Рішення від 15.04.2021 по справі 399/87/21

справа № 399/87/21

провадження № 2/399/128/2021

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шульженко В.В.,

при секретарі судового засідання Аксьонової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Онуфріївка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "Приват Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 19.04.2017 року, отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. АТ КБ "Приват Банк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 10.12.2020 року має заборгованість 48935,58 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 48935,58 грн та судові витрати.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 16.02.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В ухвалі зазначено, що у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії даної ухвали про відкриття провадження у справі відповідач має право подати відзив на позовну заяву (ч.1 ст.278 ЦПК України).

Копію ухвали Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 16.02.2021 року про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою, позовною заявою АТ КБ "Приват Банк" та доданими до неї документами направлено відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві, а саме АДРЕСА_1 .

27.02.2021 року відповідач ОСОБА_1 отримав вказані судові документи (копію ухвали Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 16.02.2021 року про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою, позовною заявою АТ КБ "Приват Банк" та доданими до неї документами), що підтверджується зворотнім поштовим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем ОСОБА_1 03.03.2021 року надіслано до суду відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, з підтвердженням про направлення відзиву позивачу. Відзив на позовну заяву подано у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії вказаної ухвали про відкриття провадження у справі, а саме 03.03.2021 року.

У відзиві відповідача зазначив, що 14.12.2020 року АТ КБ "Приват Банк" звернулося до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області із позовом до нього про стягнення заборгованості. Зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "Приват Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 19.04.2017 року. Позивач вказує, що відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, позивач зазначає, що утворилася заборгованість в сумі 48935,58 грн, яка складається з 44657,12 грн - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 00,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 44657,12 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 4278,46 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії. Тож, позивач прохає стягнути з нього заборгованість за кредитним договором в розмірі 48935,58 грн згідно поданого розрахунку та судові витрати в розмірі 2270,00 грн.

Відповідач вважає, що позовні вимоги АТ КБ "Приват Банк", наведені у позовній заяві, є обґрунтованими не в повному обсязі та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згiдно п. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддiв", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зважаючи на це, відповідач вважає за можливе вказати наступну правову позицiю Верховного суду, що стосується стягнення заборгованості за кредитними договорами, викладеної у Постановi ВС вiд 03.07.2019 року по справi № 342/180/17. А саме, вказати основні висновки, якi зробив Верховний Суд у вказаному рішенні:

- підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути договором приєднання;

- правила надання банківських послуг та тарифи мають мінливий характер, тому визначити яка саме редакція правил та тарифiв дiяла на момент пiдписання заяви єнереальним;

- наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є неможливість погодження ціни договору;

- неповідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зi споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, покладає на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.

Отже, підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пенi за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.

Відповідач у відзиві зазначає, що дійсно у 2017 році звернувся до АТ КБ "Приват Банк" з метою отримання банківських послуг. Укладення кредитного договору було здійснено лише шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Самі Умови та Правила надання банківських послуг ним підписані не були. Отриманий кредит відповідач вважає споживчим, так як отримав його не для здійснення комерційної діяльності, а для задоволення особистих потреб. Для користування кредитним договором Банком було видано - кредитну картку.

Згодом АТ КБ "Приват Банк", дійсно, було збільшено кредитний ліміт за вказаним договором до 50000 гривень. Проти підняття кредитного лiмiту відповідач не заперечував та частинами знімав отримані кошти. Точну суму коштів, якi було ним знято та повернуто - він вказати не може.

ОСОБА_1 зазначає, що постійно сплачував отриманий кредит та відсотки за його користування. Але з часом, помітив, що відсотки занадто великі та йому все важче їх сплачувати. У нього виникло переконання, що умови користування кредитом були змінені Банком, а саме - відсотки за сплату кредиту, які вiдрiзняються вiд тих, що були вказані в Умовах та Правилах надання банківських послуг. Але розібратися в цьому у нього не було можливості через вiдсутнiсть вiдповiдної освіти та знань.

Крiм того, до відповідача почали застосовуватися штрафні санкції.

Разом iз поданим позовом, АТ КБ "Приват Банк" додав витяг iз Умов та Правилах надання банківських послуг. Відповідачу відомо, що вищевказані Умови та Правила надання банківських послуг Позивач розміщує на своєму офіційному сайті (www.privatbank.ua), змiст яких періодично змінюється.

ОСОБА_1 вважає, що надані Позивачем Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їx мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, якi збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної iз сторін, так як вони не пiдписанi ним та не визнаються, як позичальником, а також через те, що ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - у Анкеті-заяві приєднанні позичальника, яка безпосередньо підписана ним i лише цей факт може свідчити про прийняття відповідачем як позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Крiм того, відповідач вважає за неможливе застосувати до спірних правовідносин правила ч.1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайтi Позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду iз вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Також відповідач зазначив, що так як ним Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», якi містяться в матеріалах даної справи, не визнаються та не містять його підпису, вважає, що їx не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного мiж ним, ОСОБА_1 , та АТ КБ "Приват Банк" 19.04.2017 року шляхом підписання Анкети-заяви приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку. Отже вiдсутнi підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у виглядi неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.

Зважаючи на вищевикладене, вважає необґрунтованими вимоги АТ КБ "Приват Банк" про стягнення з нього 4278,46 грн. - заборгованості за простроченими відсотками;

Вимоги Позивача про стягнення з нього заборгованості за тiлом кредиту в розмiрi 44657,12 грн. - вважає законними та обґрунтованими.

Отже, відповідач у відзиві просив частково задовольнити позовнi вимоги АТ КБ "Приватбанк", вказанi у позовнiй заявi, про стягнення з нього, ОСОБА_1 , заборгованостi -у розмiрi 44657,12 гривень.

Представник позивача АТ КБ «Приват Банк» не подав до суду у строк зазначений в ухвалі від 16.02.2021 року відповідь на відзив.

Представник Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» в судове засідання не з'явився, надіслав разом з позовною заявою до суду клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить суд розглянути позов без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує. Клопотання та заяви відсутні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, 15.04.2021 року через канцелярію суду подав заяву в якій зазначив, що в провадженні судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В. перебуває цивільна справа за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до нього про стягнення заборгованості. На вказану позовну заяву про стягнення заборгованості ним було подано до канцелярії суду відзив в якому зазначено всі підстави стосовно яких він визнає позов частково, тому при розгляді даної судової справи просив суд взяти його до уваги. Просив суд частково задовольнити позовні вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК", вказані у позовній заяві про стягнення з нього заборгованості у розмірі 44657,12 грн. Також у даній заяві відповідач просив розгляд даної справи, який призначено на 15.04.2021 року о 11-30 год. провести без його участі.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 19.04.2017 року підписав анкету-заяву № б/н, згідно якої виявив бажання на отримання банківських послуг.

У вказаній анкеті-заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" і "Тарифами", правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Також зазначено, що примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua. Крім того, у анкеті-заяві зазначено, що відповідач зобов'язується виконувати вимоги Умовами та правилами надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract", "Універсальна Gold", Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанк» у редакції, що діяла на момент підписання заяви.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим станом на 10.12.2020 року утворилася заборгованість в сумі 48935,58 грн, яка складається з:

44657,12 грн - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 00,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 44657,12 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 4278,46 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 00,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії.

За даними виписки за договором б/н станом на 14.12.2020 року, виданої на ОСОБА_1 , довідки про надані кредитні картки, підтверджується факт користування кредитною карткою.

В матеріалах справи міститься розрахунок суми заборгованості, наданий представником позивача з якої вбачається, що відповідач має заборгованість в сумі 48935,58 грн.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналізуючи анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 19.04.2017 року встановлено, що в ній не зазначено процентна ставка, не вказано і тип кредитної карти, а також вона не містить умов договору про можливість нарахування відсотків, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

АТ КБ "ПриватБанк" пред'являючи вимоги про погашення кредиту просив стягнути заборгованість за тілом кредиту та відсотками. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанк а також Тарифи розміщені на сайті www://privatbank.ua/terms.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку і Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, базова процентна ставка в місяць, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, плата за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування та інше.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг із Тарифів і Витяг із Умов надавались для ознайомлення відповідачу та він погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати відсотків та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити та вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" у період - з часу виникнення спірних правовідносин і до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів і Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин і без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про можливість нарахування відсотків, пені надані банком Витяг з Тарифів і Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк, розміщено на сайті банку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ "ПриватБанк", які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину договору, який укладено сторонами 19.04.2017 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір і порядок нарахування відсотків та пені.

Вказані висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №342/180/17.

Таким чином, зваживши у сукупності подані АТ КБ "ПриватБанк" докази по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов'язань, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише заборгованість за кредитом у сумі 44657,12 грн, а решта позовних вимог не підлягають задоволенню, оскільки їх не доведено належними та допустимими доказами, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 2071,53 грн (2270*44657,12/48935,58), що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 19.04.2017 року у розмірі 44657,12 грн. (сорок чотири тисячі шістсот п'ятдесят сім гривень 12 коп.) - заборгованість за тілом кредита.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2071,53 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570), місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко

Попередній документ
96370977
Наступний документ
96370979
Інформація про рішення:
№ рішення: 96370978
№ справи: 399/87/21
Дата рішення: 15.04.2021
Дата публікації: 21.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Онуфріївський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.02.2021)
Дата надходження: 03.02.2021
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
10.03.2021 10:00 Онуфріївський районний суд Кіровоградської області
15.04.2021 11:30 Онуфріївський районний суд Кіровоградської області