1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/2866/21 3/335/781/2021
16 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацевлаштованого, студента другого курсу Запорізького гідротехнічного коледжу ЗНУ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 049465 від 04.03.2021, (далі мовою оригіналу) 03.03.2021 о 23 год 55 хв в м. Запоріжжя проспект Соборний біля буд. 147 водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом BMW 330 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків. Від керування транспортним засобом відсторонений. Про відповідальність за статтею 130 КУпАП попереджений. З урахуванням вищевикладеного, особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, дійшла висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 102367 від 04.03.2021 (далі мовою оригіналу) 03.03.2021 о 23 год 55 хв в м. Запоріжжя Вознесенівський р-н проспект Соборний 147 водій ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснював рух на ТЗ BMW 330 д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п.п. 2.1а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Постановою судді від 02.04.2021 об'єднано в одне провадження справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 у присутності законного представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вину у інкримінованих йому правопорушеннях не визнав, суду пояснив, що у зазначений в протоколах про адміністративне правопорушення день та час він транспортним засобом BMW 330 з реєстраційним номером НОМЕР_1 не керував, що підтверджується відеозаписом, який додано до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 049465 від 04.03.2021, з якого вбачається, що він був пасажиром зазначеного транспортного засобу. Назвати особу, яка керувала транспортним засобом ОСОБА_1 відмовився, посилаючись на приписи статей 62 та 63 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ст. ст. 245, 251, 252 КУпАП суд повинен дати оцінку зібраним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху на водія покладено обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до абз. 3,4 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, доказуванню підлягає не лише факт відмови такої особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а й факт керування нею транспортним засобом. Факт керування транспортним засобом підлягає доказуванню й уразі притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису t_video5332432705231523089.mp4 вбачається, що 03.03.2021 о 23 год 55 хв 37 с патрульний автомобіль зупинився позаду транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 . Далі запис переривається. З відеозапису, який міститься в файлі t_video5332432705231523092.mp4, вбачається, що 03.03.2021 о 23 год 56 хв 15 с працівниками поліції відкрито задні ліві двері транспортного засобу, з яких через одну секунду виходить ОСОБА_1 .
На решті відеозаписів зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння та процес складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення, відібрання пояснень від свідків, у присутності яких ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння.
Докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 03.03.2021 о 23 год 55 хв транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 у матеріалах справи відсутні.
При цьому, з відеозапису, що міститься у файлі t_video5332432705231523089.mp4, вбачається, що навколо місця стоянки транспортного засобу, керування яким ставиться в провину ОСОБА_1 , були присутні інші особи, від яких могли би бути відібрані пояснення з приводу обставин події. Проте матеріали справи таких пояснень не містять.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
В силу ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію Суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге та Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення може бути винесено одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суддя доходить висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу та події інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Стеценко