Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
22-ц/824/6824/2021
м. Київ Справа № 755/8042/20
15 квітня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Левенця Б.Б.
- Пікуль А.А.
при секретарі - Гоін В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Марфіної Н.В., у цивільній справі за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Нептун» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово - комунальних послуг, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово - будівельного кооперативу «Нептун» про визнання протоколу загальних зборів недійсними та зобов'язання вчинити дії,-
09.06.2020 року Житлово-будівельний кооператив «Нептун» (далі - ЖБК «Нептун») звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у сумі 7450,34 грн., інфляційних втрат в розмірі 554,93 грн., 3% річних в сумі 319,17 грн., а всього на загальну суму 8324,44 грн. Також ЖБК «Нептун» просив стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 70,5 м.кв. на підставі свідоцтва про право на спадщину №581, виданого 29 травня 2013 року Хмарською Л.М. , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 196368043 від 15 січня 2020 року.
Власником багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , в якому розташована квартира ОСОБА_1 , є ЖБК «Нептун» на підставі рішень Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 539 від 31.03.1970 року та № 2404 від 31.12.1970 року.
ЖБК «Нептун» управляє вказаним багатоквартирним будинком, утримує будинок та прибудинкову територію, здійснює поточні та капітальні ремонти, уклав та виконує договори з виробниками та виконавцями житлово-комунальних послуг на утримання внутрішньобудинкових мереж газо- водо- теплопостачання, на постачання газу для побутових потреб, на теплопостачання та на постачання теплової енергії у гарячій воді, на технічне обслуговування та диспетчеризацію ліфтів, на послуги водопостачання та водовідведення, на постачання електричної енергії для загально будинкових потреб, на вивезення твердих побутових відходів, затвердив штатні розписи та уклав відповідні трудові договори з працівниками, відповідно яких оплачується заробітна плата, здійснюються належні відрахування податків і загальнообов'язкове державне соціальне та пенсійне страхування, податок на землю, договори з банками та розрахунково-касове обслуговування та на приймання платежів від населення, договори з КП «ГІОЦ» на розрахунок, приймання та розщеплення платежів за житлово-комунальні послуги, тощо.
Перелічені вище житлово-комунальні послуги ЖБК «Нептун» надаються ОСОБА_1 своєчасно, а тому відповідачка зобов'язана вчасно щомісяця сплачувати за отримані послуги грошові кошти. Розмір плати за утримання будинку та прибудинкової території визначений рішеннями зборів уповноважених ЖБК «Нептун» у протоколах загальних зборів (зборів уповноважених) №1 від 26.11.2016 року та №1 від 08.04.2017 року.
Неоплачена заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.12.2016 року по 30.04.2020 року складає 7450,34 грн. за житлово-комунальні послуги, 554,93 грн. втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку, 319,17 грн. - 3% річних.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Ухвалою суду від 13.07.2020 року залишено без задоволення заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
22.07.2020 року ОСОБА_1 подала до Дніпровського районного суду м. Києва зустрічний позов до ЖБК «Нептун» про визнання недійсним протоколу №1 загальних зборів членів ЖБК «Нептун» (зборів уповноважених ЖБК «Нептун») від 08.04.2017 року про зобов'язання кооперативу здійснити перерахунок вартості за житлово-комунальні послуги - сплату внеску у фонд капітального ремонту кооперативу у розмірі 61,84 грн. в період з 01.06.2017 року по 30.04.2020 року (що складає 61,84 х 35 місяців = 2164,40 грн.) та утримання прибудинкової території, врахувавши період її тимчасової відсутності з 01.04.2018 року по 01.10.2018 року та з 01.05.2019 року до 01.10.2019 року (447,36 х 11 місяців = 4920,96 грн.), всього на суму 7085,36 грн. Також просила суд стягнути з відповідача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4800,00 грн.
Вимоги зустрічної позовної заяви обгрунтовувала тим, що відповідно до протоколу №1 загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) від 08.04.2017 року було прийняте рішення, зокрема, щодо створення фонду капітального ремонту ЖБК «Нептун» та встановлення для всіх членів і власників житлових і нежитлових приміщень та їх частин у будинках кооперативу обов'язкового внеску у фонд капітального ремонту кооперативу в розмірі 1,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі цих приміщень.
