Справа № 210/173/21
Провадження № 1-в/210/61/21
іменем України
"15" квітня 2021 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
представника КВК-80 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання, згідно якого просив перерахувати йому строк з 28.09.2020 року по 14.11.2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В судовому засіданні ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник підтримав клопотання засудженого, просив його задовольнити.
Прокурор заперечував щодо задоволення даного клопотання, вважаючи його не обґрунтованим.
Представник КВК №80 поклався на розсуд суду.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали особової справи засудженого, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_5 був затриманий 02.06.2014 року (а.о.с. 1-3).
04.06.2014 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.о.с. 12-13).
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 289 КК України та призначено покарання: за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю; за ч.2 ст. 289 КК України - у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_5 покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю. На підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом частково приєднання невідбутого покарання за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.12.2013 року та остаточно призначити покарання у вигляді 12 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю. Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін. Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу його затримання, тобто з 02 червня 2014 року (а.о.с. 28-37).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 року змінено вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року. Доповнено мотивувальну частину вироку та виключено з кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 289 КК України, кваліфікуючу ознаку - заподіяння значної матеріальної шкоди. В іншій частині вирок залишено без змін (а.о.с. 44-49).
Ухвалою Дзержинського районного суду від 09.12.2016 року клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання задоволено. Зараховано ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 02.06.2014 року по 15.09.2016 року включно, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (а.о.с. 58).
Постановою Верховного суду Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 11.09.2019 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 року скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції (а.о.с. 61-64).
Ухвалою Дніпровського Апеляційного суду від 28.09.2020 року вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року змінено. Доповнено мотивувальну частину вироку та виключено з мотивувальної частини кваліфікуючу ознаку «заподіяння значної матеріальної шкоди» при кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 289 КК України. На підставі ч. 5 ст. 72 УУ України в редакції Закону №838-VIII зараховано ОСОБА_5 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження з 02.06.2014 року по 15.09.2016 року та з 11.09.2019 року по день набрання вироком законної сили, тобто по 28.09.2020 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін (а.о.с. 70-81).
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
24.12.2015 року набрав чинності Закон України №838-VIII від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)».
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України в розумінні вищевказаного Закону, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» №838-VIII від 26 листопада 2015 року цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок.
21.06.2017 року набрав сили Закон України №2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», згідно якого частину п'яту статті 72 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викладено в такій редакції: «5. Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».
29.08.2018 року Велика палата Верховного Суду висловила правовий висновок згідно якого, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переважаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Згідно з ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від30.06.1993 № 3352-XIIпопереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Згідно роз'яснення Вищого Спеціалізованого Суду України щодо застосування окремих положень Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», попереднє ув'язнення у розумінні положень ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
З матеріалів особової справи встановлено, що строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 становить з моменту його затримання 02.06.2014 року по 15.09.2016 року відповідно до ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 року та з 11.09.2019 року по день набрання вироком законної сили, тобто по 28.09.2020 року згідно ухвали Дніпровського апеляційного суду від 28.09.2020 року.
Саме вказаний вище строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 було зараховано ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28.09.2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Строк з моменту ухвали Дніпровського апеляційного суду від 28.09.2020 року до моменту прибуття ОСОБА_5 до ДУ «Криворізька виправна колонія №80» - 14.11.2020 року не підлягає зарахуванню з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки в цей час ОСОБА_5 відбував покарання та в розумінні ЗУ «Про попереднє ув'язнення» не був особою, відносно якої обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Таким чином, клопотання ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 72 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд -
Клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Повний текст ухвали оголошено 16 квітня 2021 року о 12 годині 45 хвилин.
Суддя: ОСОБА_1