справа № 760/6501/21
провадження № 33/824/2171/2021
19 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Кирилюк Г. М., розглянувши апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби - Короля Леоніда Івановича на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року в складі судді Аксьонової Н. М. про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України,
встановив:
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст.471 МК України.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн, без конфіскації товару.
Повернуто ОСОБА_1 вилучені товари згідно опису предметів до протоколу про порушення митних правил № 0203/10000/21 від 15 лютого 2021 року, а саме грошові кошти в сумі 2 000 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
В апеляційній скарзі представник Київської митниці Держмитслужби - Король Л. І. просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року в частині повернення ОСОБА_1 готівкових коштів (іноземна валюта) в розмірі 2 000 доларів США. Застосувати до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до санкції за ст. 471 МК України, а саме конфіскацією обмежених товарів - 2 000 доларів США.
Вважає дану постанову необґрунтованою, оскільки її винесено всупереч вимогам ст. 245 КУпАП.
На думку митного органу, за наслідками розгляду справи по суті суд правомірно дійшов висновку про наявність вини в діях громадянина Азербайджану ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, але безпідставно не застосував конфіскацію.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.366 МК України двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Крім цього, ч.4, ч. 5, ч. 6 цієї статті передбачено, що громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та /або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Законодавством України встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України готівки в сумі понад 10 000 євро ( в еквіваленті).
Судом доведено, що громадянин Азербайджану ОСОБА_1 , обравши в зоні митного контролю прохід «зелений коридор», здійснив переміщення через митний кордон України без декларування готівки, сума якої перевищує встановлену ч. 1 ст.8 Закону України "Про валюту і валютні операції" межу - 10 000 євро.
Оскільки законодавством України встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України валютних цінностей в сумі, яка перевищує 10 000 євро, до правопорушника у відповідності до санкції ст. 471 МК України повинно бути застосовано штраф, як основний вид стягнення, та конфіскація безпосереднього предмету правопорушення, як обов'язковий додатковий вид стягнення, визначений санкцією закону, який передбачає відповідальність за порушення вказаних митних правил.
Пунктом 33 рішення ЄСПЛ у справі «Ісмаїлов проти Росії» визначено, що загальна вимога щодо декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, яка поширюєтья на кожну особу котра перетинає державний кордон, запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезенню з неї, тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, який відповідає загальним інтересам суспільства.
Наведені положення норм міжнародного права співвідносяться з нормами національного законодавства України щодо регуляторного механізму держави, який реалізується шляхом встановлення державою обмежень щодо здійснення права на власність шляхом конфіскації заборонених та обмежених товарів.
В судовому засіданні представник Київської митниці Держмитслужби - Король Л. І. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість.
Пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Баку помер його батько, про що суду надано копію свідоцтва про смерть. Гроші, які він переміщував через митний кордон в сумі 14 057 доларів США, він отримав від своєї матері, як спадок від батька. В Україну він повертався до своєї дружини ОСОБА_2 , шлюб з якою було зареєстровано 19 січня 2019 року, та дочки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - м. Харків. Він має посвідку на тимчасове проживання в Україні, що не дає йому можливості офіційно працевлаштуватися. Вилучені у нього кошти в сумі 2 000 доларів США йому необхідні для утримання сім'ї.
Заслухавши пояснення представника Київської митниці Держмитслужби, який підтримав подану апеляційну скаргу, та пояснення ОСОБА_1 , переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2021 року о 09 год. 40 хв. для проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» поступив громадянин Азербайджану ОСОБА_1 , який прибув до України з Туреччини, м. Стамбул, авіарейсом ТК 0457, авіакомпанії «Turkish Airlines». Для проходження митного контролю ОСОБА_1 самостійно обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
На підставі положень п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування вказаного громадянина. На запитання співробітників митниці останній повідомив, що переміщує через митний кордон України приблизно в еквіваленті 10 000 євро.
Після проведення опитування громадянину Азербайджану ОСОБА_1 запропоновано пред'явити всю готівку в службовому приміщенні митниці. Громадянином було видано готівку в розмірі 14 057 доларів США. Вся готівка знаходилась: 10 000 доларів США - в одному з відділень чоловічої барсетки, решта 4 057 доларів США - у відкритому паперовому конверті іншого відділення чоловічої барсетки (ручна поклажа). Готівка переміщувалась без ознак приховування. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці в присутності цього громадянина. Зі слів пасажира, вся готівка належить йому особисто.