З посиланням на положення п.п. 2.2., 4.6. Статуту ЖБК «Нептун» та протокол №1 від 08.04.2017 року стверджує, що на загальних зборах були присутні члени кооперативу у кількості 40 чоловік, що є менше двох третин числа членів кооперативу, що свідчить про те, що на вказаних зборах не було кворуму і тому дані збори є неправомочними, а прийняте на них рішення - незаконним.
Крім того, вказує на те, що з позовом про стягнення заборгованості за утримання прибудинкової території кооператив звернувся за період з 01.12.2016 року по 30.04.2020 року. Проте, в період з 01.04.2018 року до 01.10.2018 року та в період з 01.05.2019 року до 01.10.2019 року вона тимчасово не проживала в квартирі, оскільки мешкала в с. Великі Гуляки Фастівського району Київської області. У зв'язку з чим, 12.12.2018 року та 20.12.2019 року подавала керівнику ЖБК «Нептун» довідки з сільради та заяву про перерахунок вартості комунальних послуг. За результатами розгляду вказаних заяв 20.03.2020 року ЖБК «Нептун» були надані відповіді про відсутність законних підстав для здійснення їй вказаних перерахунків.
Враховуючи викладене вище та, посилаючись на положення п. 6 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ОСОБА_1 просила суд вимоги її зустрічної позовної заяви задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року позов Житлово - будівельного кооперативу «Нептун» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово - комунальних послуг - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Нептун» заборгованість з оплати житлово - комунальних послуг у загальному розмірі 8 324 грн. 44 коп.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до Житлово - будівельного кооперативу «Нептун» про визнання протоколу загальних зборів недійсними та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Нептун» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Нептун» судові витрати пов'язані з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 15 березня 2021 року відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року скасувати та ухвалите нове судове рішення про відмову у задоволені первісного позову та про задоволення її зустрічного позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, судом неповно та неправильно встановлення обставин, які мають значення для справи, рішення постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що розділом VI пунктом 2.2 Статуту ЖБК «Нептун» передбачено, що загальні збори членів ЖБК (Збори Уповноважених ЖБК) визнаються правомочними, якщо на них присутні не менше двох третин загального числа членів ЖБК (Уповноважених ЖБК).
Згідно розділу І п.п. 4, 6 Статуту, ЖБК «Нептун» складається з трьох 16-ти поверхових будинків з господарськими будівлями та спорудами і прибудинковою територією, загальною кількістю 360 квартир, по 120 квартир у кожному будинку).
Однак, як вбачається з протоколу №1 від 08.04.2017 року на загальних зборах були присутні члени ЖБК «Нептун» в кількості 40 чоловік, що є менше двох третин числа членів кооперативу.
Вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що на загальних зборах членів кооперативу (зборів уповноважених) ЖБК «Нептун» 08.04.2017 року були присутні уповноважені особи, оскільки кооперативом не надано суду і в матеріалах справи відсутні докази, а саме протокол загальних зборів членів ЖБК про обрання саме цих осіб в якості уповноважених для представництва інтересів членів кооперативу на зборах, які відбулись 08.04.2017 року. Надана ЖБК «Нептун» довідка, що підтверджує повноваження осіб, які виступали ніби-то уповноваженими на зборах, не є допустимим та належним доказом.Оскільки на загальних зборах членів ЖБК «Нептун» 08.04.2017 року не було кворуму, то дані збори є неправомочними, а прийняте на нмх рішення - незаконним.
З огляду на зазначене, вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність кворуму для прийняття рішень загальними зборами ЖБК «Нептун» 08.04.2017 року, не відповідає обставинам справи, а висновок суду про відсутність підстав для задоволення вимог зустрічного позову про визнання недійсним протоколу № 1 від 08.04.2017 року та зобов'язання кооперативу здійснити перерахунок, передчасним.
Посилається також на те, що судом першої інстанції не надано жодної належної оцінки тим обставинам, що в період з 01.04.2018 року до 01.10.2018 року та в період з 01.05.2019 року до 01.10.2019 року вона тимчасово не проживала в квартирі АДРЕСА_1 , оскільки мешкала в с. Великі Гуляки Фастівського району Київської області. У зв'язку з чим, 12.12.2018 року та 20.12.2019 року подавала керівнику ЖБК «Нептун» довідки з сільської ради та заяву про перерахунок вартості комунальних послуг. Проте, в порушення вимог п.6 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ЖБК «Нептун» безпідставно відмовлено їй в здійсненні перерахунків за житлово-комунальні послуги у вказаний період, а навпаки нараховано заборгованість за несплату за утримання прибудинкової території.
Крім того, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з неї на користь ЖБК«Нептун» судові витрати, пов'язані з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 5 000 грн., оскільки витрати на оплату адвоката ЖБК «Нептун» не співмірні зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Також, ЖБК «Нептун» не надано суду докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Судом також не враховано, що вона є пенсіонером та інвалідом другої групи та немає можливості сплачувати необґрунтовані та завищені судові витрати.
14 квітня 2021 року представник позивача адвокат Золотопуп Сергій Васильович подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Зазначав, що рішення ухвалене з дотриманням норм процесуального права та вірним застосуванням норм матеріального права. Суд повно та об'єктивно встановив дійсні обставини справи, дослідив надані сторонами докази та їм вірну правову оцінку.
В судове засіданняОСОБА_1 не з'явилась, про день та час слухання справи судом повідомлена у встановленому законом порядку, причин своєї неявки суду не повідомила, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у її відсутності.
Представник Житлово - будівельного кооперативу «Нептун» адвокат Золотопуп Сергій Васильович проти доводів апеляційної скарги заперечував, з підстав їх необґрунтованості та недоведеності, просив рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 04 лютого 2021 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 70,5 кв.м. на підставі свідоцтва про право на спадщину № 581 , виданого 29 травня 2013 року Хмарською Л.М. , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 196368043 від 15 січня 2020 року,Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
За змістом п.п. 1, 4 Статуту, ЖБК «Нептун» організований та створений в 1966 році при Виконкомі Ленінської районної Ради депутатів трудящих м. Києва з метою задоволення потреб членів кооперативу і членів їх сімей в житлі шляхом будівництва трьох 16-ти поверхових будинків з господарськими будівлями та спорудами за власні кошти кооперативу, із залученням державного кредиту, а також для подальшої експлуатації та управління цими будинками і прибудинковою територією. ЖБК «Нептун» складається з трьох 16-ти поверхових будинків з господарськими будівлями та спорудами і прибудинкової території, а саме: АДРЕСА_3 , 18 , 20 (Статут у новій редакції затверджений протоколом №1 від 26.11.2016 року).
Згідно копії протоколу №1 загальних зборів членів ЖБК «Нептун» (зборів уповноважених ЖБК «Нептун» від 26.11.2016 року), рішенням вказаних зборів був затверджений Статут кооперативу у новій редакції, а також встановлений тариф на утримання будинків кооперативу та прибудинкових територій з 01.12.2016 року у розмірі 5,70 грн. за 1 кв.м. загальної площі.
З копії протоколу №1 загальних зборів членів ЖБК «Нептун» (зборів уповноважених ЖБК «Нептун») від 08.04.2017 року вбачається, що рішенням зборів було затверджено тариф на утримання будинків та прибудинкової території ЖБК «Нептун» у наступних розмірах: 6,40 грн. за 1 кв.м. загальної площі для членів ЖБК «Нептун» та 8,40 грн. за 1 кв.м. загальної площі для не членів ЖБК «Нептун». Збори вирішили створити фонд капітального ремонту ЖБК «Нептун» та встановили для усіх членів ЖБК «Нептун» і власників житлових та нежитлових приміщень чи їх частин у будинках ЖБК «Нептун» в розмірі 01,00 грн. з 1 кв.м. загальної площі цих приміщень.
ОСОБА_1 безпосередньо брала участь у цих зборах та безпосередньо приймала участь в обговоренні питання про збільшення тарифу на утримання будинків та прибудинкових територій, виступивши з власною думкою із цього питання.
Відповідно до довідки про заборгованість з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.12.2016 року по 30.04.2020 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість в загальному розмірі 7450,34 грн.
Розмір вказаної заборгованості підтверджується випискою з особового рахунку № НОМЕР_2 ), в якій зазначено розміри нарахувань та здійснених ОСОБА_1 оплат за надані послуги.
З виписки з особового рахунку відповідачки та довідки позивача про заборгованість відповідачки вбачається, що ОСОБА_1 в період з 01.12.2016 по 30.04.2020, здійснювала оплати з утримання будинку та прибудинкової території, а також до фонду капітального ремонту за січень, березень-травень, вересень, листопад 2017 року, січень, березень-серпень 2018 року, жовтень - листопад 2018 року, березень-квітень, грудень 2019 року, січень, березень-квітень 2020 року.
За січень 2020 року ОСОБА_1 оплатила в повному обсязі за утримання будинку та прибудинкової території за тарифом 6,4 в розмірі 447,36 грн. (69,9 х 6,4 = 447,36 грн.). За лютий 2020 року ОСОБА_1 відповідних оплат не здійснювала. За березень 2020 року ОСОБА_1 здійснила оплати в подвійному розмірі за утримання будинку та прибудинкової території за тарифом 6,4 в розмірі 894,72 грн. (69,9 х 6,4 = 447,36 грн. х 2 = 894,72 грн.) та до фонду капітального ремонту в сумі 139,80 грн. (69,6 х 1 грн. х 2 = 139,80 грн.). За квітень 2020 року ОСОБА_1 здійснила оплату в повному обсязі за утримання будинку та прибудинкової території за тарифом 6,4 в розмірі 447,36 грн. (69,9 х 6,4 = 447,36 грн.), а також у повному обсязі оплатила внесок до фонду капітального ремонту у сумі 69,90 грн. (69,9 кв.м. х 01,00 грн. = 69,90 грн.).
Задовольняючи позовні вимоги, стягуючи з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Нептун» заборгованість в розмірі 7450,34 грн., інфляційні втрати в розмірі 554,93 грн., 3% річних в сумі 319,17 грн., а всього на загальну суму 8324,44 грн., суд першої інстанції посилався на обґрунтованість та доведеність вказаних позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає наявним в матеріалах справи доказам та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги його правильність не спростовують, з наступних підстав.
Згідно зі ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартир та нежитлових приміщень у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.
Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в попередній редакції, учасниками відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються на договірних засадах.
Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (стаття 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»).
Стаття 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» в попередній редакції, що споживач зобов'язаний оплачувати отримані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У відповідності до положень ст.13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» в попередній редакції, до житлово-комунальних послуг відносяться: послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) та комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до вимог п.1 ч.1ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в діючій редакції, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно з п.5, п.12 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в діючій редакції, споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.
Власником багатоквартирного жилого будинку АДРЕСА_2 , в якому розташована належна на праві власності квартира ОСОБА_1 квартира № 37 , є ЖБК «Нептун» на підставі рішень Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 539 від 31.03.1970 року та № 2404 від 31.12.1970 року.
Отже, ЖБК «Нептун» є власником будинку АДРЕСА_2 та надає послуги з утримання вказаного будинку та прибудинкової територій.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в діючій редакції, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст. 5 вказаного Закону, в діючій редакції, до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в діючій редакції, встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Загальними умовами виконання зобов'язання, що встановлені ст.526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
ЖБК «Нептун» плата за надання житлових послуг нараховується щомісячно на підставі затверджених у встановленому порядку цін/тарифів, а саме: затверджених протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Нептун» (зборів уповноважених ЖБК «Нептун» від 26.11.2016 року), та протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Нептун» (зборів уповноважених ЖБК «Нептун») від 08.04.2017 року.
ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надаються чи надання яких забезпечується ЖБК «Нептун», оскільки користується як житловими так і комунальними послугами, а тому має оплачувати вартість фактично отриманих житлово-комунальних послуг з моменту їх фактичного використання.
Згідно вимог ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно положень ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може гуртуватись на припущеннях.
Як вбачається з наданого ЖБК «Нептун» розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по оплаті житлових послуг, у неї за період з 01.12.2016 року по 30.04.2020 року виникла заборгованість по оплаті житлових послуг у розмірі 7450,34 грн.
Вказаний розрахунок колегія суддів вважає належним та допустимим доказом, який не спростований відповідачкою. Правильність вказаного розрахунку підтверджується інформацією про нарахування та сплату платежів відповідачкою, зазначеною у наданій суду копії її особового рахунку № НОМЕР_3 ( 1037) за період 2016-2020 років , а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по оплаті вартості спожитих послуг в сумі 7450,34 грн.
