ун. № 759/13702/20
пр. № 2/759/4054/21
15 квітня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,
за участю: представників позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок залиття квартири,
у серпні 2020 р. позивач звернулася до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача майнової шкоди, спричиненої залиттям квартири у розмірі 19219 грн. 00 коп., сплачену вартість послуг за проведення незалежної оцінки з визначення розміру матеріального збитку у розмірі 2200 грн. 00 коп. та судовий збір по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . У період з 29.02.2020 по 05.03.2020 відбулось залиття вказаної квартири з вини мешканців квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться поверхом вище. Факт залиття підтверджується актом від 05.03.2020, в якому зазначено, що залиття сталося внаслідок несправності каналізаційної труби у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить відповідачу. У результаті залиття пошкоджено оздоблення, меблі. За результатами проведеного дослідження від 25.06.2020, розмір матеріальних збитків, внаслідок залиття квартири становить 19219 грн. 00 коп., вартість послуг з виготовлення звіту становить 2200 грн. 00 коп.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2020 відкрито провадженні по справі (а.с. 32).
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04.12.2020 позовні вимоги задоволено (а.с. 51-52).
28.01.2021 представник відповідача подав заяву про перегляд заочного рішення суду та поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на неналежне повідомлення про дату та час судового засідання. Зазначає, що залиття квартири відбулось за відсутності неправомірних дій відповідача, між шкодою та неправомірними діями відсутній причинний зв'язок та вина відповідача. Крім того, відповідно до акту від 15.07.2020, залиття квартири позивача відбулось в результаті тріщини на стояку каналізації в перекритті між квартирою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Каналізаційний стояк відноситься до інженерного обладнання будинку, яке обслуговується організацією на балансі, якої перебуває будинок. ОСОБА_5 не є належним відповідачем (а.с. 54-56).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.03.2021 скасовано заочне рішення суду, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав їх необгрунтованості та бепідставності.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 12.07.2006 виданого ВО КМР (КМДА) НОМЕР_1 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 (а.с. 7).
05.03.2020 членами комісії, а саме, жителями квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 складено акт про те, що у квартирі АДРЕСА_1 02.03.2020 о 03 год. 35 хв. Виявлено залиття між кухнею та ванною кімнатою, що за висновком сантехніка сталося внаслідок несправності каналізаційної труби у квартирі АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_5 . Несправність труби було відремонтовано, однак 05.03.2020 о 06 год. 30 хв. залиття між ванною та кухнею продовжилося, про що було повідомлено сантехніка (а.с. 48, 49).
Згідно акту пошкоджень оздоблення після залиття квартири АДРЕСА_1 від 19.06.2020, виявлено факт пошкодження оздоблення, меблів, приміщень квартири, а саме: ванна кімната 2,7 кв.м. - плями жовтого кольору близько 1,5 кв.м на поверхні вапняного покриття стін та окремі відшарування вапняного покриття стін та стелі; ванна 5,4 кв.м. - відшарування керамічної плитки стін близько 1 м.кв під вентиляційним отвором; деформовані бокові ДСП стінки та задні фанерні стінки двох навісних шаф комплексної кухні. Ймовірне виявлення скритих дефектів після демонтажу оздоблення (а.с. 12).
Відповідно до звіту №41/40 від 25.06.2020, розмір матеріальних збитків, який завдано власнику в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 станом на момент складання звіту становить 19219 грн 00 коп. (а.с. 8-12).
Зведеним кошторисним розрахунком вартості об'єкта будівництва ремонтно-відновлювальні роботи квартири АДРЕСА_1 розраховано вартість ремонтних робіт, їх розмір склав 19219 грн 00 коп. (а.с. 13-15).
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Згідно з приписами ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 №76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
У додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вина відповідача в залитті квартири встановлена на підставі акту від 05.03.2020, складеного жителями сусідніх квартир та позивачем.
Проте, в порушення зазначених Правил, наданий позивачем акт не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, зокрема, акт складений за відсутності виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), представника власника будинку, будинкового комітету, акт не затверджено начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Крім того, в акті наявні посилання на висновки сантехніка, при цьому, письмового висновку до акту додано не було, підпис даної особи в акті також відсутній.
Відповідачем на підтердження відсутності вини у завданні шкоди щодо залиття квартири позивача, надано акт від 15.07.2020, затверджений виконуючим обов'язки директора ЖБК "Авіатор" ОСОБА_7, сантехніком ОСОБА_6 , власником квартири АДРЕСА_2 . В акті зазначено, що залиття відбулось в результаті тріщини на стояку каналізації в перекритті між підлогою квартири АДРЕСА_2 та стелі квартири АДРЕСА_1 . Снтехніком проведено профілактичні роботи для убезпечення випадкової аварії, замінено шланги пральної машини, частину труби, зазначено про неналежний стан стоякової труби каналізації (а.с. 61).
При цьому, посилання на наявність вини відповідача в затопленні квартири позивача, відсутня.
Слід зазначити, що після отримання позивачем заперечень (відзиву) на позов, остання, з будь-якими клопотаннями, зокрема, щодо призначення у справі експертизи, витребування доказів щодо належності каналізаційнох труби, тощо, до суду не звертала сь.
Враховуючи викладене, судом в ході розгляду справи не становлено належними та допустимими доказами протиправної вини відповідача у заподіянні шкоди, наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і шкодою.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, та те, що позивачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували позовні вимоги, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з повною відмовою в задоволенні позову витрати позивачів по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають і покладаються на них.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 22, 386, 1166 ЦК України ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України,
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майноовї шкоди, завданої залиттям квартири відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 15.04.2021.