19 квітня 2021року
м. Київ
справа №367/925/21
провадження № 33/824/1821/2021
Київський апеляційний суд у складі судді Кравець В.А.
за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - представника ОСОБА_1 - Кравчук Дарини Василівни
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , як адвоката ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно працюючого водієм-експедитором вантажсервісу «Небесна криниця», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22 лютого 2021 року у складі судді Шестопалової Я.В.,
якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, -
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Судом установлено, що 08 лютого 2021 року о 06 год. 20 хв. у м. Буча по вул. Нове Шосе водій ОСОБА_1 керував автомобілем ISUZU NQR71R д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, розширення зіниць очей, що не реагують на світло, сповільненість мовлення. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_1 - Кравчук Д.В. 03 березня 2021 року, тобто у межах строку на апеляційне оскарження, звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що накладене адміністративне стягнення не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Зазначає, що ОСОБА_1 працює на посаді водія автотранспортного засобу в ТОВ «Транспортне підприємство «Вантажсервіс», а вказана робота є єдиним джерелом доходу для апелянта та його родини. Стверджує, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, зразково виконує свої службові обов'язки, що характеризує останнього як відповідальну людину та професійного водія.
Стверджує, що 08 лютого 2021 року ОСОБА_1 , відповідно до вимог та правил ТОВ «Транспортне підприємство «Вантажсервіс», о 05 год. 12 хв. пройшов медичний огляд та був допущений до виконання обов'язків.
Звертає увагу суду на подорожній лист №127 від 08 лютого 2021 року, в якому міститься позначка про допущення водія за станом здоров'я до управління автомобілем.
Зазначає, що починаючи з 07 год. 00 хв. у ОСОБА_1 відповідно до маршрутного листа вже були заплановані пункти доставки, а відхилення від встановленого розкладу тягне за собою накладення штрафних санкцій роботодавцем та можливе звільнення із займаної посади.
Зауважує, що позбавлення водія права керування транспортним засобом, а отже позбавлення можливості отримувати дохід, може значно вплинути на життя сім'ї та стан здоров'я хворої дитини апелянта, яка потребує постійного медичного контролю та нагляду.
Адвокат Гамана М.П. у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених у скарзі. Пояснила, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, про те не відмовлявся від проходження огляду на місці.
Вислухавши пояснення адвоката апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №176109 від 08 лютого 2021 року вбачається, що 08 лютого 2021 року о 06 год. 20 хв. в Київській області, м. Буча по вул. Нове Шосе, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ISUZU NQR71R, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, розширення зіниць очей, що не реагують на світло, сповільненість мовлення. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції, яка була чинною на час вчинення адміністративного правопорушення) передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому згідно положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №176109 від 08 лютого 2021 року, пояснення свідків, в присутності яких водій відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, компакт-диск з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що вони були свідками відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
При цьому, протокол не містить жодних заперечень чи скарг особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом. Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції матеріали справи також не містять.
Натомість безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно зазначив, що керував авто, від огляду відмовився, авто припарковане на АЗС «Глуско», зобов'язався не керувати до повного витверезення.
Судом першої інстанції також було досліджено відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, що підтверджує обставини, вказані у протоколі.
Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі належним чином зафіксовано працівниками поліції, підтверджено особисто ОСОБА_1 в протоколі та не заперечувалось під час розгляду справи.
Таким чином, відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку є самостійною підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, в протоколі ОСОБА_1 зобов'язався не керувати транспортним засобом до повного витверезення, що додатково свідчить про те, що водій не заперечував того, що перебував у стані сп'яніння.
Враховуючи викладене, вищезазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Доводи апеляційної скарги, що водій ОСОБА_1 , відповідно до вимог та правил ТОВ «Транспортне підприємство «Вантажсервіс», о 05 год. 12 хв. пройшов медичний огляд та був допущений до виконання обов'язків та те, що у подорожньому листі №127 від 08 лютого 2021 року міститься позначка про допущення водія за станом здоров'я до управління автомобілем, не заслуговують на увагу суду, оскільки факт перебування водія у тверезому стані підтверджується виключно шляхом проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформленням його результатів у порядку, передбаченому «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Аргументи апелянта, що він відмовся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки починаючи з 07 год. 00 хв. у ОСОБА_1 відповідно до маршрутного листа вже були заплановані пункти доставки, а відхилення від встановленого розкладу тягне за собою накладення штрафних санкцій роботодавцем та можливе звільнення із займаної посади, є неспроможними, оскільки відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є умисним, грубим правопорушенням, передбаченим частиною першої статті 130 КУпАп. При цьому про наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , як професійному водію зі стажем, було відомо та додатково роз'яснено працівниками поліції.
Посилання представника скаржника на те, що позбавлення водія права керування транспортним засобом, а отже позбавлення можливості отримувати дохід, може значно вплинути на життя сім'ї та стан здоров'я хворої дитини апелянта, яка потребує постійного медичного контролю та нагляду, у даному випадку є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 свідомо відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, будучи обізнаним про наслідки такої відмови. Про жодні екстрені, непередбачувані або невідворотні обставини, які б спонукали ОСОБА_1 відмовитися від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, останнім ані в суді першої, ані апеляційної інстанції не зазначено.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.
Керуючись статтями 284, 289, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Кравчук Дарини Василівни, як представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено «19» квітня 2021 року.
Суддя В.А. Кравець