Обґрунтованим є також висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до вказаних позовних вимог строку позовної давності, відповідно до поданої відповідачкою заяви від 22.07.2020 року, з огляду на наступне.
Згідно вимог ч.1, ч.3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
З наданого та дослідженого розрахунку заборгованості та копії особового рахунку № НОМЕР_2 , судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачкою періодично здійснювалась оплата за житлово-комунальні послуги в більшому розмірі, ніж було нараховано, що свідчить про визнання нею боргу. Так, у березні 2017 року відповідачці було нараховано до сплати за утримання будинку та прибудинкової території 398,43 грн., а сплачено нею було 796,86 грн., такі є проплати були здійснені у квітні 2017 року. У вересня 2017 року відповідачці було нараховано до сплати 447,36 грн., а сплачено нею 1992,15 грн. В грудні 2019 року - нараховано - 447,36, сплачено 1342,10 грн.
За січень 2020 року ОСОБА_1 оплатила в повному обсязі за утримання будинку та прибудинкової території за тарифом 6,4 в розмірі 447,36 грн. (69,9 х 6,4 = 447,36 грн.);
за березень 2020 року ОСОБА_1 здійснила оплати в подвійному розмірі за утримання будинку та прибудинкової території за тарифом 6,4 в розмірі 894,72 грн. (69,9 х 6,4 = 447,36 грн. х 2 = 894,72 грн.) та до фонду капітального ремонту в сумі 139,80 грн. (69,6 х 1 грн. х 2 = 139,80 грн.);
за квітень 2020 року ОСОБА_1 здійснила оплату в повному обсязі за утримання будинку та прибудинкової території за тарифом 6,4 в розмірі 447,36 грн. (69,9 х 6,4 = 447,36 грн.), а також у повному обсязі оплатила внесок до фонду капітального ремонту у сумі 69,90 грн. (69,9 кв.м. х 01,00 грн. = 69,90 грн.).
З урахуванням зазначеного, колегія судів вважає, що суд повно та об'єктивно встановив дійсні обставини справи, дав їм вірну оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.12.2016 року по 30.04.2020 року в розмірі 7450,34 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи положення ст. 625 ЦК України, встановлені фактичні обставини справи та досліджені докази, з яких вбачається, що відповідачка належним чином не виконувала свої зобов'язання по оплаті вартості спожитих послуг, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 554,93 грн. та 3% річних в сумі 319,17 грн.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Житлово - будівельного кооперативу «Нептун» про визнання протоколу загальних зборів недійсними та зобов'язання вчинити дії, суд 1-ї інстанції виходив з того, що зустрічний позов є необґрунтованими, позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає наявним в матеріалах справи доказам та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги його правильність не спростовують, з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до п.п.8 п.3 Статуту ЖБК «Нептун», кооператив зобов'язаний визначати розміри (тариф з урахуванням індексу інфляції) внесків та платежів, що вносяться власниками квартир, житлових та нежитлових приміщень чи їх частин в будинках кооперативу, та іншими особами, що мешкають або тимчасово перебувають в приміщеннях будинків кооперативу та на їх прибудинковій території на утримання будинків та прибудинкових територій і їх капітальний ремонт, та забезпечувати своєчасне надходження цих внесків і платежів.
Згідно п.п. 9 п. 2.3. Статуту ЖБК «Нептун», загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених кооперативу) встановлюють строки, порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів членів кооперативу та інших власників житлових і нежитлових приміщень чи їх частини в будинках кооперативу, в тому числі за експлуатацію, утримання, поточний та капітальний ремонт будинків кооперативу та прибудинкової території, відрахувань до фонду капітального ремонту та резервного фонду (інших фондів).
Статтями 2 та 6 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
У відповідності дост.8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про кооперацію» кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
Згідно зі ст.15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.
Судом достовірно встановлено, що пунктом 2.4. Статуту ЖБК «Нептун» визначено, що замість загальних зборів членів кооперативу можуть скликатись збори уповноважених ЖБК, які повноважні вирішувати всі ті ж питання (без виключення) згідно статуту кооперативу, що й загальні збори членів ЖБК. Уповноважені обираються членами кооперативу терміном на п'ять років в співвідношенні: один уповноважений від восьми членів кооперативу і оформлюється відповідними протоколами про їх обрання.
