Житомирський апеляційний суд
Справа №295/2854/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
08 квітня 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
за участю: прокурора ОСОБА_7 ,
скаржника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 11 березня 2021 року,
цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_8 на бездіяльність прокурора Житомирської місцевої прокуратури, яка пов'язана із невнесенням відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу. При цьому, зазначає, що листом ВССУ від 12.01.2017 №9-49/0/4-17 чітко визначено, що не потребує оцінці відповідної заяви про вчинення правопорушення наведення заявником наявності ознак правопорушення для того щоб вчинити процесуальну дію, а саме, внесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення, що залишено поза увагою слідчого судді.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_8 в підтримку своєї апеляційної скарги, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст.7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, зміст зазначеної статті містить конкретне та однозначне положення для регулювання певних процесуальних відносин, а саме дій слідчого, прокурора на початку досудового розслідування після подання особою заяви про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, які вони зобов'язані зробити - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами ч.5 ст.214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Як вбачається з матеріалів провадження, 03.03.2021 ОСОБА_8 звернувся до керівника Житомирської місцевої (окружної) прокуратури із заявою щодо внесення до ЄРДР інформації про вчинення уповноваженими службовими особами Житомирської військової прокуратури та відповідними слідчими ГУНП в Житомирській області кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.256, 364, 366, 382, 396 КК України (а.п.2-3).
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_8 , слідчий суддя послався на те, що зазначена інформація викладена заявником не є пропорційно достатньою в розумінні ст.214 КПК України та такою, що свідчить про вчинення кримінального правопорушення.
Однак, на переконання суду апеляційної інстанції, таке рішення слідчого судді не ґрунтується на Законі.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункти 4, 5 частини 5 статті 214 КПК).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Вище зазначена інформація заявника необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
І тільки в разі того, що зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Розглядаючи скаргу ОСОБА_8 щодо бездіяльності уповноважених службових осіб стосовно поданої ним 03.03.2021 заяви про кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов необґрунтованих висновків щодо відсутності в заяві достатніх об'єктивних даних, які б свідчили про те, що описані в ній події свідчать, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення.
Апеляційний суд зазначає, що кримінальний процесуальний Закон не зобов'язує заявників доказувати ті обставини, на які вони посилаються у заяві (повідомленні) про вчинене кримінальне правопорушення; такі заяви можуть взагалі не містити додатків, які стосуються відомостей про кримінальне правопорушення, про яке заявляється; при цьому, слідчий суддя має перевірити сам зміст викладених у заяві відомостей та їх достатність.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що детальний аналіз наявності чи відсутності ознак складу того чи іншого кримінального правопорушення є передчасним, оскільки за наявності підстав для початку досудового розслідування такий аналіз має бути здійснений саме в межах розпочатого кримінального провадження.
Як вважає апеляційний суд, зазначені у заяві ОСОБА_8 від 03.03.2021 обставини можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення, і що описані в ньому факти потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому прийняте слідчим суддею рішення по суті є неправильним.
Отже, оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, підлягає скасуванню, на підставі п.3 ч.1 ст.409 КПК України, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про зобов'язання уповноважених службових осіб, в порядку ст.214 КПК України, внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви ОСОБА_8 від 03.03.2021 року.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого суддіБогунського районного суду м.Житомира від 11 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_8 на бездіяльність прокурора Житомирської місцевої прокуратури, яка пов'язана із невнесенням відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.
Зобов'язати керівника Житомирської окружної прокуратури в порядку ст.214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви ОСОБА_8 від 03.03.2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :