2021
08 лютого 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.
за участю секретаря -Пеки Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
І. Стислий виклад позиції позивача.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 17.03.2017 між позивачем і ТОВ «Фрегат» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 31.03.2017 відповідач, порушуючи Правила дорожнього руху, допустив зіткнення з застрахованим транспортним засобом, що підтверджується відповідним рішенням суду. В зв'язку із чим позивачем було здійснено виплату страхувальнику у розмірі 35 911, 80 грн. Після чого, ТДВ «СК «Альфа-Гарант», яке є страхувальником відповідача, відшкодувало позивачу страхове відшкодування у розмірі 28 654, 08 грн. На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові та страховим відшкодуванням виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту, у розмірі 7 257, 72 грн., розгляд справи здійснювати у відсутність представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надано, у зв'язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
20.05.2019 справу прийнято до провадження, розгляд призначено у спрощеному провадженні.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
08.02.2021 ухвалено заочне рішення.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
17.03.2017 між ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» і ТОВ «Фрегат» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № к 086574, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1
Відповідно до постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2017, у справі про адміністративні правопорушення № 203/1305/17, яка набрала чинності 26.05.2017, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і піддано адміністративному стягненню.
Вказаною вище постановою було встановлено, що 31.03.2017, о 14 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 3120, р/н НОМЕР_2 , в м. Дніпрі на Амурському мості біля електроопори № 33 при виникненні перешкоди для руху не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу чи об'їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ Lanos, р/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.12.3, п. 1.3, п. 1.5 Правил дорожнього руху. Внаслідок даного ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
У відповідності до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ТОВ «Фрегат» є власником автомобіля ЗАЗ Lanos, р/н НОМЕР_3 .
У відповідності до копії розрахунку суми страхового відшкодування від 29.05.2017 позивача, сума страхового відшкодування становить 35 911, 80 грн., яка була перерахована страхувальнику, згідно із копією платіжного доручення № ЗР032557 від 31.05.2017.
За змістом копії відповіді ТДВ «СК «Альфа-Гарант» № 1214384 від 18.12.2017 вбачається, що сума страхового відшкодування складає 28 654, 08 грн., враховуючи зменшення суми зносу в розмірі 6 257, 72 грн. та суму франшизи - 1 000, 00 грн., тому сума страхового відшкодування, яка повинна бути сплачена заявнику (позивачу) в порядку регресу складає 28 654, 08 грн.
Таким чином, різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають зміні, складає 7 257, 72 грн.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
В оцінці обставин справи суд виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги мають бути задоволені повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на корить позивача необхідно стягнути судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 28, 29 ЗУ «Про страхування», ст. ст. 993, 1166, 1194 ЦК України, ст.ст. 263, 265, 280 - 284, 354 ЦПК України, суд, -
Задовольнити повністю позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (адреса: м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ЄДРПОУ 24175269, МФО 380269) збитки в порядку регресу в розмірі 7 257, 72 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (адреса: м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ЄДРПОУ 24175269, МФО 380269) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921, 00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.О. Кухтін