За змістом наявної в матеріалах справи довідки про уповноважених членів ЖБК «Нептун» №0309/1 від 03.09.2020 року, станом на 08.04.2017 року у складі ЖБК «Нептун» перебувало 233 члени, якими було обрано 45 уповноважених, з яких 40 уповноважених взяли участь у загальних зборах членів ЖБК «Нептун» (у зборах уповноважених ЖБК «Нептун»), що відбулось 08.04.2017 року.
Зі змісту оспорюваного протоколу №1 від 08.04.2017 року вбачається, що загальні збори відбулись у формі загальних зборів уповноважених, кількість присутніх на зборах склала 40 осіб.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про те, що збори уповноважених ЖБК «Нептун» 08.04.2017 року були проведені за наявністю кворуму для прийняття ними рішень.
З урахуванням встановлених обставин справи, та норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого та законного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та визнання протоколу №1 від 08.04.2017 року недійсним.
Доводи апеляційної скарги про те, що згідно розділу І п.п. 4, 6 Статуту ЖБК «Нептун» складається з трьох 16-ти поверхових будинків з господарськими будівлями та спорудами і прибудинковою територією, загальною кількістю 360 квартир, по 120 квартир у кожному), однак на загальних зборах 08.04.2017 були присутні члени ЖБК «Нептун» в кількості 40 чоловік, що є менше двох третин числа членів кооперативу, а тому суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про наявність кворуму при прийнятті рішення загальних зборів, викладеного у протоколі №1 від 08.04.2017 року, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Як зазначалося вище, пунктом 2.4. Статуту ЖБК «Нептун» визначено, що замість загальних зборів членів кооперативу можуть скликатись збори уповноважених ЖБК, які повноважні вирішувати всі ті ж питання (без виключення) згідно статуту кооперативу, що й загальні збори членів ЖБК.
Довідкою про уповноважених членів ЖБК «Нептун» №0309/1 від 03.09.2020 року, станом на 08.04.2017 року у складі ЖБК «Нептун» перебувало 233 члени, якими було обрано 45 уповноважених, з яких 40 уповноважених взяли участь у загальних зборах членів ЖБК «Нептун» (у зборах уповноважених ЖБК «Нептун»), що відбулось 08.04.2017 року.
Станом на день розгляду судом справи Статут ЖБК «Нептун» є чинним, рішення суду, яке набрало законної сили та яким визнано, даний статут недійсним чи таким, що суперечить вимогам чинного законодавства немає та ОСОБА_1 не надано.
Згідно положень ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може гуртуватись на припущеннях.
ОСОБА_1 не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дана довідка містить недостовірну інформацію та/або визнана уповноваженими на те органами недійсною.
З урахуванням зазначеного, колегія судів вважає, що суд повно та об'єктивно встановив дійсні обставини справи, дав їм вірну правову оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку, що Статут ЖБК «Нептун» та довідка про уповноважених членів №0309/1 від 03.09.2020 є належними та допустими доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що в період з 01.04.2018 року до 01.10.2018 року та в період з 01.05.2019 року до 01.10.2019 року ОСОБА_1 тимчасово не проживала в квартирі АДРЕСА_1 , оскільки мешкала в с. Великі Гуляки Фастівського району Київської області, а тому ЖБК «Нептун» безпідставно відмовлено в здійсненні їй перерахунків за житлово-комунальні послуги за вказаний період, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом 1-ї інстанції правомірно встановлено, що відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
При цьому, законодавцем розмежовується поняття комунальної та житлової послуги.
За змістом ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Отже, законодавець, розмежовуючи поняття комунальної та житлової послуги надає можливість звільнення від сплати лише комунальної послуги за наявності умов передбачених п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», при цьому утримання будинку та прибудинкової території відноситься до житлової, а не комунальної послуги, а тим більше сплата внеску до фонду капітального ремонту кооперативу.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року в частині задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Нептун» заборгованості в розмірі 7450,34 грн., інфляційних втрат в розмірі 554,93 грн., 3% річних в сумі 319,17 грн., а всього на загальну суму 8324,44 грн. та в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Житлово - будівельного кооперативу «Нептун» про визнання протоколу загальних зборів недійсними та зобов'язання вчинити дії, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині.