Відповідно до приписів Постанови Правління НБУ № 3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ № 5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» фізичні особи (резиденти та нерезиденти) ввозять в Україну та вивозять за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.
Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. При цьому перерахунок сум готівкової валюти і вартості банківських металів у євро для вимог вищевказаного «Положення…» здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України або за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком, на день перетинання митного кордону України або на день пересилання готівкової валюти, банківських металів.
На підставі вищевикладених норм, з виявленої суми готівки громадянину Азербайджану ОСОБА_1 було пропущено 12 057 доларів США (еквівалент 9 967,76 євро, згідно курсу НБУ на 15.02.2021).
Оскільки громадянин Азербайджану ОСОБА_1 самостійно, своїми діями, що були виражені у обранні для проходження митного контролю переміщуваною ним готівкової валюти обрав канал, що позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор», та на момент проходження митного контролю, належним чином заповненої митної декларації до митного оформлення не подав - в діях та бездіяльності ОСОБА_1 вбачається порушення встановленого ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що в свою чергу, має ознаки наявності у діях та бездіяльності вказаної особи порушення митних правил, визначеного положеннями ст. 471 МК України.
Прийнявши до уваги вищевикладене, співробітниками митниці було складено протокол про порушення митних правил № 0203/10000/21 від 15.02.2021. За протоколом про порушення митних правил , на підставі положень ч. 3 ст.197, ст.511 МК України у ОСОБА_1 вилучено предмет правопорушення - 2 000 доларів США.
Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, у зв'язку з чим до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн.
Постанову суду у вказаній частині оскаржено не було, а тому вона не є предметом апеляційного розгляду.
Відмовляючи у застосуванні до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 конфіскації 2 000 доларів США, суд першої інстанції врахував письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що кошти були передані йому у спадок від батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже мають легальне походження. Вказані кошти йому необхідні для утримання сім'ї, зокрема малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дружини ОСОБА_2 , яка перебуває у декретній відпустці. Кошти в сумі 2000 доларів США є значною для нього сумою.
З урахуванням характеру вчинення правопорушення, особи порушника, ступені його вини, відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, тієї обставини, що шкода, яку він міг потенційно завдати державі, є незначною, суд першої інстанції дійшов висновку , що конфіскація грошових коштів призведе до накладення на нього індивідуального та надмірного тягаря та буде непропорційною до вчиненого правопорушення.
Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування такої постанови суду першої інстанції.
Статтею 471 МК України передбачено відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
Згідно приписів Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» фізичні особи (резиденти/нерезиденти) ввозять в Україну та вивозять за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.
За встановлених судом обставин ОСОБА_1 намагався перемістити на митну територію України належні йому грошові кошти в сумі 14 057 доларів США без ознак приховування, проте в порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, за що обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.471 МК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Водночас, як було встановлено, до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження завдання державі збитків внаслідок недекларування вказаною особою коштів, які він переміщав на митну територію України. Тобто, конфіскація суми коштів, яка перевищує дозволений для ввезення еквівалент без декларування, що у даному випадку становить 2 000 доларів США, є надмірно суворим стягненням у порівнянні з тією шкодою, яка могла би бути завдана державі.
Також є обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що конфіскація грошових коштів у даному конкретному випадку є непропорційним стягненням, оскільки покладає на особу «індивідуальний надмірний тягар» внаслідок порушення його права на повагу власності, гарантованого ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такі і висновки суду першої інстанції ґрунтуються на рішенні Європейського суду з прав людини в справі Садоча проти України від 11 липня 2019 року, в якому Суд встановив порушення Україною вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки конфіскація всієї незадекларованої суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення.
Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи апеляційної скарги представника Київської митниці Держмитслужби про те, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до нього додаткове стягнення у виді конфіскації майна, яке згідно санкції ст.471 МК України є обов'язковим.
Апеляційна скарга представника Київської митниці Держмитслужби підлягає залишенню без задоволення, а постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 530 МК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби - Короля Леоніда Івановича залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк