Провадження №2-а/760/288/21
Справа №760/9956/18
19 квітня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Усатової І.А., за участю секретаря - Омелько Г.Т.,розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві Бабенка Р.С., Поліцейського Управління патрульної поліції у місті Києві Гамаги І.М. про визнання дій неправомірними, визнання незаконною та скасування поставнови, визнання незаконним акту, відшкодування шкоди та закриття провадження в справі, суд
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом і просить:
- визнати незаконною та скасувати постанову серії ВР № 236854 від 03 квітня 2018 року Інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Бабенка Р.С. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 КУпАП;
- визнати неправомірними дії Інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Бабенка Р.С. та поліцейського Гамаги І.М., що стосуються тимчасового затримання 3 квітня 2018 року транспортного засобу марки TOYOTA YARIS, н.з. НОМЕР_1 шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик;
- визнати незаконним Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, складений поліцейським Управління Патрульної поліції у м. Києві Гамагою І.М.;
- стягнути з Управління патрульної поліції в м. Києві збитки в розмірі 9 980, 00 гр., завдані їй неправомірними діями відповідачів при тимчасовому затриманні транспортного засобу;
- справу про адміністративне правопорушення закрити.
Посилається в позові на те, що 03 квітня 2018 року близько 2.30 год. ночі, рухаючись до свого автомобіля TOYOTA YARIS, н.з. НОМЕР_1 , який бу припаркований на вул. Леонтовича в м. Києві, побачила, що співробітники Управління патрульної поліції Бабенко Р.С. та Гамага І.М. здійснюють дії з метою тимчасового затримання автомобіля за допомогою евакуатора КАМАЗ, н.з. НОМЕР_2 .
Вона повідомила інспектору Бабенко Р.С., що є водієм вказаного транспортного засобу, а тому подальші дії щодо затримання автомобіля вже не можуть проводитися.
Відповідно до п.2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожнього руху.
В абз.5 п.4 Порядку зазначено, що якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, поліцейський не проводить тимчасове затримання і оформляє протокол про адміністративне правопорушення, виносить постанову в справі.
При цьому Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, якщо його уже складено, долучається до рапорту поліцейського про факт появи водія на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу.
В порушення вимог закону відповідач Бабенко Р.С. продовжив виконання робіт по завантаженню транспортного засобу на евакуатор, відмовлявся розмовляти з нею до тих пір, поки автомобіль не був завантажений.
Відповідачами їй не було надано будь-яких пояснень щодо підстав затримання автомобіля, ні про підприємство, яке здійснювало затримання, ні місця, куди направлявся евакуатор з автомобілем і взагалі будь-яких документів про затримання автомобіля.
Після евакуації автомобіля з місця стоянки відносно неї була складена постанова за ч.5 ст.122 КУпАП, яка була надана їй разом з Актом затримання транспортного засобу.
Вважає дані документи незаконними з наступних підстав.
Відповідно до п.4 Порядку після прибуття евакуатора уповноважена особа Державтоінспекції робить у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, запис у протоколі про адміністративне правопорушення про тимчасове затримання транспортного засобу.
Даний акт підписують присутні під час його складання: особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання, особа, що виконує роботи з доставлення транспортного засобу за спецмайданчик, два свідки та страховий комісар у разі необхідності.
Всупереч цьому Акт був складений поліцейським Гамагою І.М. в момент, коли евакуатор уже здійснював переміщення транспортного засобу.
Свідки, які зазначені в Акті, і які, начебто, були присутні при затриманні та евакуації транспортного засобу, насправді не були присутні на місці, а їх підписи в Акті є недостовірною інформацією, занесеною до Акту поліцейським Гамагою І.М .
Щодо постанови зазначила, що ч.5 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом та його зупинку на місці, позначеному дорожнім знаком 538 «місце для стоянки» з додатковою табличкою 7.11»інваліди».
Вважає, що з урахуванням даної норми закону, змісту Акту та постанови в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки транспортним засобом вона не керувала, про що свідчить його затримання та евакуація.
Внаслідок незаконних дій відповідачів її транспортний засіб був затриманий та евакуйований на спеціальний майданчик, що завдало їй матеріальних збитків.
Так, нею було сплачено відповідно до квитанції № ПН 1549 1 500. 00 гр. за евакуацію транспортного засобу на спеціальний майданчик. Крім того, нею було сплачено 144, 00 гр. за зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику.
Крім того, прибувши на спеціальний майданчик, де знаходився автомобіль, вона виявила пошкодження автомобіля після його евакуації: зірваний передній бампер, розлом переднього бампера з правої сторони. розбита ліва протитуманна фара.
На спецмайданчику їй відмовилися зафіксувати ці пошкодження та відповідальна особа повідомила. що не відповідає за вказані пошкодження.
Загальна сума понесених нею витрат на ремонт автомобіля складає 8 33 6. 00 гр. , а з урахуванням понесених витрат на транспортування та зберігання транспортного засобу - 9 980, 00 гр.
Вважаючи свої права порушеними, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст.ст. 162, 165 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.
03 лютого 2021 року відповідач Бабенко Р.С. подав відзив, яким проти позову заперечує.
Зазначив, що знак 5.38» місце для стоянки» застосовується для позначень місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів.
Табличка 7.17 «особи з інвалідністю» означає, що дія знака. з яким вона встановлена, поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких встановлено розпізнавальний знак.
Ним було здійснено фотофіксацію адміністративного правопорушення і з фото вбачається, що автомобіль TOYOTA YARIS, н.з. НОМЕР_1 знаходиться в зоні дії дорожнього знаку 5.38, а тому факт вчинення адміністративного правопорушення є доведеним.
Зазначає, що знаходження транспортного засобу в місці, що позначене відповідним дорожнім знаком, на яких дозволено зупинку чи стоянку водіїв з інвалідністю, є підставою, відповідно до ст.265-2 КУпАП, для тимчасового затримання транспортного засобу.
Відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання було прийнято рішення про тимчасове затримання транспортного засобу.
Відповідно до п.4 Порядку Акт був підписаний двома понятими та особою, яка виконувала роботи з доставлення транспортного засобу на спецмайданчик.
Відповідно до абз.3 п.4 Порядку в Акті було вказано, що на момент евакуації автомобіля транспортний засіб мав тріщину переднього бампера з правої та лівої сторони, ЛФП заднього бампера з правої сторони, ЛФП заднього крила з правої сторони, ЛФП капота, авто було забруднене.
Тобто, на момент евакуації транспортного засобу він мав описані пошкодження.
Крім того, відповідно до п.15 Порядку в разі заподіяння шкоди транспортному засобу при його транспортуванні або зберіганні завдані збитки відшкодовуються даним суб'єктом господарювання.
Виходячи з цього, просить відмовити в позові.
29 січня 2021 року до суду надійшли пояснення Департаменту патрульної поліції як 3-ї особи.
Виходячи з того, що Департамент патрульної поліції не є учасником справи і судом до участі в справі не залучався,вказані пояснення судом не можуть прийматися до уваги.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 03 квітня 2018 року відповідачем - Інспектором Управліня патрульної поліції в м. Києві Бабенко Р.С. винесено постанову серії ВР № 236854 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП, а саме: здійснення зупинки на місці, яке позначено дорожнім знаком 5.38 з додатковою табличкою 7.17 «особи з інвалідністю», чим порушила п.8.1 Правил дорожнього руху.
Одночасно був складений Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, на підставі якого належний позивачу транспортний засіб TOYOTA YARIS, н.з. НОМЕР_1 був затриманий та доставлений на зберігання на спеціальний майданчик по вул. Деревообробній, 5 в м. Києві.
При цьому одночасно були зазначені пошкодження, які були наявні в автомобілі: тріщина переднього бампера з правої та лівої сторони. ЛФП заднього бампера з правої сторони, ЛФП заднє крило з правої сторони, ЛФП капот та зроблена відмітка про забрудненість автомобіля.
До акту були додані матеріалі фотофіксації 00194.
Диспозиція частини 5 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю".
Відповідно до ст.265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.
При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху або не створює загрозу безпеці руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.
Випадки тимчасового затримання транспортного засобу та доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик визначені частиною третьою статті 265-4 цього Кодексу. При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов'язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Інформація про тимчасове затримання транспортного засобу має невідкладно передаватися на абонентський номер рухомого (мобільного) зв'язку та на адресу електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами, за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 цього Кодексу. У разі заподіяння транспортному засобу шкоди при його транспортуванні та/або зберіганні завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб'єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст.251 КУпАП.
Обов'язок же доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З наданих відповідачем фотоматеріалів вбачається і цього не спростовувала позивач, автомобіль останньої TOYOTA YARIS, н.з. НОМЕР_1 був розташований в зоні дії знаку знак 5.38» місце для стоянки» з табличкою 7.17 «особи з інвалідністю», який означає, що дія знака 5.38 поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак «водій з інвалідністю».
Таким чином, транспортний засіб позивачем був розташований з порушенням вимог Правил дорожнього руху.
Дані обставини позивачем при зверненні до суду не оспорюються.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 177/525/17 від 08 липня 2020 року сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
З урахуванням цього, наданих відповідачем доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху, не оспорюваних позивачем, дії відповідача - Інспектора Управління патрульної поліції Бабенка Р.С. при винесенні постанови та притягненні позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 КУпАП відповідають вимогам закону.
В той же час, відповідно до п. 4 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1102 від 17 грудня 2008 року / в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 989 від 14.11.2018 / для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку уповноважена особа Державтоінспекції викликає евакуатор через чергового по підрозділу Державтоінспекції або інформаційно-диспетчерську службу.
Після прибуття евакуатора уповноважена особа Державтоінспекції робить у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, запис у протоколі про адміністративне правопорушення про тимчасове затримання транспортного засобу із зазначенням:
1) дати, часу, місця порушення і підстави для тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;
2) посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові особи, яка приймає рішення про тимчасове затримання і доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;
3) типу, марки, державного реєстраційного номера, переліку візуальних недоліків та пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку;
4) найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи або організації, які доставляють транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, державного реєстраційного номера евакуатора;
5) адреси місця зберігання транспортного засобу;
6) посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
Протокол підписується особою, яка приймає рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, та особою, що виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався.
З Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, який є Додатком 9 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, вбачається, що підписи осіб, зазначених у ньому як свідків, відсутні.
Крім того, відповідно до п.9 Порядку у разі, коли водій з'являється на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу, уповноважена особа Державтоінспекції не проводить тимчасове затримання транспортного засобу, а оформляє протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому правопорушення повинно бути усунуте протягом максимально короткого строку.
Позивач при зверненні до суду зазначила, що вона з'явилася при затриманні автомобіля та його завантаженні на евакуатор, однак відповідач Бабенко Р.С. не припинив дій з евакуації, а закінчив їх і автомобіль був доставлений на спецмайданчик.
Лише після цього була винесена постанова, складений акт, які були вручені їй.
При цьому сторонніх осіб на місці затримання автомобіля не було.
Відповідач, подавши відзив на позов, у порядку виконання вимог ст.77 КАС України, даних обставин не спростував.
В свою чергу твердження позивача з цього приводу підтверджуються копією постанови щодо неї та Акту, отриманими нею після евакуації транспортного засобу.
Перебування позивачки, як власника транспортного засобу, на місці його евакуації та отримання вказаних документів, відповідач не спростував.
З урахуванням цього, суд вважає, що підстави для затримання транспортного засобу та його доставлення на зберігання на спеціальний майданчик були відсутні.
З урахуванням цього вимоги позивачки в цій частині суд вважає обґрунтованими.
Відповідно до п.15 Порядку у разі заподіяння транспортному засобу шкоди під час його транспортування та/або зберігання завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб'єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання, що надає послуги з транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.
Спори, пов'язані із шкодою, що заподіяна майну, яке перебуває в тимчасово затриманому транспортному засобі, під час транспортування або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, розв'язуються в установленому законодавством порядку.
З Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу вбачається, що в ньому зафіксовані пошкодження транспортного засобу, виявлені при евакуації.
Крім того, відповідно до п.3 Порядку доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов'язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним (у тому числі міжрегіональним) органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори.
Для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку поліцейський викликає евакуатор через чергового відповідного територіального органу Національної поліції.
Таким чином, питання, пов'язані з відшкодуванням завданих збитків, позивачем має вирішуватися з суб'єктом господарювання, який здійснював евакуацію транспортного засобу, а тому підстави для задоволення вимог в цій частині відсутні.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині визнання Акту незаконним та його скасування.
Що стосується визнання незаконними дій відповідачів, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вимоги позивача про визнання дій відповідачів протиправними охоплюються вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача.
Дії відповідачів щодо винесення постанови та складання Акту відносяться до процесу провадження у справі про адміністративне правопорушення і є процесуальною діяльністю посадової особи.
Такі дії посадової особи вчинені відповідно до вимог закону в межах наданих йому законом повноважень, на виконання цих повноважень та у визначений законом спосіб, на оскарження яких позивач скористався наданим йому законом правом.
З урахуванням цього підстави для задоволення вимог позивача в цій частині відсутні.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 122 ч. 2, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 03 квітня 2018 року, складений поліцейським Управління патрульної поліції в м. Києві Гамагою І.М. про огляд та затримання транспортного засобу - TOYOTA YARIS, н.з. НОМЕР_1 .
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : І.А.Усатова