Проте, колегія суддів не може погодитися в повній мірі з висновками суду 1-ї інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Нептун» витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн., з огляду на наступне.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 15ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 141ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 141ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137ЦПК України).
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 141ЦПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 141 цього Кодексу.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Як убачається із матеріалів справи, позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Предмет спору в даній справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а наведені адвокатом в позовній заяві розрахунки інфляційних втрат та 3% річних не потребують значного обсягу часу, у зв'язку з чим не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.
В силу вимог положень ЦПК України, зокрема ст.141 вказаного Кодексу, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бутинадані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).
Відповідно до вимог 1.1., 1.2 договору про надання правничої допомоги № 14/05/2020-1 , укладеного між Житлово-будівельним кооперативом " Нептун" та Адвокатським бюро " Тарас Кулачко та партнери" сторони погодили що правничу допомогу у справі за позовом ЖБК " Нептун " до ОСОБА_1 будуть надавати адвокати Бюро Кулачко Т.М. та Золотопуп С.В .
Згідно вимог п. 3 вказаного договору,сторони погодили, що вартість послуг складає 1000,00 грн. за годину надання послуг. Остаточна сума вартості наданих послуг узгоджується сторонами у відповідному акті приймання - передачі наданих послуг із зазначенням деталізованого розрахунку погодинної вартості послуг та загальної кількості годин обслуговування. Клієнт зобов'язується оплатити послуги протягом 3 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі наданих послуг у безготівковій формі , якщо інше не встановлено таким актом.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача надав акт приймання передачі виконаних послуг від 20 травня 2020 року на суму 3000,00 грн. Вартість послуг визначена за три години роботи адвоката над складанням позовної заяви та підготовки позовної заяви для подання до суду. Вказаний акт не містить будь-яких умов щодо оплати послуг адвоката, ніж ті, які визначені в договорі (протягом 3 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі наданих послуг). Доказів оплати вказаних послуг адвоката ні на час вирішення справи судом першої інстанції 04 лютого 2021 року, ні на час розгляду справи апеляційним судом представником позивача суду не надано. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат за надання правничої допомоги за складання та подачу до суду позовної заяви в сумі 3000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в суді першої інстанції представник позивача надав також акт приймання передачі виконаних послуг від 03 вересня 2020 року на суму 2000,00 грн. Вартість послуг визначена за дві години роботи адвоката над складанням відзиву на зустрічний позов. Вказаний акт містить умову про те, що клієнт зобов'язаний сплатити Бюро 2000,00 грн. Допускається відстрочення оплати не більше тижня з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, незалежно від результату розгляду справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому вважає за необхідне їх зменшити до 2000,00 грн.
Крім того, ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи, а тому покладення на неї сплати не підтверджених судових витрат є порушенням загальних засад цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн. підлягає частковому задоволенню, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року в даній частині необхідно змінити, зменшивши розмір стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖБК " Нептун" судових витрат, пов'язаних з отриманням професійної правничої допомоги з 5000,00 грн. до 2000,00 грн.
Згідно вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З наданого представником позивача акту приймання-передачі наданих послуг від 14 квітня 2021 рокувбачається, що вартість послуг адвоката становить суму 3000,00 грн. Вартість послуг визначена за три години роботи адвоката над складанням відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Вказаний акт містить умову про те, що клієнт зобов'язаний сплатити Бюро 3000,00 грн. Допускається відстрочення оплати не більше тижня з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, незалежно від результату розгляду справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖБК " Нептун" на відшкодування судових витрат пов'язаних з апеляційним переглядом справи 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року змінити в частині розподілу судових витрат.
Зменшити розмір стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь ЖБК " Нептун" ( код ЄДРПОУ 40263358) судових витрат, пов'язаних з отриманням професійної правничої допомоги з 5000,00 грн. до 2000,00 грн.
В решті рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року залишити без змін.
Стягнути з ЖБК «Нептун» (код ЄДРПОУ 40263358) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на відшкодування судових витрат, пов'язаних з апеляційним переглядом справи, 3000,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст судового рішення складено 19 квітня 2021 року.
Головуючий: Судді: