Справа № 496/1800/14-ц
Провадження № 6/496/61/21
13 квітня 2021 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Пендюри Л.О.
за участю секретаря Богдан Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка заяву Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», заінтересована особа: Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання,
АТ «УКРСИББАНК» звернулося до суду із заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 496/1800/14-ц на виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 06.10.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ ««УКРСИББАНК» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені у зв'язку з його втратою при пересилці з відділу ДВС на адресу стягувача та поновити строк для пред'явлення зазначеного виконавчого листа до виконання у разі розгляду заяви після 27.06.2021 року.
Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Чернушич С.М. подав до суду заперечення на заяву про видачу дубліката виконавчого листа, в якому просив у задоволенні заяви АТ «УКРСИББАНК» відмовити у зв'язку із її необґрунтованістю з огляду на наступне. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 06.10.2014 року по справі №496/1800/14-п позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом та пені за Договором про надання споживчого кредиту № 3831-08ОФ Н (10613065000) від 10 січня 2006 року в розмірі 17 430,43 доларів США, що за курсом НБУ станом на 26.02.2014 року становить 164 314,95 гривень. Стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 1643,15 гривень. На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчі листи. Згідно інформації, що міститься в АСВП 16.05.2016 року Першим Приморським ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області було відкрито виконавче провадження №51104748 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованості за кредитним договором. Також з отриманої інформації вбачається, що вказане виконавче провадження було завершене. Свою заяву АТ «УКРСИББАНК» обґрунтовує тим, шо 27.06.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану та зазначено, що виконавчий лист та постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на адресу банку не надходили, а отже заявник вважає, що виконавчий лист був втрачений при пересилці, а тому просить видати його дублікат. При цьому банком окрім самої заяви та витягу з АСВП, не надано до суду жодних доказів повернення виконавчого листа стягувачу, звернення стягувача до ВДВС з метою встановлення обставин справи, зокрема факту втрати виконавчого листа при пересилці та отримання будь-якої відповіді на таке звернення. Відтак, обставини на які посилається заявник жодним чином не доведені. Поряд з тим, не дивлячись на відсутність необхідних документів, які б могли в повному обсязі підтвердити зазначені Заявником обставини справи, останній додає копію «втраченого», за його словами, виконавчого листа на ім'я ОСОБА_2 ..Такі дії спонукають до висновку, що Заявник навмисно вводить суд та інші сторони справи в оману задля задоволення своїх корисливих мотивів в обхід процесуальних та матеріальних норм. Виходячи з чого, представник боржника вважає, що жодного належного та допустимого доказу на підтвердження втрати виконавчого листа до заяви надано не було, а твердження Заявника щодо того, що документи були втрачені при пересилці є голослівними та не базуються на жодних доказах. Адже, інформація про те, що виконавче провадження завершено, не може свідчити про втрату виконавчого листа, оскільки підтверджує виключно подію завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа. Натомість, Заявник зобов'язаний був податиінші безперечні докази,які б свідчили, щовиконавчий лист від ВДВС не надходив па адресу стягувача.
Представник АТ «УКРСИББАНК» до судового засідання не з'явився, але направив до суду заяву, в якій вказав, що на задоволенні заяви наполягає та просить справу розглянути без його участі. Крім цього надіслав на адресу суду письмові пояснення на заперечення представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Чернушич С.М. в яких зазначив наступне. Оскільки представник боржника посилається на те, що стягувачем не було надано жодного доказу на підтвердження втрати виконавчого листа, стягувачем 19.03.2021 року направлено на електронну адресу Першого Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) запит про місцезнаходження виконавчого документа № 496/1800/14-ц по боржнику ОСОБА_2 22.03.2021 року на електронну адресу представника АТ «УКРСИББАНК» надійшла відповідь на вищезазначений запит від старшого державного виконавця Білика Р.В., в якій зазначено «27.06.2018 року виконавче провадження закінчено згідно п. 5 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ направлений стягувачу ПАТ «УКРСИББАНК» на адресу м. Одеса, вул. Р. Кармена, 21-А. Станом на сьогоднішній день оригінал виконавчого документа у відділі відсутній, вищезазначений документ на адресу відділу не повертався. Вказаний оригінал виконавчого листа, можливо вважати втраченим під час поштової пересилки». У зв'язку зчим, можна дійти висновку, що виконавчий документ втрачений при пересилці від ВДВС до стягувана. Відповідь державного виконавця від 22.03.2018 року № 14678 додатково це підтверджує. Щодо посилання представника відповідача про те, що стягувачем додано копію нібито «втраченого» виконавчого листа на ім'я ОСОБА_2 стягувач наголошує, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки, представником АТ «УКРСИББАНК» до заяви додано копію виконавчого документа без відмітки державного виконавця від 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу, вказана копія виконавчого документа від 20.05.2015 року була наявна в матеріалах кредитної справи. Отже, твердження представника боржника з приводу того, що представником стягувача до заяви про видачу дубліката виконавчого листа додано копію виконавчого листа, дублікат якого стягувач просить видати не є недостовірним.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, але її представник подав до суду заяву, в якій просив розглянути заяву у його відсутність та відсутність боржника ОСОБА_1 . У задоволенні заяви просив відмовити у зв'язку із її необґрунтованістю і недоведеністю та просив суд звернути увагу на те, що жодного належного та допустимого доказу на підтвердження втрати виконавчого листа до заяви не додано, а твердження заявника про те, що виконавчий лист був втрачений при пересилці є голослівним та не базується на жодних доказах.
Представник заінтересованої особи: Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)та боржник ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 рокупо справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід 'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № З-рп/2010у справі №1-7/2010).
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 06.10.2014 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом та пені за Договором про надання споживчого кредиту № 3831-08ОФ Н (10613065000) від 10 січня 2006 року в розмірі 17 430,43 доларів США, що за курсом НБУ станом на 26.02.2014 року становить 164 314,95 гривень. Стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» судовий збір у розмірі 1643,15 гривень (а.с.95-97).
20.05.2015 року Біляївський районний суд Одеської області на підставі заяви представника ПАТ «УКРСИББАНК» направив на адресу останнього два виконавчих листа за вказаним рішенням суду, які стягувач пред'явив до виконавчої служби для примусового виконання (а.с.101-106).
Державним виконавцем Першого Приморського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області на підставі заяви ПАТ «УКРСИББАНК» про відкриття виконавчого провадження було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51104872 по боржнику ОСОБА_2 за вищевказаним рішенням суду.
З постанови старшого державного виконавця Першого ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Білика Р.В. від 27.06.2018 року по вказаному виконавчому провадженню вбачається, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованості був повернутий на адресу стягувача на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»: у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (а.с.120).
Заявник 19.03.2021 року звернувся до Першого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного МУМЮ (м. Одеса) із запитом про надання інформації про місцезнаходження оригіналу виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_2 по виконавчому провадженню № 51104872 (а.с.189-190).
Старший державний виконавець Першого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного МУМЮ (м. Одеса) Білик Р.В. у своєму листі № 14678 від 22.03.2021 року, повідомив представнику АТ «УКРСИББАНК», що на примусовому виконанні в Першому Приморському ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області перебував виконавчий документ: виконавчий лист №496/1800/14 від 20.05.2015 року, виданий Біляївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» заборгованості у розмірі 17 430,43 дол. США та судового збору у розмірі 1643,14 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 16.05.2016 року (ВП№51104872). 27.06.2018 року виконавче провадження закінчено згідно п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ направлений стягувачу ПАТ «УКРСИББАНК» на адресу м. Одеса, вул. Р.Кармена, 21-А. Станом на сьогоднішній день оригінал виконавчого документу у відділі відсутній, вищезазначений виконавчий документ на адресу відділу не повертався. Вказаний оригінал виконавчого листа, можливо вважати втраченим під час поштової пересилки (а.с.191).
Заявник вказує, що оригінал виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_2 по цивільній справі № 496/1800/14-ц з відділу ДВС на адресу банку не надходив, виходячи з чого суд приходить до висновку, що оригінал виконавчого листа є втраченим під час пересилки з відділу ДВС на адресу стягувача, у зв'язку з чим вважає за можливе видати заявнику дублікат виконавчого листа по справі.
Крім цього, заявник у п. 2 заяви просив поновити строк на пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання у разі якщо розгляд заяви про видачу дубліката виконавчого листа відбудеться після 27.06.2021 року, тобто після закінчення строку для пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання.
Оскільки розгляд заяви відбувся раніше закінчення строку для пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання, а тому суд вважає, що у задоволенні заяви в цій частині слід відмовити.
Керуючись п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, 260-261 ЦПК України, суд -
Заяву Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», заінтересована особа: Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання - задовольнити частково.
По цивільній справі № 496/1800/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені видати дублікат виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_2 .
В задоволенні іншої частини заяви Акціонерного товариства «Укрсиббанк» - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Суддя Л.О. Пендюра